• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Джерела індивідуальних відмінностей

Як тільки було визнано правило на індивідуальність одразу постає питання про джерела становленні індивідуальності.

Індивідуальні відмінності породжуються складними взаємодіями спадковості і середовища. Традиційно ми вважаємо, що спадковість визначає відносну стійкість ознак, а середовище – відносну варіативність.

Чинники:

Змістові характеристики (формуються під впливом соціуму)

Динамічні характеристики (формуються під впливом генотипу)

З огляду на наявність змістової та динамічної сторін психіки, визнається, що змістова сторона залежить від соціальних впливів, а динамічна – визначається факторами генотипу.

Внесок спадковості і середовища:

1. Теорії біогенетичні (Гальтон) – формування індивідуальності зумовлюються вродженими і генетичними задатками; розвиток – це розгортання цих властивостей у часі.

2. Теорії соціогенетичні (сенсуалістичний підхід, Дж. Локк) – первісно людина – це «чиста дошка», а всі досягнення її, всі її особливості повністю обумовлені середовищем.

3. Двофакторні теорії (Бюллер, Штерн) – розвиток як результат взаємодії вроджених структур і зовнішніх факторів, середовище накладається на фактори спадковості.

4. Вчення про вищі психічні функції (культурно-історичний підхід Виготського) – вроджені властивості – це умови розвитку, а середовище є джерелом розвитку.

Психіка людини індивідуалізується впродовж життя тому, що змінюється середовище і по-різному розгортаються вроджені програми поведінки.

Тема 3: «Темперамент як психобіологічна основа особистості»

1.Передісторія вчення про темперамент

2.Розвиток поглядів на природу темпераменту

3.Сучасні концепції темпераменту

1.Передісторія вчення про темперамент

Темперамент – закономірне співвідношення стійких індивідуальних властивостей особистості, яке характеризує різні сторони динаміки психічної діяльності.

3 основні групи теорій:

1)конституційні

2)гуморальні

3)психологічні

Гуморальні теорії.

Гіппократ застосовує філософське вчення про матеріальні стихії, з яких утворено Всесвіт до пізнання людини. В людини в певному співвідношені змішуються 4 вологи і відповідні початки (кров – теплий початок, слиз – холодний початок, чорна жовч – вологий, жовта жовч – сухий початок).

Підхід Гіппократа чисто психофізіологічний, непов’язаний з психічним життям людини.

Клавдій Гален. Йому належить перша зі спроб побудови психологічних портретів темпераменту. Кожна назва темпераменту залежить від переважаючих рідин.

Лібін називає 3 позиції з передісторії вчення про темперамент:

· Темперамент є первинною тілесною ознакою індивідуальності

· В основі темпераменту лежить «красис» - співвідношеня, змішування ознак, предметів, елементів

· Властивості темпераменту залежать від робот залоз внутрішньої секреції.

2.Розвиток поглядів на природу темпераменту

Арістотель визначає темперамент за ступінню і швидкістю згортуванності крові.

Галер висуває іншу гіпотезу: темперамент слід пояснювати щільністю тканин і різним ступенем їх подразливості.

Якщо узагальнити концепції 16-19 століть, то можна виявити причини різниці темпераментів:

· Склад рідини в організмі

· Будову кровоносних судин

· Будову тіла

· У перевазі певних органів

· Щільності і подразливості тканин

· Будові нервових тканин

В цей період також описується такі ознаки темпераменту:

· Кант (швидкість, сила емоцій, переважаючий афективний тон, настрій). 2 групи темпераментів – темперамент почуття (сангвініки і меланхоліки) і темперамент діяльності (холерики і флегматики)

· Вундт (сила і стабільність емоцій)

· Еббінгауз (бурхливість - стриманність емоцій, схильність до оптимістичного або песимістичного настрою)

· Фульє (швидкість-повільність сприйнятливості і сила-слабкість активності), саме на основі темпераменту формується характер

· Павлов (сила, урівноваженість, рухливість)

· Красногорський (4 типи НС, ознака типології – врівноваженість нервових процесів). Він має на увазі баланс сили збудження в кіркових і підкіркових ділянках мозку. Типи НС може змінюватись

· Іванов-Смоленський (в основі – врівноваженість і рухливість, наскільки легко і швидко утворюються тимчасові зв’язки). 4 типи:

o Рухливий (легко і швидко)

o Інертний (важко і повільно)

o Збудливий (+ зв’язки – легко і швидко, а гальмівні важко і повільно)

o Гальмівний (навпаки)

· Теплов і Небиліцин (з 50х років 20 ст) визначають нейрофізіологічні компоненти: загальної активності і емоційності. Формують принципи ДПх досліджень.

Вони виділяють по відношенню до процесів збудження і гальмування по 4 властивості (сила, динамічність, рухливість, лабільність).

