МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||
Шліцьові (зубчасті) з’єднанняРис. 9.4. Розрахункові схеми з’єднань Рис. 9.1. Елементи шпонкового з’єднання Шпонкові (плішкові) з’єднання Загальні відомості. Класифікація. Матеріали.Для з’єднання двох співвісних деталей - вала 1 і маточини (втулки) 2 використовують шпонку 3 (рис. 9.1) як спеціальну деталь, яка закладається у пази з'єднуваних елементів. Шпонки таким чином перешкоджають відносному повороту або зсуву деталей 1 і 2 та служать для передачі обертового моменту від вала до маточини (зубчастого колеса, шківа, муфти і т. ін.) або, навпаки, від маточини до вала.
Іноді окрім передачі обертового моменту шпонки фіксують насаджені на вал маточини у вісевому напрямку. Конструктивно шпонки поділяються на: призматичні із заокругленими /рис 9.2, а, в/ і плоскими /рис, 9.2, б, г/ торцями; ці шпонки не мають похилу і їх закладають у паз на валі /рис. 9.2, в, г - шпонки з отворами для їхнього закріплення/; сеґментні /рис. 9.2, ґ/, які являють собою сеґментну пластину, що закладається заокругленим боком у паз відповідної форми, який фрезерується на валі; ці шпонки найчастіше застосовуються для конічних кінців валів; клинові без головки /рис. 9.2, д, е/ та з головкою /рис. 9.2, є/; ці шпонки мають похил 1:100 і вводяться у пази з натягом. Умови робота цих шпонок однакові, аголовка служить для витягування шпонки з паза. Призматичні, сеґментні та клинові шпонки стандартизовані. Призматичні шпонки за призначенням розрізняють: звичайні (міждержавний стандарт ГОСТ 23360) і високі /ГОСТ 10743/, що призначені для з’єднань маточин з валами /рис. 9.4, а/, напрямні /ГОСТ 8790/, які застосовуються у тих випадках, коли маточини повинні мати можливість переміщатися вздовж валів /рис 9.3, а/; ковзні /рис 9.3, б/, що переміщаються вздовж вала разом із маточинами і застосовуються замість напрямних
шпонок у тих випадках, коли вимагаються великі переміщення маточин. Напрямні шпонки прикріплюють до вала ґвинтами, а ковзні з’єднують з маточиною виступом циліндричної форми. Призматичні шпонки відносяться до врізних, тобто таких, що знаходяться в пазі вала. Для спрощення і полегшення складання шпонкових з’єднань між звичайною та напрямною шпонкою і маточиною /рис 9.3, а/, а також між кованою шпонкою і валом /рис 9.3, б/ передбачається радіальний проміжок /по висоті шпонки/. Приблизно половина їхньої висоти розміщення в пазі вала і половина - в пазі маточини. Сеґментні шпонки /ГОСТ 24071/ врізні і, як призматичні, працюють боковими гранями /рис 9.3, б/. При необхідності по довжині маточини навалі ставлять дві /і навіть три/ сеґментні шпонки. Ці шпонки найтехнологічніші через простоту виготовлення цих шпонок і пазів до них, а також зручності складання з’єднань. Розрахунок ненапружених шпонкових з’єднань. Проектуючи шпонкове з’єднання, поперечні параметри шпонок приймають у відповідності зі стандартом залежно від діаметра вала.
Рис. 9.3. Рухомі з’єднання з призматичними шпонками: а – з напрямною шпонкою; б – із ковзною шпонкою
Критерієм роботоздатності ненапружених шпонкових з’єднань є опір зминанню бокових поверхонь шпонок, які сприймають навантагу. Основним для з'єднань призматичними і сеґментними шпонками є умовний розрахунок на зминання /пружно-пластичний стиск в зоні контакту/. Принагідно зауважити, що у стандартних шпонках розміри b та h підібрані так, що навантагу з’єднання обмежують не напруги зрізу, а напруги зминання, і лишедля дуже відповідальних з’єднань перевірковий розрахунок слід виконати на напруги зрізу. Отже, оскільки шпонкові з’єднання стандартизовані, а вибір шпонки здійснюється за стандартною методикою /див. вище/, то розрахунок з'єднань переважно виконують як перевірковий.
