МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Джерела індивідуальних відмінностейЯк тільки було визнано правило на індивідуальність одразу постає питання про джерела становленні індивідуальності.
Індивідуальні відмінності породжуються складними взаємодіями спадковості і середовища. Традиційно ми вважаємо, що спадковість визначає відносну стійкість ознак, а середовище – відносну варіативність.
Чинники: Змістові характеристики (формуються під впливом соціуму) Динамічні характеристики (формуються під впливом генотипу)
З огляду на наявність змістової та динамічної сторін психіки, визнається, що змістова сторона залежить від соціальних впливів, а динамічна – визначається факторами генотипу.
Внесок спадковості і середовища: 1. Теорії біогенетичні (Гальтон) – формування індивідуальності зумовлюються вродженими і генетичними задатками; розвиток – це розгортання цих властивостей у часі. 2. Теорії соціогенетичні (сенсуалістичний підхід, Дж. Локк) – первісно людина – це «чиста дошка», а всі досягнення її, всі її особливості повністю обумовлені середовищем. 3. Двофакторні теорії (Бюллер, Штерн) – розвиток як результат взаємодії вроджених структур і зовнішніх факторів, середовище накладається на фактори спадковості. 4. Вчення про вищі психічні функції (культурно-історичний підхід Виготського) – вроджені властивості – це умови розвитку, а середовище є джерелом розвитку.
Психіка людини індивідуалізується впродовж життя тому, що змінюється середовище і по-різному розгортаються вроджені програми поведінки.
Тема 3: «Темперамент як психобіологічна основа особистості» 1.Передісторія вчення про темперамент 2.Розвиток поглядів на природу темпераменту 3.Сучасні концепції темпераменту
1.Передісторія вчення про темперамент
Темперамент – закономірне співвідношення стійких індивідуальних властивостей особистості, яке характеризує різні сторони динаміки психічної діяльності.
3 основні групи теорій: 1)конституційні 2)гуморальні 3)психологічні
Гуморальні теорії.
Гіппократ застосовує філософське вчення про матеріальні стихії, з яких утворено Всесвіт до пізнання людини. В людини в певному співвідношені змішуються 4 вологи і відповідні початки (кров – теплий початок, слиз – холодний початок, чорна жовч – вологий, жовта жовч – сухий початок). Підхід Гіппократа чисто психофізіологічний, непов’язаний з психічним життям людини.
Клавдій Гален. Йому належить перша зі спроб побудови психологічних портретів темпераменту. Кожна назва темпераменту залежить від переважаючих рідин.
Лібін називає 3 позиції з передісторії вчення про темперамент: · Темперамент є первинною тілесною ознакою індивідуальності · В основі темпераменту лежить «красис» - співвідношеня, змішування ознак, предметів, елементів · Властивості темпераменту залежать від робот залоз внутрішньої секреції.
2.Розвиток поглядів на природу темпераменту
Арістотель визначає темперамент за ступінню і швидкістю згортуванності крові. Галер висуває іншу гіпотезу: темперамент слід пояснювати щільністю тканин і різним ступенем їх подразливості.
Якщо узагальнити концепції 16-19 століть, то можна виявити причини різниці темпераментів: · Склад рідини в організмі · Будову кровоносних судин · Будову тіла · У перевазі певних органів · Щільності і подразливості тканин · Будові нервових тканин
В цей період також описується такі ознаки темпераменту: · Кант (швидкість, сила емоцій, переважаючий афективний тон, настрій). 2 групи темпераментів – темперамент почуття (сангвініки і меланхоліки) і темперамент діяльності (холерики і флегматики) · Вундт (сила і стабільність емоцій) · Еббінгауз (бурхливість - стриманність емоцій, схильність до оптимістичного або песимістичного настрою) · Фульє (швидкість-повільність сприйнятливості і сила-слабкість активності), саме на основі темпераменту формується характер · Павлов (сила, урівноваженість, рухливість) · Красногорський (4 типи НС, ознака типології – врівноваженість нервових процесів). Він має на увазі баланс сили збудження в кіркових і підкіркових ділянках мозку. Типи НС може змінюватись · Іванов-Смоленський (в основі – врівноваженість і рухливість, наскільки легко і швидко утворюються тимчасові зв’язки). 4 типи: o Рухливий (легко і швидко) o Інертний (важко і повільно) o Збудливий (+ зв’язки – легко і швидко, а гальмівні важко і повільно) o Гальмівний (навпаки) · Теплов і Небиліцин (з 50х років 20 ст) визначають нейрофізіологічні компоненти: загальної активності і емоційності. Формують принципи ДПх досліджень. Вони виділяють по відношенню до процесів збудження і гальмування по 4 властивості (сила, динамічність, рухливість, лабільність).
