Людина в соціумі

Функціональна типологія.

Вона базується на стратегіях переваг, що є проявом симптомокомплексів, які характеризують досягнення особистістю адаптивного результату у власній взаємодії с середовищем.

Типологія Лібіна будується на 3 поведінкових тенденціях

До комунікативної взаємодії
До автономізації
До освоєння предметного світу

3 базових конструкти даної типології:

Властивості нервової системи
Темперамент
Система базових орієнтацій

Виділяють 8 типів поведінки (тенденція до комунікативної взаємодії у 1,2,3,4 типів; тенденція до автономізації у 3,4,5,6 типів; тенденція до освоєння предметного світу 2,4,6,7)

1.Агостеніки – мають достатньо сили, щоб вести за собою. Вони змагальні, рішучі, орієнтовані на інших, прагнуть до лідерства, схильні до керівництва або енергійної діяльності.

2.Орстеніки – схильні до впорядкування невизначених ситуацій, високо інтенсивна робота їх дратує, характеризується тим, що повільно включаються в процес, прагнуть до діяльності, пов’язаної з аналітичної роботи.

3.Тоностеніки – прагнуть оволодіти предметною сферою, при цьому не залежать від стосунків з оточуючими, виявляють схильність до художньо-творчих професій.

4.Емфостеніки – схильні проникатись переживаннями людини, самі спонтанно виражають емоції, мимовільна регуляція поведінки, характеризується спілкованістю, стійкістю переживань, схильність до професій, пов’язаний зі спілкуванням.

5.Констеніки – все під сумнів, емоційно нестабільні, велиі обсяги інформації переробляють важко, поведінка характерна суперечливістю, схильність до медичних професій.

5.Ілостеніки – незалежні, егоцентричні, наполягають на своєму, підвищена тривожність, знижена особистісна адаптованість.

5.Інстеніки – швидко реагують на незнайомі ситуації, не здатні довести до кінця розпочату справу, виявляють ефективність, коли мають змогу переключитись з однієї справу на іншу.

8. Аргостеніки – емоційно стабільні, володіють собою, внутрішній локус контролю, орієнтація на предметну діяльність і переважно обирають індивідуальні форми організації роботи.

1. Стиль як вияв індивідуальності

Стиль – освічення деякої індивідуальності, що виділяє індивіда з безлічі інших людей.

Знайти свій стиль і вміти його підтримувати – свідчення зрілості особистості.

Стиль (з лат.) – знаряддя для написання.

Стиль – індивідуально-специфічний спосіб, манери, прийоми поведінки, тобто характеристика процесу діяльності.

Стиль – як сукупність відмітних рис творчості певного автора, тобто характеристика продукт діяльності.

3 етапи використання поняттю «стиль»:

1.Стиль розглядається в контексті психології особистості для опису індивідуально-своєрідних способів взаємодії людини із своїм соціальним оточенням.

2. «Новий погляд» (відмінності пізнавальної сфери) - стиль як своєрідна альтернатива тестологічного підходу, спроба знайти інші форми аналізу.

3.80 роки 20 ст. (гіперузагальнення поняття «стиль») – в рамках когнітивного підходу з’являється поняття «когнітивного стилю», розширення цього поняття за рахунок понять «стилі мислення», «стиль навчання», «епістоміологічні стилі», «оцінний стиль», «емоційний стиль», «стиль педагогічного спілкування».

Стилі – завжди індивідуальні відмінності. Але індивідуальні відмінності не завжди є стилем.

Шкуратова і Габдулина пропонують підхід до класифікації стильових особливостей індивіда (спрямованність):

Світ людей
Світ предметів
Внутрішній світ

Стилі саморегуляції
Стилі подолання

Взаємодія з об’єктами кожного з цих світів призводить до формування певного стилю.

Лібін (стиль відповідно до рівнів)

Стиль життя
Стилі поведінки і стилі діяльності

Стилі спілкування та стилі міжособистісної взаємодіі, а також мотиваційні, емоційні стилі та стилі подолання (до стилів поведінки); індивідуальні стилі діяльності та керівництва (до стилів діяльності)

Когнітивні стилі і стилі мислення
Моторні перцептивні стилі

Від 4 до 1 рівня зменшується біологічний вплив, зростає соціальний.

Стилі за Толоченком (стилі під впливом 2х факторів)

Діяльнісний фактор (середовища)
Суб’єктивний фактор (інтерперсональність)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типологічний підхід до вивчення особистості і характеру	\|	Стать та гендер

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.