Технологія монтажу кінцевих муфт зовнішньої установки.

При зовнішньому прокладанні кабелів напругою до 10 кВ з паперовою ізоляцією використовують муфти: металеві кінцеві КНА (з алюмінієвим корпусом), КНЧ (з чавунним корпусом) і КНСт (зі стальним корпусом); щоглові типів КМА і КМЧ; кінцеві епоксидні типу КНЭ.

Металеві кінцеві муфти зовнішньої установки 6 і 10 кВ показані на рис.1.5.9.

Рис. 1.5.9. Кінцеві муфти зовнішньої установки: а – КНА, б – КМА, в – КНЭ.

Муфти складаються: з корпусу 3, до верхніх фланців якого за допомогою півкілець кріплять фарфорові ізолятори 8, а до нижнього фланцю – корпус сальника 5, ущільнений на оболонці кабелю гумовим кільцем 6. Ізолятори у верхній частині герметично армують контактними, головками 10, закритими мідними ковпачками 1.

Жили кабелю 7 з напаяними наконечниками 9 приєднують до контактних шин головок ізоляторів. Заземлення муфти здійснюють мідним гнучким проводом 4. Муфту заливають складом через отвір 2 середнього ізолятора.

Технологія монтажу кінцевих металевих муфт вміщує багато однакових операцій.

В сальнику 6 муфти, яка має концентричні прорізи, після розробки кабелю ножем вирізають отвір, що відповідає діаметру кабелю. На кабель надівають корпус сальника і гумове кільце і зсувають їх на броню кабелю. В процесі окінцевання жил слідкують за тім, щоб зовнішні контактні частини наконечників 9 були направлені в сторону контактних шин.

Корпус муфти розігрівають до 50 – 60°С полум’ям паяльної лампи або газового паль -ника. Порожнини ізоляторів і внутрішні поверхні корпусу прошпарюють розігрітим до 140 –150°С просочувальним складом. Жили кабелю розводять таким чином, щоб вони відповідали отворам корпусу муфти. Обережно згинаючі крайні жили, насувають корпус, поки середня жила не вийде з нього на 280 мм.

Ізолятори надівають на крайні жили, наконечники жил притискають до контактних шина і затягують болтами. На ізолятори надівають півкільця і закріплюють їх в корпусі муфти болтами. Гумове кільце 6 піднімають і встановлюють в пазу корпусу муфти, після цього встановлюють корпус 5 сальника і кріплять його до корпусу муфти, рівномірно затягуючи болти.

Корпус муфти прогрівають до 50 – 60°С і заповнюють його заливним складом через отвір середнього ізолятора.

Потім встановлюють середній ізолятор, доливають заливний склад до витікання його з головок крайніх ізоляторів. Нижні частини головок і зовнішні частини контактних шин крайніх ізоляторів обгортають серветками, змоченими водою, і припаюють ковпачки 1.

Середній ізолятор доливають розігрітим заливним складом до наконечника 9. Після охолодження муфти до 50 – 60°С середній ізолятор доливають до верху і на його головку напаюють ковпачок.

При встановленні муфти в проектне положення необхідно уникати розтяжних зусиль між кабелем і муфтою.

В муфтах КМА 6 і 10 кВ (рис.1.5.9, б) ущільнення місця вводу кабелю забезпечують сальником 6. Кабельний склад заливають в корпус 3 муфти через отвір 2 в верхній частині кришки 11. Для заземлення муфти використовують мідний багатодротовий провідник 4.

Технологія монтажу муфт КМА відрізняється від монтажу муфт КНА тім, що після приєднання наконечників жил до контактних стержнів (середня жила повинна бути на 8 –12 мм коротша за крайні) заливний склад не досягає рівня заливного отвору. В залежності від температури навколишнього середовища зазор 30 – 40 мм виконує роль компенсатора при зміні об’єму заливного складу.

В трифазних муфтах 6 і 10 кВ для з’єднання корпусу з оболонкою кабелю заміст саль -ника використовують свинцеву манжету.

Кінцеві епоксидні муфти зовнішньої установки типу КНЭ 6 і 10 кВ призначені для окінцевання кабелів переріз жил до 240 мм² при приєднанні до відкрито встановленого обладнання або повітряної лінії.

Муфта КНЭ (рис.1.5.9,в) складається з відлитого на заводі епоксидного корпусу 3 і трьох епоксидних прохідних ізоляторів 8 для виводу жил 7 кабелю. На місці монтажу муфту надівають на розроблений кінець кабелю і заповнюють епоксидним компаундом.

При розробці жили кабелю розводять і вигинають таким чином, щоб вони знаходилися в одній плоскості, при цьому крайні жили вигинають під однаковими кутами, рівними 38°.

Місце вводу кабелю в муфту ущільнюють епоксидною втулкою і підмоткою стрічки 12. При цьому кінець проводу заземлення 4 з наконечником, виводять назовні.

Технологія монтажу еластомірних муфт для кабелів напругою до 10 кВ з пластмасовою ізоляцією відрізняється від монтажу муфт КНЭ. Перед монтажем муфти типу ПКНР її деталі (конус і «юбки») ретельно очищують всередині, знежирюють серветкою, змоченою в бензині. На розробку кабелю, яку ретельно змащують кремнійорганічною пастою КПД, насувають конус, його положення фіксують виступами, що знаходяться у нього всередині, а також всі «юбки». Кожну послідуючу «юбку» надівають на попередню до упору (при надіванні «юбки» її повертають навколо кабелю). Зазор між верхньою «юбкою» і цилінд- ричною частиною наконечника ущільнюють підмоткою з 5 – 7 шарів стрічки ЛЭТСАР. Поверх цієї підмотки надівають термоусадкову трубку і нагрівають її до повної усадки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Монтаж муфти 10СТпМ виконано.	\|	Технологія монтажу кінцевих муфт внутрішньої установки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.