Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Компетенція вертикальної ієрархії в галузі управління

 

Відомо, що вищим органом державного управління в галузі використання і охорони земель є Кабінет Міністрів України. До його компетенції входять:

• реалізація державної політики в галузі використання і охорони земель;

• координація діяльності міністерств, відомств, інших установ та організацій України з питань використання і охорони земель;

• забезпечення розробки і виконання загальнодержавних програм використання і охорони земель;

• управління землями державної власності;

• організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та проведення землевпорядкування;

• встановлення порядку проведення моніторингу земель;

• організація проведення грошової оцінки земельних ділянок;

• визначення порядку діяльності органів виконавчої влади, що стосується використання та охорони земель, координація їх діяльності;

• керівництво зовнішніми зв’язками України щодо використання та охорони земель;

• вилучення та надання земельним ділянкам права державної власності для суспільних потреб;

• координація проведення земельної реформи;

• вирішення інших питань щодо використання та охорони земель і відтворення земельних ресурсів.

До компетенції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів щодо управління в галузі використання та охорони земель незалежно від форм власності належить:

• здійснення координації управління в галузі охорони земельних ресурсів у складі заходів охорони довкілля;

• участь у розробці та реалізації загально державних і регіональних програм використання та охорони земель;

• здійснення державного контролю за використанням та охороною земель;

• організація моніторингу земель;

• участь у розробці і затвердженні нормативних документів щодо управління використанням та охороною земель у межах своєї компетенції;

• здійснення державної екологічної експертизи землекористування;

• вирішення інших питань щодо управління в галузі використання та охорони земель відповідно до закону.

Щодо Міністерства аграрної політики України, то воно виконує такі найважливіші функції у сфері землекористування:

• реалізує державну політику з питань використання і охорони земель, у першу чергу сільськогосподарського призначення, спрямовує зусилля на відновлення екологічної цінності земель, якісний стан яких погіршився внаслідок сільськогосподарської діяльності;

• організовує реалізацію майнових і земельних відносин в аграрному секторі;

• сприяє запровадженню контурно-меліоративної організації території, альтернативних (адаптивних, біологічних) систем землеробства та ін.;

• здійснює підготовку пропозицій щодо розвитку меліоративного землеробства, розглядає пропозиції щодо надання меліорованих земель суб’єктам господарювання на землі, сприяє їхньому ефективному використанню, проведенню культуртехнічних робіт тощо;

• здійснює моніторинг земель сільськогосподарського призначення, проводить контроль за вмістом радіонуклідів, хімікатів, пестицидів, важких металів та ін. з метою гарантування безпечного споживання продукції населенням.

До речі, варто сказати, що Міністерством охорони здоров’я України встановлена допустима гранична добова норма нітратів для дорослої людини в середньому 310-315 мг. Щодо окремих культур, то гранично допустима кількість нітратів (мг/кг сирого продукту) повинна становити: для капусти ранньої - 800, пізньої - 400; огірків і солодкого перцю - 200; помідорів -100; моркви ранньої - 600; пізньої - 300; цибулі ріпчастої - 90; цибулі-пера - 400; кабачків - 400; картоплі ранньої - 240; пізньої - 120; столових буряків - 1400; кавунів - 60; динь - 90; редиски, редьки, салату, шпинату, щавлю - 1200; петрушки, кропу -1500.

Міністерство охорони здоров’я України не тільки встановлює певні санітарно-гігієнічні та інші правила і норми, але й контролює їх дотримання, дозволяє або накладає вето на застосування певних хімічних речовин при виробництві сільськогосподарської продукції, разом із зацікавленими міністерствами і відомствами погоджує проекти будівництва, результати діяльності якого можуть зашкодити здоров’ю людей, погоджує схеми комплексного використання і охорони вод. У місцях відпочинку людей відповідні служби Міністерства охорони здоров’я здійснюють спостереження за станом повітря, води, ґрунту (вмістом пестицидів, важких металів, вірусів та ін.).

