Прокладання трубопроводів у футлярах

Футляри призначені для захисту робочого трубопроводу від навантажень, що виникають під час руху транспорту, а також від впливу агресивних грунтів і ґрунтових струмів. Футляри виготовляють зі сталевих труб: безшовних гарячекатаних, зварених прямошовних і спіралешовних. Футляри з гарячекатаних труб використовують для робочих трубопроводів Dз<273 мм; для робочих трубопроводів більших діаметрів застосовують футляри зі зварених прямо- і спіралешовних труб. Діаметр футляра залежить від діаметра робочого трубопроводу, типу його ізоляційного покриття і розміру монтажного зазора, а товщина його стінки - від прийнятого способу прокладання (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Діаметр і товщина стінки сталевого футляра

Зовнішній діаметр, мм	Товщина стінки футляра для різних способів прокладання, мм
робочого трубопроводу	футляра	відкритий	безтраншейний
горизонтальне буріння	протискання і проколювання

Довжину футляра приймають залежно від ширини дорожнього полотна (дорожнього насипу) і рекомендованих нормативних відстаней
згідно з БНіПом.

Рис. 9.19. Схеми переходу під залізницею (а) і сальника футляра газопроводу (б): 1 - робочий трубопровід; 2 - шар посиленої ізоляції;
3 - бітумна пробка; 4 - ущільнення з просмоленого канату;
5 - сталева діафрагма 8ст = 2...3 мм; 6 - футляр

Захищають футляри від корозії азбесто- або піщаноцементними, асфальтоцементнобітумними, епоксидними або полімерними антикорозійними покриттями. Азбестопіщаноцементні покриття завтовшки 20...30 мм мають високу міцність, що дає змогу використовувати їх для безтраншейного прокладання. Прокладаючи футляри в ґрунтах середньої та підвищеної корозійної активності, використовують активний захист за допомогою катодної поляризації.

Для робочого трубопроводу, що прокладається у футлярі, використовують сталеві труби з потовщеною стінкою (на 15...25 % товстішою від стінки основного трубопроводу).

Робоча труба в межах футляра повинна лежати на опорах з діелектричними прокладками. На кінці футляра на відстані, не меншій за 750 мм, приварюють контрольну трубку Dу<50 мм. На кінцях захисних футлярів ставлять герметичні ущільнювальні сальники (рис. 12.31). Діелектричні опори під трубопроводи, що прокладаються у футлярах, можуть бути ковзними і роликовими. Найчастіше використовують дерев'яні ковзні опори, довжина яких 500...600 мм, що прикріпляються до робочої труби стягувальними хомутами із стрічкової сталі.

Опори встановлюються під кутом 45° до вертикальної осі трубопроводу. Відстань між суміжними опорами 2...З м, діаметр їх залежить від зазора між робочою трубою і футляром.

Під залізничними і автомобільними дорогами футляри трубопроводів можна прокладати двома способами: відкритим (траншейним) і закритим (безтраншейним).

Відкритий спосіб рекомендується, якщо глибина прокладання трубопроводу до 4 м від верху дорожнього полотна.

Закритий (безтраншейний) спосіб прокладання футлярів дає змогу обійтися без копання траншей і розбирання дорожніх покриттів.

У міських умовах футляри можуть прокладатися одним з відомих закритих способів: проколюванням; протисканням з ручним або механізованим розроблянням ґрунту в забої; горизонтальним бурінням.

Робочий трубопровід монтують і зварюють безпосередньо поруч з готовим футляром. Всі зварені стики контролюють одним з фізичних методів (просвічуванням, магнітографуванням, ультразвуком). Зварений трубопровід випробовують на міцність і герметичність гідравлічним або пневматичним методами. Потім трубопровід в потрібних місцях ізолюють, а на ізоляцію накладають шар обгорткового матеріалу. У межах футляра трубопровід футерують дерев'яними брусками і рейками. Бруски служать опорами робочого трубопроводу в футлярі і тому вони повинні бути товстішими від рейок.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ізоляція стикових з'єднань теплопроводу	\|	Робочі трубопроводи вкладають у футляри шляхом проштовхування і протягування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.