• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стать та гендер

Поняття когнітивного стилю. Когнітивний напрямок вивчення стильових феноменів.

Групи стилів

а) стилі адаптації – стиль організації і структурування психічної діяльності, але в певній сфері її прояву (когнітивній, емоційній, моторній)

б)стилі діяльності – включення людини в певні професійно-трудові системи стилю діяльності

в)стилі взаємодії

г)стилі ставлення – система зіткнення індивідуальності з соціумом, з сукупністю умов життя – різні смисли особистості, стилі сприймання, використання продуктів – стилі життя, стилі поведінки.

Адлер – основоположник ідеї когнітивних стилів.

Стилі за Адлером – стиль як характеристика системи цілей, які ставить перед собою людина, захищаючи свою соціальну повноцінність.

Під стилем Олпорт розуміє – характеристика особистості «інструментального» формуванню певних операцій.

Когнітивні стилі (Гарднер, Кляйн, Віткін або Уіткін).

Стиль за Віткіним – інструментальною характеристикою перцептивної та інтелектуальної діяльністю людини.

Стиль стійкий у часі і різних ситуаціях. А також він відображає якісну своєрідність психічної діяльності.

Когнітивні стилі за Ютаусом – гіпотетичні конструкти для позначення переваги використання людиною способів сприйняття, мислення та дій.

Критерії класифікації когнітивних стилів:

1. Диференційованість від поля сприйняття (поле – біполярне визначення особистості). Віткіном було виділене поленезалежне і полезалежне сприйняття.
2. Тип мислиннєвого корегування (рефлексивний та імпульсивний когнітивні стилі). Стійка тенденція суб’єкта виявляти повільну реакцію у незвичній ситуації. Рефлексія чи імпульсивність визначає детермінанту прийняття рішень.
3. Особливості сприйняття та уваги (ригідність)
4. Когнітивна диференційованість (простота-скадність). В основі виділення лежить теорія Келлі. «Когнітивна складність – міра понятійної диференціації різноманітності та упорядкованості категорій, заснованих для класифікації об’єктів зовнішнього світу та соціального оточення.
5. Особливості побудови класифікації суб’єкта (узагальненість категорій, параметр – глобальне, специфічне) Гарднер. Узагальненість категорій.
6. Концептуалізація (абстрактність – конкретність). Поняття концептуальної диференціації було введено Шрьодером. За допомогою неї створюються узагальнені образи дійсності.

1. Категорія біологічної, психологічної статі, гендеру, гендерної соціалізації, гендерної ідентичності

2. Аспекти статевої диференціації

3. Статеві відмінності в основних параметрах фізичного, когнітивного,соціального розвитку, психологічних якостях.

4. Гендерна поведінка особистості: маскулінність, фемінінність, андрогінність. Гендерні стереотипи.

Стать в широкому значенні – особистий біологічний і соціальний статус людини як чоловіка або жінки.

Біологічна стать (паспортна або акушерська) – сукупність морфологічних, фізіологічних, генетичних особливостей організму, що забезпечують статеве розмноження і обумовлюють відмінності між статями з боку несоціальних впливів.

Статевий диморфізм: статева диференціація – процес біологічний

Статевий символізм: гендерна диференціація – процес соціальних впливів

Статевий дипсихізм – психологічні відмінності, зумовлені соціально.

Коротко гендер – соціальна стать, суспільні уявлення про те, якими якостями мають володіти чоловіки та жінки.

У широкому значенні гендер – структура багатокомпонентна, що включає характеристики біологічної статі, гендерних норм, гендерних стереотипів тощо.

Психічна стать – система ціннісно-смислових уявлень особистості про себе як про чоловіка або жінка, усвідомлення своєї статевої приналежності, що відбувається в процесі соціалізації.

Гендерна соціалізація – розподіл ролей, налагодження зв’язків, навчання дітей певної гендерної ролі; система ролей з набуття і збагачення гендерної ідентичності.