У системі управління земельними ресурсами особливе місце належить Держводгоспу України. В його компетенцію входить:

• участь у визначенні напрямів розвитку землекористування з врахуванням раціонального використання водних ресурсів;

• проведення моніторингу на водогосподарських системах, які входять в систему сільськогосподарського водопостачання, тощо;

• здійснення заходів щодо поліпшення експлуатації зрошувальних і осушувальних систем;

• забезпечення проектування, будівництва та реконструкції меліоративних систем, систем водопостачання та ін.;

• погодження дозволів та надання лімітів на спеціальне водокористування тощо.

Не менш важливі функції покладаються і на Державний комітет лісового господарства України. Його компетенція визначена Земельним і Лісовим кодексами України, Положенням про Державний комітет лісового господарства та ін.

Важливо зазначити, що реалізація управлінських рішень щодо використання і охорони земель здійснюється системою Державного коміету по земельних ресурсах України, діяльність якого разом з Держводгоспом, Держлісгоспом України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра екології та природних ресурсів України.

Державна земельна агенція (ДЗА) України, яка була створена у 2006 році після реорганізації Декржкомзему України, повинна здійснювати державне управління земельними ресурсами, спрямовувати діяльність підпорядкованих йому державних органів земельних ресурсів з проведення земельної реформи, забезпечувати раціональне використання та охорону земельних ресурсів. ДЗА відводиться виключно важлива роль у розробці земельної політики, принципів управління земельними ресурсами. На ДЗА України як центральний орган управління земельними ресурсами, згідно з «Положенням…», покладаються такі завдання:

• участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі земельних відносин, координація робіт з проведення земельної реформи, забезпечення механізму її запровадження;

• розробка та участь у реалізації загально державних і регіональних програм використання й охорони земель;

• опрацювання заходів економічної реформи з питань земельних відносин для включення їх до плану діяльності уряду України;

• підготовка пропозицій щодо визначення пріоритетів та механізму регулювання земельних відносин під час удосконалення економічних регуляторів розвитку народного господарства;

• здійснення державного контролю за дотриманням власниками землі та землекористувачами земельного законодавства, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання;

• участь у формуванні інвестиційної політики, виходячи з пріоритетних напрямів структурної перебудови економіки;

• забезпечення вдосконалення методики та проведення робіт з грошової оцінки земель;

• розгляд та затвердження нормативно-технічної документації з проектування, будівництва, експлуатації та кошторисного ціноутворення у межах своєї компетенції;

• виявлення земель, які використовуються не за цільовим призначенням або з порушенням установлених земельним законодавством вимог;

• державне замовлення науково-дослідних, проектно-розвідувальних і будівельних робіт, пов’язаних з проведенням земельної реформи, землевпорядкуванням, веденням державного земельного кадастру та моніторингу земель, а також делегація цього права місцевим органам земельних ресурсів;

• створення системи інформації, необхідної для здійснення комплексу робіт, пов’язаних із землевпорядкуванням, веденням державного земельного кадастру та моніторингу земель, забезпеченням раціонального використання та охорони земель, проведенням земельної реформи;

• створення інноваційного фонду для забезпечення науково-технічних робіт, розробка та освоєння нових технологій, пов’язаних з охороною і раціональним використанням земель;

• розгляд матеріалів і підготовка висновків про попереднє погодження місць розташування об’єктів, відведення земельних ділянок;

• проведення державної землевпорядної експертизи регіональних програм, схем і проектів щодо здійснення земельної реформи;

• участь у розробці та здійсненні заходів щодо розвитку ринку землі;

• здійснення науково-технічного співробітництва з науковими установами та організаціями, фірмами іноземних держав з питань проведення земельної реформи;

• забезпечення вдосконалення системи обліку, звітності та державної статистики;

• координація проведення землевпорядних робіт, аерофотознімальних, аерофотогеодезичних, геодезичних та інших досліджень для забезпечення ведення державного земельного кадастру, моніторингу та робіт з охорони земель;

