МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Людина в соціуміФункціональна типологія. Вона базується на стратегіях переваг, що є проявом симптомокомплексів, які характеризують досягнення особистістю адаптивного результату у власній взаємодії с середовищем.
Типологія Лібіна будується на 3 поведінкових тенденціях
3 базових конструкти даної типології:
Виділяють 8 типів поведінки (тенденція до комунікативної взаємодії у 1,2,3,4 типів; тенденція до автономізації у 3,4,5,6 типів; тенденція до освоєння предметного світу 2,4,6,7)
1.Агостеніки – мають достатньо сили, щоб вести за собою. Вони змагальні, рішучі, орієнтовані на інших, прагнуть до лідерства, схильні до керівництва або енергійної діяльності.
2.Орстеніки – схильні до впорядкування невизначених ситуацій, високо інтенсивна робота їх дратує, характеризується тим, що повільно включаються в процес, прагнуть до діяльності, пов’язаної з аналітичної роботи.
3.Тоностеніки – прагнуть оволодіти предметною сферою, при цьому не залежать від стосунків з оточуючими, виявляють схильність до художньо-творчих професій.
4.Емфостеніки – схильні проникатись переживаннями людини, самі спонтанно виражають емоції, мимовільна регуляція поведінки, характеризується спілкованістю, стійкістю переживань, схильність до професій, пов’язаний зі спілкуванням.
5.Констеніки – все під сумнів, емоційно нестабільні, велиі обсяги інформації переробляють важко, поведінка характерна суперечливістю, схильність до медичних професій.
5.Ілостеніки – незалежні, егоцентричні, наполягають на своєму, підвищена тривожність, знижена особистісна адаптованість.
5.Інстеніки – швидко реагують на незнайомі ситуації, не здатні довести до кінця розпочату справу, виявляють ефективність, коли мають змогу переключитись з однієї справу на іншу.
8. Аргостеніки – емоційно стабільні, володіють собою, внутрішній локус контролю, орієнтація на предметну діяльність і переважно обирають індивідуальні форми організації роботи.
1. Стиль як вияв індивідуальності Стиль – освічення деякої індивідуальності, що виділяє індивіда з безлічі інших людей. Знайти свій стиль і вміти його підтримувати – свідчення зрілості особистості.
Стиль (з лат.) – знаряддя для написання.
Стиль – індивідуально-специфічний спосіб, манери, прийоми поведінки, тобто характеристика процесу діяльності. Стиль – як сукупність відмітних рис творчості певного автора, тобто характеристика продукт діяльності.
3 етапи використання поняттю «стиль»: 1.Стиль розглядається в контексті психології особистості для опису індивідуально-своєрідних способів взаємодії людини із своїм соціальним оточенням. 2. «Новий погляд» (відмінності пізнавальної сфери) - стиль як своєрідна альтернатива тестологічного підходу, спроба знайти інші форми аналізу. 3.80 роки 20 ст. (гіперузагальнення поняття «стиль») – в рамках когнітивного підходу з’являється поняття «когнітивного стилю», розширення цього поняття за рахунок понять «стилі мислення», «стиль навчання», «епістоміологічні стилі», «оцінний стиль», «емоційний стиль», «стиль педагогічного спілкування».
Стилі – завжди індивідуальні відмінності. Але індивідуальні відмінності не завжди є стилем.
Шкуратова і Габдулина пропонують підхід до класифікації стильових особливостей індивіда (спрямованність):
Взаємодія з об’єктами кожного з цих світів призводить до формування певного стилю.
Лібін (стиль відповідно до рівнів)
Від 4 до 1 рівня зменшується біологічний вплив, зростає соціальний.
Стилі за Толоченком (стилі під впливом 2х факторів)
Читайте також:
|
||||||||
|