Гендерна ідентичність – аспект самосвідомості, що описує переживання людиною себе як представниці певної статі.

Деякі автори називають це статевою ідентичність (хоч говорять не лише про біологічне); статево-рольова ідентичність.

Гендерна роль – модель статево відповідної поведінки.

Характеристика індивіда за критерієм відповідністю його поведінки гендерній ролі називають психологічною статтю.

1. Теорія ідентифікації психоаналітичного напрямку. Дитина несвідомо імітує гендерні ролі своїх батьків.
2. Теорія соціального научіння. Теорія моделювання. (Батьківська модель поведінки та підкріплення бажаної поведінки). Мастерс
3. Теорія когнітивного розвитку або теорія категоризації.
4. Теорія статевої типізації (підкріплення)
5. Теорія гендерної схеми (С.Бем) – в суспільстві склалися уявлення про фемінінність і маскулінність, з усіх визначень «Я» обирає.
6. Нова психологія статі – соціальні очікування суспільства
7. Теорія соціальних ролей Елісон
8. Біосоціальний підхід

Формування гендерної ідентичності – тривалий процес, в якому є і спонтанне наслідування, і научіння, і власна активність дитини.

Пренатальний розвиток.

До 1,5 року дитина знає свою статеву приналежність – перша гендерна ідентифікація

2 роки – знає, що він хлопчик, але не знає чому

3-4 роки дитина розрізняє стать, спираючись на зовнішні ознаки

5 років – діти розуміють, що зміна статі можлива, надання переваги в іграх представникам своєї статі

Молодший шкільний вік – дитина самовизначається в системі гендерних стандартів та достовірно розрізняє чоловіків та жінок за тим, що жінка здатна народити. Статевий суб’єкстивізм і статева сегрегація – посмотреть самостоятельно.

Підлітковий вік – найважливіший вік у гендерній ідентичності. Вплив однолітків.

Юність – формування особистісної ідентичності і ідентичності гендерної.

Сандра Бем «Друга стать» - почитать, кому интересно.

За висновками Гамільтона на тривалість життя впливають спадкові та соціально економічні чинники. Менші за зростом люди живуть довше (Радуйся, Кеша:).

Життєва стійкість жіночого організму більша, у жінок краще розвинена імунна система, краще проходять процеси відновлення.

«Жінки хворіють, а чоловіки вмирають».

Первинна пропорція – на 100 зародків жіночіх приходиться 135 чоловічих

Вторинна пропорція – на 100 дівчаток 104 хлопчиків народжується

Третинна пропорція – тривалість життя чоловіків і жінок

Чоловіки здатність до репродуктивності зберігають довше.

Індивідні характеристики:

Зріст: переважають Ч

Вага: переважають Ж

Енергозатрати: Ч

Життєва ємність легенів:Ч

Міцність скелету: Ч

У новонароджених помітних відмінностей у відчуттях і сприйманні не виявлено.

В ранньому віці розрізняють кольори.

Гендерна поведінка: маскулінність та фемінінність – нормативні уявлення про соматичні, психічні і поведінкові властивості характерні для чоловіків та жінок.

Тест Сандри Бем як незалежні якості. 4 типи: маскулінність, фемінінністьт, андрогенність, недиференційований.

Читайте також:

1. Гендер як політика рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, а також діяльність зі створення механізмів щодо її реалізації.
2. Гендерна педагогіка в аудиторії
3. Гендерна соціалізація особистості
4. Гендерні аспекти спілкування
5. Гендерні аспекти спілкування
6. Гендерні аспекти спілкування
7. Гендерні аспекти спілкування.
8. Гендерні конфлікти і їх подолання
9. Гендерні стереотипи.
10. Комментарий к статье 207 16 страница
11. Комментарий к статье 207 16 страница
12. Комментарий к статье 207 16 страница

Переглядів: 2892