• ведення банку даних і складання планово-картографічних матеріалів для цілей державного земельного кадастру, моніторингу земель, проведення землевпорядкування тощо;

• сприяння проведенню земельних аукціонів та конкурсів;

• здійснення контролю за цільовим використанням коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва та плати за землю;

• видача у випадках, передбачених законодавством України, спеціальних дозволів (ліцензій) на проведення землевпорядних і земельно-оцінювальних робіт, включаючи грошову оцінку земель;

• розробка та затвердження фінансово-економічних нормативів на проведення землевпорядних і земельно-оцінювальних робіт;

• здійснення у межах повноважень, визначених законодавством, функції щодо управління майном, яке належить до сфери управління Комітету;

• створення позабюджетного фонду за рахунок коштів, одержаних за надання платних послуг та інших надходжень;

• організація методологічної роботи з охорони праці та соціального захисту працівників;

• забезпечення виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави у межах визначених законодавством повноважень;

• сприяння у підготовці та перепідготовці спеціалістів, забезпечення підвищення кваліфікації працівників для виконання покладених на них завдань, організація навчання з питань земельного законодавства;

• забезпечення в межах своєї компетенції реалізації державної політики стосовно збереження державної таємниці та контроль за її збереженням у центральному апараті Комітету та підпорядкованих йому управліннях (відділах);

• здійснення методичного забезпечення роботи підпорядкованих йому Державного комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру та місцевих державних органів земельних ресурсів з питань регулювання земельних відносин, проведення земельної реформи, раціонального використання і охорони земель;

• здійснення інших функцій, що випливають з покладених на нього завдань.

Крім цього, ДЗА України має право:

• видавати нормативні документи і давати вказівки з питань реформування земельних відносин, які є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками землі та землекористувачами;

• вносити на розгляд відповідних державних адміністрацій і рад подання про зупинення рішень, їх дій або бездіяльності з питань регулювання земельних відносин, які суперечать законодавству, пропозиції про припинення права власності або права користування землею у випадках, передбачених Земельним кодексом України, а також про вжиття заходів до поліпшення якості земель;

• перевіряти на підприємствах, в установах і організаціях, у тому числі на військових та оборонних об’єктах, об’єктах органів внутрішніх справ, дотримання вимог земельного законодавства, складати та розглядати відповідно до законодавства протоколи про адміністративні правопорушення, у разі потреби порушувати перед відповідними органами питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні земельного законодавства;

• залучати спеціалістів органів державної виконавчої влади, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, які належать до його компетенції;

• представляти уряд України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час підписання міжнародних договорів України;

• одержувати безплатно від центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій документи, матеріали та інформацію, необхідні для вдосконалення покладених на нього завдань;

• скликати в установленому порядку наради з питань, які належать до його компетенції;

• притягати до дисциплінарної відповідальності керівників місцевих державних органів земельних ресурсів, які належать до сфери управління Комітету.

До компетенції Ради Міністрів Автономної республіки Крим щодо управління в галузі використання та охорони земель належить:

• організація розробки загальнодержавних і регіональних програм використання і охорони земель;

• координація здійснення державного контролю за використанням та охороною земель;

• підготовка висновків про надання або вилучення земельних ділянок права державної власності;

передача, продаж у приватну власність та надання земельних ділянок із земель права державної власності у користування;

• прийняття рішення щодо викупу земельних ділянок права приватної власності для суспільних потреб;

• координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

• внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;

• вирішення інших питань щодо управління в галузі використання і охорони земель.

Розглядаючи вертикальну ступеневу ієрархію в галузі управління земельними ресурсами, слід зазначити, що не менші завдання поклада­ються на обласні управління земельних ресурсів.