призматичною (а) та сеґментною (б) шпонками
Розрахунок з'єднань призматичною шпонкою. Припустимо, що нормальні напруги /тиски/ в зоні контакту розподілені рівномірно і плече головного вектора тисків рівне 0,5 d /де d - діаметр вала/, дістаємо
, (9.1)
де 2T/d- сила, яка діє на навантаженіповерхні, а lpt2- площа поверхні зминання /мінімальна, оскільки lpt1 - значно більша площа зминання в контакті бічної грані шпонки з бічною гранню паза вала/; Т - обертовий момент; lp - робоча довжина шпонки; t2 = 0,4 h - глибина врізу шпонки у маточину; - допустима напруга зминання. За формулою (9.2) перевіряють напруги в зоні контакту або обчислюють граничний /допустимий/ момент:
Tаdm < 0.5dlpt2.(9.2)
Якщонеобхідно, то із формули (9.2) знаходять довжину шпонки:
lp > 2T/(dt2), (9.3)
проте, як правило, її приймають відповідно до довжини маточини, а якщо Обчисливши довжину шпонки lp за формулою (32.50), знаходять повну довжину шпонки l = lp + b (для заокруглених з обох боків торців шпонки), або l = lp + 0,5b (для заокругленої шпонки з одного торця). Якщо шпонка з плоскими торцями, то l = lp . Після цього довжину шпонки приводять у відповідність зі стандартним рядом довжин (6; 8; 10; 12; 14; 16; 18; 20; 22; 25; 28; 32; 36; 40; 45; 50; 56; 63; 70; 80; 90; 100; 110; 125; 140; 160; 180; 200; 220; 250; 280; 320; З60; 400; 450; 500 мм). Допустимі напруги в нерухомих шпонкових з'єднаннях, де =, де - границя плинності слабшого матеріалу деталі /вала, шпонки чи маточини/; п - коефіцієнт безпеки; якщо навантаги точно враховані, то n = 1,25; в інших випадках n = 1,5¸2,0. Якщо шпонки виготовлені із чистотягненої сталі, то приймається = 80¸150 МПа /менші значення - для маточин з чавуну та алюмінієвих стопів/, а для маточини із текстоліту або деревопластика = 15¸20 МПа. У редукторобудуванні для шпонок зі сталі 45 приймають: = 50¸70 МПа - при неперервному використанні редукторів з повною навантагою; = 130¸188 МПа- при середньому режимі використання редукторів; = 260 МПа - при граничних статичних навантагах. Менші значення беруть для різко змінних навантаг шпонкового з’єднання. У піднімально-транспортному машинобудуванні при виборі радимо користуватися рекомендаціями та довідниками. Проектуючи рухомі з’єднання з напрямними призматичними шпонками, значення допустимих напруг беруть = /20¸30/ МПа, щоб запобігти задирам та обмежити спрацювання. Розрахунок з’єднань сеґментними шпонками. Оскільки умови роботи цих з'єднань аналогічні призматичним шпонковим з'єднанням, то згідно з позначеннями на рис 9.4, б напруга зминання буде: . (9.4)
Допустимі напруги беруть такі самі, як і для з'єднань призматичними шпонками.
Загальні відомості. Класифікація. Застосування.Якщо закріпити на валі декілька шпонок, а в маточині стільки ж пазів, то це буде новий вид з'єднання, яке називається шліцьовим, або зубчастим. Отже шліцьове з’єднання буде за наявності зубців на валі і внутрішніх зубців в отворі маточини. Всі розміри зубчастих з'єднань і допуски на них стандартизовані. За формою профілю шліців /зубців/ з'єднання поділяються на три типи: прямобічні, евольвентні та трикутні. Найпоширеніші зубчасті з'єднання з прямобічними /ГОСТ 21425-75/ /рис. 9.5/ і евольвентними /ГОСТ 6033-80/ /рис. 9.6, а, б/ профілями зубців. З'єднання з трикутним /рис. 9.6, в/ профілем зубців застосовують в основному як нерухомі, при невеликих обертових моментах. У прямобічних зубчастих з’єднаннях застосовують три способи центрування отвору маточин на зубчастому валі: а/ по зовнішньому діаметру шліців D, при цьому по внутрішньому діаметру d буде радіальна щілина; б/ по внутрішньому діаметру d, при цьому по діаметру D буде радіальна щілина; в/ по бокових гранях зубців b, тоді щілини будуть по обох діаметрах d і D (відповідно рис. 9.5, а, б, в).
Читайте також:
|
||||||||||||||
|