Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Типологічний підхід до вивчення особистості і характеру

1.Поняття типу в психології. Типології та класифікації.

2.Психологічні типи за Юнгом.

3.Функціональна типологія та поведінкові стратегії індивідуальності

Самостійно типологію характерів за Волковим та типологія особистості за Н. Маквільямс

Нартова-Бочавер.

 

При вивченні типологій важливо спиратись як на номотетичний , так і на ідіографічний підходи.

Задача номотетичного підходу – виявлення універсальних рис і систем взаємопов’язаних ознак (паттернів) властивих усім людям.

Ідіографічний підхід підкреслює неповторність, унікальність внутрішньої структури суб’єкта.

 

Риса – стійкий спосіб поведінки у різноманітних ситуаціях і умовах.

Тип – узагальнення, зроблене по групі досліджуваних з подібними якостями.

 

  А В С Д
Іванов
Петров 3 – без уваги

За рисами АС – про показник 1, за рисами ВД – про показник 2.

 

Психологічний смисл типу – у разі стійкого вияву у певної групи людей поєднання певних ознак, це поєднання починає розглядатися як типове для групи, а кожну людини, у якої цей комплекс виявлено, відносять до даного типу. Для цього використовують назву типу і описують середнього представника.

 

Коли говорять «тип», то мають на увазі 2 контексти:

1)певний комплекс властивостей

2)характерний зв’язок картини поведінки

 

Відмінність типології і класифікації.

Первинні класифікації являють собою перелік явищ, що мають загальну видову ознаку. Це спосіб первинного групування без виділенні структурних основ.

 

Типології відрізняються наявністю чіткої структурної основи та ідентифікацію сукупностей ознак, які складають основу певного типу.

 

2 види типологій:

1.Емпіричні – ґрунтуються на виділенні з’єднаних ознак, що лежать в основі типу, але виділені в результаті спостереження. Статистичній перевірці ці дані не піддаються.

2.Теоретичні (наукові):

  • утворені класи повинні вичерпувати всю різноманітність об’єктів, які класифікуються
  • об’єкт не може потрапляти в декілька класів, він потрапляє тільки в один клас
  • кожен новий підрозділ об’єктів роблять тільки на основі тільки однієї ознаки

 

Переваги типологій : швидкий економічний спосіб пізнання, що дає виразний результат.

Недоліки типологій: ігнорування, нехтування особливим, індивідуальним в кожній людині. Цілком можливо, що в людини буде виділено найбільш типове, але не найсуттєвіше.

 

1. Типології базового рівня

a. Конституційні типології Шелдона і Кречмера

b. Теорії типів нервової системи (Павлов, Красногорський)

c. Типології за співвідношення першої і другої сигнальних систем (художнік, мислитель, середній)

d. Типології темпераменту (типологія Кагана) – ґрунтується на 3 вроджених стратегіях поведінки: боязкість, агресивність, соціабельність. 3 типи:

ii. боязкі (виявляють небезпеку в ситуація, відсторонені, незручні у сілкуванні)

iii. агресивні (прагні подолати проблему, схильні до збудження, до звинувачення інших)

iv. соціабельність (врівноваженість у спілкуванні, спокійно долають складні ситуації, адаптують до несподіванок, не виявляючи депресії)

  1. Типи особистості і характеру (Юнг, Айзенк, Міллер)

1. Міллера типологію утворює 3 рівні: когнітивним (тенденція зосереджуватись або на цілому, або на частині; холістичність або аналітичність), афективним (емоційна стабільність/нестабільність), конативним (пов’язаний з вольовою поведінкоюб, виражається або у суб’єктивованій ситуації – любов і симпатія, або у об’єктивованій ситуації – емоційне відсторонення). Виділяє гностик, редукціоність, схематизатор і романтик.

 

2.Типологія за Юнгом. Підгрунтям для виділення типів є екстраверсія і інтроверсія як ставлення до об’єктів, два типи егоорієнтації.

Тип психологічних функцій.

Екстраверсія – звернутість людини до об’єктів до зовнішнього світу, зосередженість, не завантажують себе рефлексією, менше здатні сприймати природний хід життя, енергійні

Інтроверсія – перешкоджання контакту з об’єктами, сумнів і недовіра до них, рефлексивні, звернутість до свого суб’єктивного стану, судження по світ ґрунтується на враженнях і само виводах, задумливі, стримані, розвинута інтуїція, сором’язливі.

 

Більшість людей є екстравертами. Серед інтровертів більшість чоловіків.

 

Психічні функції за Юнгом:

  • Мислення (раціональне)
  • Почуття (раціональне)
  • Відчуття (ірраціональне)
  • Інтуїція (ірраціональне

 

Інтелектуал відрізняється від емоціонала логікою суджень, перевіркою знань на істинність.

 

Відчуття та інтуїція віднесені до ірраціональних, бо відрізняються пасивним схопленням.

Тип сензитивний – спирається на відчуття – людина пізнає світ як фотоапарат

Тип Інтуїтивний – покладається на передчуття, на спогади – людина покладається на несвідомі, сховані значення.

 

Лише один тип особистісної орієнтації, лише одна функція є домінуючої і усвідомленою. Інші функції занурені в підсвідомо.

 

На основі 2 типів егоорієнтацій і 4 функцій Юнг виділяє 8 типів особистості (самостійно)

 


Читайте також:

  1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
  2. II. Мета вивчення курсу.
  3. III етап. Системний підхід
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. III.Цілі розвитку особистості
  6. III.Цілі розвитку особистості
  7. IV етап. Ситуаційний підхід
  8. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  9. IV. Вивчення нового матеріалу.
  10. IV. Вивчення нового матеріалу.
  11. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
  12. V. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 1528

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Теорії множинності інтелектів | Людина в соціумі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.