Управління відповідно до покладених на них завдань:

• реалізують державну політику в галузі використання та охорони земель, проведення земельної реформи, готують і подають ДЗА пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань управління земельними ресурсами;

• здійснюють державний контроль за дотриманням власниками землі та землекористувачами земельного законодавства, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання;

• виявляють землі, які використовуються не за цільовим призначенням та з порушенням установлених законодавством вимог;

• розробляють і подають ДЗА та обласній державній адміністрації необхідні розрахунки і обґрунтування програм робіт з проведення земельної реформи, проведення землевпорядкування, реалізації заходів щодо раціонального використання і охорони земель, прогнозу розвитку земельних відносин;

• виконують делеговані їм ДЗА функції замовника проектно-розвідувальних і будівельних робіт, пов’язаних з проведенням земельної реформи, здійсненням землевпорядкування, веденням державного земельного кадастру, моніторингу земель, раціональним використанням і охороною земель;

• забезпечують використання за цільовим призначенням бюджетних асигнувань, а також коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

• організовують проведення робіт з грошової оцінки земель, подають обласній державній адміністрації пропозиції щодо плати за землю;

• розглядають матеріали попереднього погодження місць розташування об’єктів будівництва, готують проекти розпоряджень (висновків) обласної державної адміністрації щодо попереднього погодження місць розташування об’єктів, вилучення (викупу) та надання в користування земельних ділянок;

• подають ДЗА пропозиції щодо надання ліцензій на проведення робіт, пов’язаних зі збиранням інформації для ведення земельного кадастру, включаючи грошову оцінку земель, координують та контролюють виконання суб’єктами підприємницької діяльності цих робіт;

• проводять державну землевпорядну експертизу регіональних програм, схем і проектів землевпорядкування;

• здійснюють нагляд за освоєнням проектів землевпорядкування, будівництвом протиерозійних та інших об’єктів, які споруджуються з метою раціонального використання й охорони земель, забезпечують виконання землевпорядних робіт, аерофотознімальних, аерофотогеодезичних, геодезичних та інших досліджень для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель;

• здійснюють контроль за встановленням на місцевості меж земельних ділянок, переданих у власність або наданих у користування;

• подають ДЗА, обласній державній адміністрації інформацію про хід земельної реформи;

• забезпечують складання планово-картографічних матеріалів у растровому і цифровому вигляді для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення землевпорядкування;

• організовують проведення державних аукціонів та конкурсів;

• створюють систему інформації, необхідної для здійснення комплексу робіт, пов’язаних з проведенням земельної реформи, здійсненням землевпорядкування, веденням державного земельного кадастру, моніторингу земель, забезпеченням раціонального використання та охорони земель;

• здійснюють за погодженням з ДЗА України науково-технічне співробітництво з науковими установами та організаціями, фірмами іноземних держав з питань проведення земельної реформи;

• сприяють підготовці та перепідготовці спеціалістів управління, районних відділів, міських (міст обласного та районного підпорядкування) управлінь (відділів) земельних ресурсів, забезпечують підвищення кваліфікації працівників для виконання покладених на них завдань, організовують навчання з питань земельного законодавства;

• забезпечують охорону праці та соціальний захист працівників управління, а також виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності у межах повноважень, визначених законодавством;

• ведуть облік і звітність державної та відомчої статистики;

• забезпечують у межах своєї компетенції збереження державної таємниці в управлінні та здійснюють контроль за її збереженням у підпорядкованих їм органах земельних ресурсів;

• створюють відповідно до законодавства позабюджетний фонд за рахунок коштів, одержаних від надання платних послуг та інших надходжень;

• здійснюють інші функції, які випливають з покладених на них завдань.

