Управління землями резервного фонду

Управління землями запасу

Земельний кодекс України передбачає надання пріоритетного права на приватизацію сільськогосподарських угідь тим, хто їх безпосередньо обробляє. Водночас не позбавляються права на приватизацію землі і всі інші громадяни. Бажаючим громадянам, виходячи із нормативів, встановлених Земельним кодексом, можуть передаватися у власність або користування земельні ділянки для створення фермерських господарств, особистих селянських господарств, садівництва, городництва, дачного і гаражного будівництва.

Механізм здійснення цього положення передбачає вилучення у сільськогосподарських підприємств до 7-10% використовуваних ними земель і включення їх до складу земель державного запасу, власне з яких і будуть виділятися ділянки для названих цілей.

Крім цього, в Указі Президента України «Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 року вказується на створення поблизу населених пунктів на землях запасу громадських пасовищ.

Управління землями запасу вимагає обґрунтованого їх розміщення на території адміністративно-територіального утворення, оскільки склалася громадська думка, що ці землі переважно представлені малопродуктивними, деградованими угіддями. Але і такі думки є небезпідставними, оскільки на початковому етапі проведення земельної реформи, коли не було до кінця відпрацьовано механізм її реалізації, коли не було чіткого бачення використання земель запасу, їх дійсно відводили на не зручних для використання землях, які відрізнялися низькою родючістю. Лише згодом було виявлено вузькі місця формування земель запасу, в результаті чого прийнято рішення про розміщення їх на середніх за родючістю ґрунтах.

Як бачимо, проблема управління використанням земель запасу поки що існує, чим і зумовлює необхідність розв’язання завдань не тільки під кутом зору суттєвого підвищення рівня інтенсифікації виробництва, але й в контексті збереження і відтворення родючості ґрунту.

Ліквідація державної монополії земельної власності, відновлення приватної власності на землю та інші засоби виробництва зініціювали перерозподіл земель за формами власності. У результаті такого перерозподілу, з врахуванням потреб населених пунктів, сільських і селищних рад на їх території створено резервні фонди земель, розмір яких складає 15 % площі всіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів. Причому ця частка визначається після виділення ділянок для земель запасу, розмір яких, як вже згадувалося, складає 7-10 відсотків земель, які використовуються сільськогосподарським підприємством. З цього видно, що землі резервного фонду займають досить значні площі на території відповідної ради. Тому ефективне управління цими землями з метою створення умов раціонального їх використання і охорони є завданням державної ваги.

Завдання управління землями резервного фонду певною мірою випливають із Земельного кодексу України та Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», де вказується, що «резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання».

У відповідь на згаданий Указ Держкомземом України були розроблені нормативно-методичні документи, які регламентують систему використання цих земель. Власне ці документи і є основою прийняття управлінських рішень, спрямованих на ефективне використання земель резервного фонду.

Управління землями резервного фонду, в першу чергу, повинно забезпечувати безплатну передачу їх для:

· ведення селянських (фермерських) господарств у межах земельної частки;

· ведення особистого підсобного господарства у межах граничних розмірів і за умов, визначених статтею 56 Земельного кодексу України;

· ведення колективного чи індивідуального садівництва на підставах та у розмірах, визначених статтею 57 Земельного кодексу України.

Із земель резервного фонду членам недержавних сільськогосподарських підприємств земельні ділянки можуть передаватися у розмірі суми площ середніх земельних часток (паїв).

Крім того, із земель резервного фонду громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, та іншим громадянам, які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання, земельні ділянки надаються для:

· ведення селянського (фермерського) господарства за умов, визначених у статті 52 Земельного кодексу України;

· ведення особистого підсобного господарства за умов та у розмірах, визначених статтею 56 Земельного кодексу України;

· заняття традиційними народними промислами на підприємствах та у розмірах, визначених статтею 58 Земельного кодексу України;

· городництва, сінокосіння і випасання худоби на підставах та у розмірах, визначених статтею 59 Земельного кодексу України.

Згідно з Указом Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 р. регламентується створення поблизу населених пунктів із земель резервного фонду громадських пасовищ для випасання худоби.

Виходячи з наявності земель резервного фонду та кількості бажаючих отримати земельні ділянки, може виникнути потреба у прийнятті рішення щодо граничних розмірів передачі у власність чи користування земельних ділянок та надання пріоритетності для тих чи інших цілей.

При цьому важливо враховувати, що розмір земельної частки (паю) в кадастрових гектарах новоприйнятих членів господарства не може бути іншим, ніж у членів цього господарства, які набули це право в процесі паювання земель колективної власності.

За обставин, коли площі резервного фонду перевищують поточну потребу у земельних ділянках громадян, які мають на це право, нерозподілені площі цього фонду можуть бути передані органами місцевого самоврядування на конкурентних засадах у користування господарюючим структурам за їх клопотанням.

Викладена нами загальна концепція управління землями резервного фонду є тією істотною віхою, яка спрямована на реалізацію ідеї земельної реформи, розвиток моделі ринкового господарства в Україні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Управління землями сільськогосподарського призначення	\|	Управління меліорованими землями

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.