Конституційні теорії: · Будова тіла і поведінка взаємопов’язані · Цей зв’язок спадково детермінований
Ернст і Кречмер . Кречмер виділив 3 типи конституції і 3 типи темпераменту: · Пікнік – широкий та важкий, людина, що має значні жирові відкладення, малий або середній зріст, досить великий живіт, кругла голова на короткій шиї. Темперамент циклотимічний – легко контактує з оточуючими, доброзичливий, емоції коливаються між радістю і сумом, при психічних розхладах вона виявляє схильність до циркулярного або маніакально-диперсивного психозу · Лептосоматик (астенік) – тендітна, худа людина, високий зріст, плоска грудна клітина, витягнуте обличчя. Шизотимічний темперамент – характерна замкненість навіть до аутизму, емоції коливаються між роздратованістю і сухістю, характеран впертість, не підлягає зміні установок, складно пристосовується до оточення, при психічних розладах виявляє схильність дор шизофренії · Атлетичний –міцне тіло, добре розвинені м’язи, зрість високий або середній, високі плечі і вузькі стегна, опуклі лицьові кістки. Іксотимичний темперамент – спокійний, невразливий, мімка стримана, гнучкість мислення незначна, важко пристосовується до зміни обставин, при психічних розладах схильні до епілепсії.
Шелдон (соматотипічна теорія) 1.Ендоморфний – шароподібні форми тіла, в’ялі руки та ноги, багато жиру на плечах і стегнах, але тонкі зап’ястки і щиколотки. Тип вісцеротонія – перевага доброзичливості, потреба в похвалі, заохоченності, люблять комфорт, розслабленість у поставі і рухах, легко виражають почуття, у важку хвилину – прагнуть до людей, тягнуться і демонструють м’якість при сп’янінні. 2.Мезоморфний – добре розвинена м’язова система, широкі плечі, кубична голова. Тип соматотонія – впевненість в поставі і рухах, любить пригоди, схованність у почуттях, у важку хвилину – потяг до дій, при сп’янінні агресивність і настійливість. 3.Ектоморфний – слабкий розвиток внутрішніх органів, худа з витягнутим обличчям, вузькою грудною клітиною, тонкі і довгі руки і ноги. Тип церебротонія – скутість у поставі, неспілкованність, соціальна загальмованість, у важку хвилину прагне самотності, виявляє стійкість до дії алкоголю.
Сформульовано цілий ряд критичних зауважень щодо конституційних теорій: Стреляу: 1)ігнорування ролі соціальних чинників 2)ототожнення особистісних рис з ознаками темпераменту, які обумовлені конституційно 3)необґрунтоване ствердження про те, що здорові люди носять у собі зародок психічного захворювання.
3.Психологічні теорії.
О. Гросс звернув увагу на темпорально-енергетичні характеристики діяльності людини. Виділяє первинні функції (безпосередні реакції на стимуляцію), вторинні функції (відновлення витрат, які пішли на первинну функцію) і співвідношення цих функцій обумовлює певні типологічні особливості.
Ян Стреляу - Регулятивна теорія (роль темпераменту в пристосуванні людини до умов її) Фундаментальні характеристики темпераменту: 1)активність (інтенсивність, тривалість, обсяг дій) - реактивність (величина зворотні реакцій) 2)можна говорити про відносно стабільні індивідуальні відмінності по відношенню до формальних характеристик поведінки: інтенсивності і часу 3)темперамент характеризує всіх ссавців за інтенсивністю і часом 4)темперамент це результат біологічної еволюції, тому його характеристики мають генетичний базис: разом із середовищ ними впливами визначає індивідуальні вияви темпераменту 5)з дорослішанням індивіда під впливом особливих середовищ них умов темперамент може змінюватись у певних межах
Мерлін 1)характер плину психічної діяльності у часі 2)інтенсивність психічного процесу 3)направленість психічної діяльності (екстраверсія, інтроверсія). Темперамент за Мерліном – всезагальна енергетична характеристика психічної діяльності. 9 параметрів темпераменту: · Емоційна збудливість · Збудливість уваги · Сила емоцій · Тривожність · Реактивність мимовільних рухів · Активність вольової діяльності · Пластичність-ригідність · Резистентність (опірність) · Суб’єктивація
Концепція Русалова. Темперамент як психобіологічна категорія, одне з незалежних, базових утворень психіки, яке визначає все багатство змістових характеристик людини. · Темперамент відображає формальний аспект діяльності · Темперамент характеризує індивідуально-типову міру енергетичної напруги і ставлення до світу та до себе · Темперамент універсальний · Темперамент може виявлятися вже в дитинстві · Темперамент стійкий впродовж тривалого часу життя людини · Темперамент високо корелює з властивостями біологічних підсистем (нервової, гуморальної, тілесної) · Темперамент передається по спадковості, при чому характеристики екстраверсії, нейротизму, психотизму переходять від матері до дитини.
Читайте також:
|
||||||||
|