Як і в попередньому випадку, обласні управління земельних ресурсів мають право:

• вносити на розгляд відповідних державних адміністрацій і рад подання про зупинення рішень, їх дій або бездіяльності з питань регулювання земельних відносин, які суперечать законодавству, пропозиції про припинення права власності або права користування землею у випадках, передбачених Земельним кодексом України, а також про вжиття заходів до поліпшення якості земель;

• перевіряти на підприємствах, в установах і організаціях, у тому числі на військових та оборонних об’єктах, об’єктах органів внутрішніх справ, служби безпеки, дотримання вимог земельного законодавства, складати та розглядати відповідно до законодавства протоколи про адміністративні правопорушення, у разі потреби порушувати перед відповідними органами питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні земельного законодавства;

• залучати спеціалістів органів державної виконавчої влади, установ, організацій (за погодженням з керівниками) до розгляду питань, які належать до їхньої компетенції;

• одержувати безплатно від місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій документи, матеріали та інформацію, необхідні для виконання покладених на них завдань;

• вносити пропозиції відповідним державним організаціям і радам щодо обмеження тимчасової заборони (зупинення) чи припинення промислового, цивільного та інших видів будівництв, освоєння земельних ділянок, проведення геологорозвідувальних, пошукових, агротехнічних та інших робіт, які проводяться з порушенням земельного законодавства або можуть негативно вплинути на стан земельних ресурсів;

• брати участь у роботі комісій з приймання в експлуатацію меліоративних і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних споруд та інших об’єктів, що будуються з метою використання і охорони земель;

• скликати в установленому порядку наради з питань, які належать до їхньої компетенції.

Ще одну зі сходинок у вертикальній ієрархії системи управління земельними ресурсами займають районні відділи земельних ресурсів.

Ці відділи у межах своєї компетенції здійснюють державне управління земельними ресурсами, забезпечують проведення земельної реформи, раціональне використання та охорону земель на території району. На них покладається виконання таких завдань:

• реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель, проведенні земельної реформи, підготовка і подання обласному управлінню земельних ресурсів пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань регулювання земельних відносин та управління земельними ресурсами;

• координація і контроль за виконанням робіт із землевпорядкування, топографо-геодезичних, розвідувальних, ґрунтових, агрохімічних і геоботанічних обстежень;

• здійснення державного контролю за дотриманням власниками землі та землекористувачами земельного законодавства, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання;

• виявлення земель, які використовуються не за цільовим призначенням та з порушенням установлених законодавством вимог;

• розробка і подання обласному управлінню земельних ресурсів та районній державній адміністрації необхідних розрахунків і обґрунтування програм робіт з проведення земельної реформи, здійснення землевпорядкування, реалізації заходів щодо раціонального використання і охорони земель, а також забезпечення асигнувань, які виділяються на виконання цих робіт, та систематичне інформування зазначених органів про їх виконання;

• виконання делегованих їм ДЗА функцій замовника проектно-розвідувальних і будівельних робіт, пов’язаних з проведенням земельної реформи, здійсненням землевпорядкування, веденням державного земельного кадастру, моніторингу земель, раціональним використанням і охороною земель;

• участь у виборі земельних ділянок під розміщення об’єктів будівництва, підготовка висновків щодо попереднього погодження місць розташування об’єктів відповідно до вимог земельного законодавства та проектів розпоряджень (висновків) районної державної адміністрації про попереднє погодження місць розташування об’єктів, про передачу і придбання ділянок у власність, вилучення (викуп) та надання їх у користування, в тому числі в тимчасове на умовах оренди;

• організація видачі державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення договорів на право тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди;

• організація проведення державних аукціонів та конкурсів;

• сприяння підготовці та перепідготовці спеціалістів, підвищенню кваліфікації працівників відділу для виконання покладених на них завдань, включаючи посади інженерів-землевпорядників сіл і селищ, організація навчання з питань земельного законодавства;

• забезпечення охорони праці та соціального захисту працівників відділу, а також виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності у межах повноважень, визначених законодавством;

• проведення грошової оцінки земель, подача районній державній адміністрації пропозицій щодо плати за землю;

• проведення державної землевпорядної експертизи регіональних програм, схем і проектів землевпорядкування;

• подання обласному управлінню земельних ресурсів пропозицій щодо надання ліцензій на проведення робіт, пов’язаних із збором інформації для ведення земельного кадастру, включаючи грошову оцінку земель, координація та контроль за виконанням суб’єктами підприємницької діяльності цих робіт;

