• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класична кількісна теорія грошей

Гроші досліджували ще античні філософи Платон і Аристотель. Погляди Аристотеля на сутність грошей, їхні функції та роль у товарообміні в результаті тривалого еволюційного розвитку мали методологічне підґрунтя "найдавнішої теорії" грошових відносин — кількісної, що сформувалася у XVI-XVII століттях. Це найпопулярніша із монетарних теорій, яка у видозміненому варіанті домінує і в сучасних теоріях грошей. Рання кількісна теорія грошей намагається дати відповідь на питання про відносну вартість товарів, купівельну спромож­ність грошей та причини її зміни. Окремі положення цієї теорії сформульовані Дж. Локком (1632—1704) та Ш. Монтескьє (1689—1755). Але найлогічніше ця теорія була доведе­на англійським вченим Д. Юмом (1711 — 1776) у трактаті "Про гроші", що був опублікований у 1752 році. На відміну від меркантилістів, переконаних, що приріст грошей у державі стимулює розвиток торгівлі та промисловості, Д. Юм довів, що збільшення кількості грошей в обігу ще не означає збагачен­ня держави, але сприяє зростанню цін на товари. Тому він був переконаний, що вартість грошей визначається їхньою кількістю, яка перебуває в обігу.

Д. Юм вивів до­сить просту залежність — так званий "постулат однорідності" – подвоєння кількості грошей призводить до відповідного подвоєння абсолютного рівня цін, вираженого у цих грошах, але не впливає на відносні мінові співвідношення між окреми­ми товарами. Причому, вартість грошей — величина суто умовна, вона визначається кількістю грошей в обігу і співвідноситься з товарами, що обертаються. Тобто, гроші залучаються до обігу без вартості і отримують її лише в процесі обміну. Вартість грошей за Д. Юмом — це величина фіктив­на і визначається так: сума цін товарів / число обертів грошової одиниці.

Для ранньої кількісної теорії були характерні такі постулати:

1) причинність, тобто, ціни залежать від маси грошей;

2) пропорційність, тобто ціни змінюються пропорційно кількості грошей;

3) універсальність, тобто зміна кількості грошей впливає однаково на ціни усіх товарів.

Теоретичні ідеї класичної кількісної теорії стали методич­ною основою для теорії грошей класичного та неокласичного напрямків.

На початку XX століття кількісна теорія грошей стала панувати на Заході і увійшла до складу неокласичної теорії відтворення, як її важлива частина. У складі неокласичної кількісної теорії сформувалося два напрямки: трансакційний варіант І. Фішера та кембриджський варіант А. Маршалла і А. Пігу.

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
3. IV. ТИМЧАСОВА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ
4. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
5. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
6. Б. Некласична форма.
7. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
8. Біхевіоральна теорія
9. В межах наукового підходу існує велика кількість концепцій, але найбільш переконлива – еволюційна теорія.
10. Вартість грошей
11. Вартість грошей
12. ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ В ЧАСІ І ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ

Переглядів: 781