Конституційні теорії:

· Будова тіла і поведінка взаємопов’язані

· Цей зв’язок спадково детермінований

Ернст і Кречмер . Кречмер виділив 3 типи конституції і 3 типи темпераменту:

· Пікнік – широкий та важкий, людина, що має значні жирові відкладення, малий або середній зріст, досить великий живіт, кругла голова на короткій шиї. Темперамент циклотимічний – легко контактує з оточуючими, доброзичливий, емоції коливаються між радістю і сумом, при психічних розхладах вона виявляє схильність до циркулярного або маніакально-диперсивного психозу

· Лептосоматик (астенік) – тендітна, худа людина, високий зріст, плоска грудна клітина, витягнуте обличчя. Шизотимічний темперамент – характерна замкненість навіть до аутизму, емоції коливаються між роздратованістю і сухістю, характеран впертість, не підлягає зміні установок, складно пристосовується до оточення, при психічних розладах виявляє схильність дор шизофренії

· Атлетичний –міцне тіло, добре розвинені м’язи, зрість високий або середній, високі плечі і вузькі стегна, опуклі лицьові кістки. Іксотимичний темперамент – спокійний, невразливий, мімка стримана, гнучкість мислення незначна, важко пристосовується до зміни обставин, при психічних розладах схильні до епілепсії.

Шелдон (соматотипічна теорія)

1.Ендоморфний – шароподібні форми тіла, в’ялі руки та ноги, багато жиру на плечах і стегнах, але тонкі зап’ястки і щиколотки. Тип вісцеротонія – перевага доброзичливості, потреба в похвалі, заохоченності, люблять комфорт, розслабленість у поставі і рухах, легко виражають почуття, у важку хвилину – прагнуть до людей, тягнуться і демонструють м’якість при сп’янінні.

2.Мезоморфний – добре розвинена м’язова система, широкі плечі, кубична голова. Тип соматотонія – впевненість в поставі і рухах, любить пригоди, схованність у почуттях, у важку хвилину – потяг до дій, при сп’янінні агресивність і настійливість.

3.Ектоморфний – слабкий розвиток внутрішніх органів, худа з витягнутим обличчям, вузькою грудною клітиною, тонкі і довгі руки і ноги. Тип церебротонія – скутість у поставі, неспілкованність, соціальна загальмованість, у важку хвилину прагне самотності, виявляє стійкість до дії алкоголю.

Сформульовано цілий ряд критичних зауважень щодо конституційних теорій:

Стреляу:

1)ігнорування ролі соціальних чинників

2)ототожнення особистісних рис з ознаками темпераменту, які обумовлені конституційно

3)необґрунтоване ствердження про те, що здорові люди носять у собі зародок психічного захворювання.

3.Психологічні теорії.

О. Гросс звернув увагу на темпорально-енергетичні характеристики діяльності людини.

Виділяє первинні функції (безпосередні реакції на стимуляцію), вторинні функції (відновлення витрат, які пішли на первинну функцію) і співвідношення цих функцій обумовлює певні типологічні особливості.

Ян Стреляу - Регулятивна теорія (роль темпераменту в пристосуванні людини до умов її)

Фундаментальні характеристики темпераменту:

1)активність (інтенсивність, тривалість, обсяг дій) - реактивність (величина зворотні реакцій)

2)можна говорити про відносно стабільні індивідуальні відмінності по відношенню до формальних характеристик поведінки: інтенсивності і часу

3)темперамент характеризує всіх ссавців за інтенсивністю і часом

4)темперамент це результат біологічної еволюції, тому його характеристики мають генетичний базис: разом із середовищ ними впливами визначає індивідуальні вияви темпераменту

5)з дорослішанням індивіда під впливом особливих середовищ них умов темперамент може змінюватись у певних межах

Мерлін
Темперамент характеризує динаміку психічного життя . Мерлін називає 3 види ознак, які визначать індивідуальні властивості темпераменту:

1)характер плину психічної діяльності у часі

2)інтенсивність психічного процесу

3)направленість психічної діяльності (екстраверсія, інтроверсія).

Темперамент за Мерліном – всезагальна енергетична характеристика психічної діяльності.

9 параметрів темпераменту:

· Емоційна збудливість

· Збудливість уваги

· Сила емоцій

· Тривожність

· Реактивність мимовільних рухів

· Активність вольової діяльності

· Пластичність-ригідність

· Резистентність (опірність)

· Суб’єктивація

Концепція Русалова. Темперамент як психобіологічна категорія, одне з незалежних, базових утворень психіки, яке визначає все багатство змістових характеристик людини.

· Темперамент відображає формальний аспект діяльності

· Темперамент характеризує індивідуально-типову міру енергетичної напруги і ставлення до світу та до себе

· Темперамент універсальний

· Темперамент може виявлятися вже в дитинстві

· Темперамент стійкий впродовж тривалого часу життя людини

· Темперамент високо корелює з властивостями біологічних підсистем (нервової, гуморальної, тілесної)

· Темперамент передається по спадковості, при чому характеристики екстраверсії, нейротизму, психотизму переходять від матері до дитини.

Читайте також:

1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
2. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
3. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
4. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
5. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
6. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
7. Антропологічні джерела
8. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
9. Безперебійні джерела живлення
10. Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
11. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
12. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття

Переглядів: 2367