• забезпечення у межах своєї компетенції збереження державної таємниці у відділі та здійснення контролю за її збереженням у підпорядкованих йому органах земельних ресурсів;

• ведення обліку і звітності державної та відомчої статистики;

• складання планово-картографічних матеріалів для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення землевпорядкування та проведення робіт з охорони земель;

• створення системи інформації, необхідної для здійснення комплексу робіт, пов’язаних з проведенням земельної реформи, здійсненням землевпорядкування, веденням державного земельного кадастру, моніторингу земель, забезпеченням раціонального використання та охорони земель;

• створення відповідно до законодавства позабюджетного фонду за рахунок коштів, одержаних від надання платних послуг та інших надходжень;

• здійснення нагляду за освоєнням проектів землевпорядкування, будівництвом протиерозійних та інших об’єктів, які споруджуються з метою раціонального використання і охорони земель;

• забезпечення виконання землевпорядних робіт, аерофотознімальних, аерофотогеоде-зичних, геодезичних та інших досліджень для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення землевпорядкування та охорони земель;

• подання обласному управлінню земельних ресурсів, районній державній адміністрації інформації про хід запровадження земельної реформи;

• здійснення за погодженням з ДЗА науково-технічного співробітництва з науковими установами та організаціями, фірмами іноземних держав з питань проведення земельної реформи;

• здійснення інших функцій, які випливають з покладених на них завдань.

Районний відділ земельних ресурсів має право:

• вносити на розгляд відповідних державних адміністрацій і рад подання про зупинення рішень, дій або бездіяльності з питань регулювання земельних відносин, які суперечать законодавству, пропозиції про припинення права власності або права користування землею у випадках, передбачених Земельним кодексом України, а також про вжиття заходів до поліпшення якості земель;

• перевіряти на підприємствах, в установах і організаціях, у тому числі на військових та оборонних об’єктах, об’єктах органів внутрішніх справ, служби безпеки, дотримання вимог земельного законодавства, складати та розглядати відповідно до законодавства протоколи про адміністративні правопорушення, у разі потреби порушувати перед відповідними органами питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні земельного законодавства;

• залучати спеціалістів органів державної виконавчої влади, установ, організацій (за погодженням з керівниками) до розгляду питань, які належать до їхньої компетенції;

• одержувати безплатно від місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій документи, матеріали та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

• вносити пропозиції відповідним державним організаціям і радам щодо обмеження тимчасової заборони (зупинення) або припинення промислового, цивільного та інших видів будівництва, освоєння земельних ділянок, проведення геологорозвідувальних, пошукових, агротехнічних та інших робіт, які проводяться з порушенням земельного законодавства або можуть негативно вплинути на стан земельних ресурсів;

• брати участь у роботі комісій з приймання в експлуатацію меліоративних і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних споруд та інших об’єктів, що будуються з метою використання і охорони земель;

• скликати в установленому порядку наради з питань, які належать до його компетенції.

Отже, розширене трактування завдань і функцій державних органів управління земельними ресурсами свідчить, що багато з них дублюється; повноваження Міністерств і відомств переплітаються, створюючи тим самим проблеми при прийнятті єдино правильних управлінських рішень щодо використання і охорони земель. Не зрозуміло хто має приймати остаточні рішення і нести відповідальність за них - Міністерство екології та природних ресурсів, Держземагенція, Міністерство аграрної політики чи інше відомство.

Потрібно докорінно поліпшити структуру державного управління, а також змінити підходи до роботи міністерств і відомств, на яких покладаються обов’язки управління використанням і охороною земель шляхом оптимального розподілу властивих їм функцій. Це і буде підставою того, що така ступенева ієрархія управління земельними ресурсами дасть змогу забезпечити раціональне використання і охорону всього земельного фонду України.

 

4.3. Підготовка кадрів для державних земельних органів

 

Однією із важливих функцій управління земельними ресурсами є підготовка і перепідготовка управлінських кадрів.

Тому успішне функціонування системи управління земельними ресурсами буде залежати від наявності кваліфікованих кадрів на всіх рівнях вертикальної ієрархії державних земельних органів. З цією метою ДЗА України необхідно:

• визначити потребу у спеціалістах для державних земельних органів;

• визначити потребу у фахівцях із землевпорядкування, земельного кадастру тощо;

• встановити нові рівні кваліфікації і відповідальності для кожного працівника;

• навчальним закладам переглянути навчальні плани і програми професійної підготовки і перепідготовки кадрів з урахуванням змін у земельному законодавстві, низки указів Президента України, що стосуються земельної політики, реформування аграрного сектора економіки;

• проводити роз’яснювальну роботу щодо реалізації постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу», інших законодавчих актів про землю, указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», «Про оренду землі» та ін.;

• уникати прийняття на роботу недосвідчених працівників;

• систематично здійснювати процес підвищення кваліфікації, перепідготовки управлінських кадрів;

• проводити переоцінку взаємовідносин центру із місцевими землевпорядними органами (організаціями), навчальними закладами тощо.

Професійна підготовка та перепідготовка спеціалістів у галузі управління земельними ресурсами у вищих навчальних закладах вимагає розробки такої концепції навчального процесу, яка б забезпечувала випуск досвідчених спе­ціалістів, здатних працювати в умовах ринкової економіки.

Треба сказати, що нині вже проводиться така підготовка і перепідготовка спеціалістів управлінського апарату у Львівському і Харківському державних аграрних університетах. Ці кадри нині досить успішно вирішують проблеми управління земельними ресурсами. Вони володіють глибокими знаннями із земельного маркетингу, консалтингу, дорадництва, менеджменту в умовах ринкової економіки.

Головне при цьому те, що фахівці сфери управління земельними ресурсами вміють не тільки виконувати будь-яку роботу, але знають, як забезпечити виконання цієї роботи.

Професійна підготовка управлінських кадрів, особливо вищої ланки, необхідна сьогодні для України, оскільки лише вони можуть створити умови раціонального використання і охорони земель, втілити в життя програму земельної політики країни.

Адже управлінець мусить бути здатним інтегруватися до нової системи економічних відносин у нашому суспільстві. Для цього вищий заклад освіти повинен одночасно з підготовкою фахівця для роботи в земельних органах формувати у людині якості підприємця, керівника ринкового типу. Тільки управлінець, який володіє мистецтвом управління персоналом, вміє творчо і по-сучасному мислити, може створити здоровий клімат в колективі, в результаті якого забезпечується формування позитивного іміджу керівника, організації; відбувається щонайповніше розкриття творчого потенціалу, таланту, ініціативи і новаторства, виховання молодої генерації фахівців для державних земельних органів України.

За своєю суттю така підготовка і виховання кадрів є цілеспрямованим впливом на молодь з метою формування творчої, високопрофесійної, духовно і морально багатої, соціально активної особистості управлінця і громадянина, здатного творити власне життя та життя суспільства на підставі Конституції України, законів, загальнолюдських моральних цінностей.

На сучасному етапі розбудови нашої держави в кожному вищому закладі освіти підготовку фахівців, їх виховання необхідно проводити на прикладах кращих надбань попередніх поколінь, зокрема неписаних законів лицарської честі, гуманності, ввічливості, здорового способу життя, єднаючих тенденцій сучасної освіти та виховання. Тільки у поєднанні багатої навчально-виховної спадщини минулого з новітніми педагогічними технологіями сьогодення - шлях до успішного розв’язання проблеми підготовки висококваліфікованих фахівців для системи управління земельними ресурсами України.


Читайте також:

  1. ERP і управління можливостями бізнесу
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  4. Oracle Управління преміальними
  5. А. Видання прав актів управління
  6. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  8. Адаптивні організаційні структури управління.
  9. Адміністративне право і державне управління.
  10. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
  11. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  12. Адміністративні методи управління




Переглядів: 1137

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Органи державного управління | II варіант

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.039 сек.