• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стандартизація коефіцієнтів

На значення коефіцієнтів народжуваності та смертності суттєвий вплив мають статева і вікова структури населення, що в демографії називається впливом структурних факторів.

Наочно це можна проілюструвати таким чином:

Загальний коефіцієнт смертності можна представити як:

якщо замінити на d_x, то одержимо m = m₀d₀ + m₁d₁ + … + m₉₈d₉₈+

+ m₉₉ d₉₉ =,

тобто середню з вікових коефіцієнтів смертності, зважену по частці чисельності населення кожної вікової групи. Зрозуміло, що, за рівних умов, смертність буде вище в тому населенні, де більша частка людей похилого віку, смертність серед яких вища.

Тому загальні коефіцієнти іноді називають грубими вимірниками інтенсивності демографічних подій,значення яких знаходяться під впливом структурних факторів, тобто співвідношення між різними демографічними та соціально-економічними групами населення, яке склалося в процесі історичного розвитку населення. Наведемо умовний приклад впливу структурних факторів на рівень смертності в окремих країнах (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2

Вплив вікової структури на значення

загального коефіцієнту смертності

У країнах А і В однакові вікові коефіцієнти смертності, але загальний коефіцієнт у країні А значно вищий ніж у країні В. Це є результатом того, що в країні А значно вища частка дітей у віці 0-4 роки, смертність серед яких набагато вища.

З іншого боку, загальні коефіцієнти в країнах В і С однакові при суттєвій різниці в вікових коефіцієнтах.

Зрозуміло, що порівнювати загальні коефіцієнти смертності в цих країнах напряму неможливо. В такому разі користуються методом стандартизації демографічних коефіцієнтів.

Стандартизація коефіцієнтів – це сукупність засобів перерахунку фактичних показників руху населення, розрахованих для конкретних умов, в умовні показники, розраховані за фіксованою структурою, відмінною від умов конкретного населення.

За допомогою стандартизації вдається звільнити показники руху населення від впливу структурних факторів і, таким чином, відділити і вимірити силу впливу факторів породжених соціальним і природним середовищем. Наприклад, при порівнянні двох показників смертності важливо представити, якими вона могли б бути в умовах заданої, стандартної, умовної статево-вікової структури, порівняти їх з дійсними коефіцієнтами і різницю віднести за рахунок дії факторів, обумовлених соціальним і природним середовищем.

Механізм розрахунку стандартизованих коефіцієнтів будується на положенні, що коефіцієнти природного руху населення представляють собою не тільки відносні величини інтенсивності, але й середні величини. Будь-який (загальний або спеціальний) коефіцієнт може бути розрахований як сума добутку вікових коефіцієнтів інтенсивності на частки населення даного віку у загальній чисельності населення. Вище наводився загальний коефіцієнт смертності як середня величина:

m =,

де: m_х – вікові коефіцієнти населення,

d_х - частка осіб віку "х" у загальній чисельності населення.

Розрахунок стандартизованого коефіцієнту проводиться у два етапи. Перший – розрахунок індексу фіксованого складу, який показує відмінність фактичного коефіцієнту від коефіцієнта, прийнятого за стандарт за умов нейтралізації структурного фактора. Другий – розрахунок стандартизованого коефіцієнта як добуток коефіцієнта стандартного населення на розрахований індекс.

,

де m⁰ представляє собою:

У сучасній статистиці використовують три способи стандартизації: прямий, побічний і зворотній. Вони відрізняються методом розрахунку індексу. В принципі можна побудувати два індекси плідності фіксованого складу:

(1) (2)

При прямому способі використовується перший індекс і формула стандартизованого коефіцієнту має вид:

.

У цьому індексі фіксованого складу вагою є структура базисного населення, прийнятому за стандарт.

Після підстановки у формулу значення і скорочення одержуємо:

Тобто, стандартизований прямим способом коефіцієнт представляє собою середню арифметичну із фактичних вікових коефіцієнтів зважену по віковій структурі стандарту.

При побічному способі стандартизації індекс фіксованого складу зважується за вагами порівняльного населення. Формула стандартизованого коефіцієнту за побічним способом розрахунку має вид:

З наведених формул видно, що для стандартизації прямим способом необхідно мати стандартний розподіл, а для побічного – вікові коефіцієнти інтенсивності стандартного населення.

Зворотній спосіб стандартизації, або спосіб очікуваної чисельності населення використовується у разі неможливості використання прямого чи побічного способів, тобто за умов відсутності і стандартної вікової структури населення і вікових коефіцієнтів інтенсивності, коли ми маємо лише числа померлих за віковими групами (m_х). Розділивши число померлих у х-му віці на віковий коефіцієнт смертності стандарту (m⁰_х) ми одержимо "очікувані" числа населення відповідного віку. Сума цих чисел дає загальну "очікувану" чисельність населення. Поділив її на фактичну чисельність населення, одержимо індекс, який необхідно помножити на фактичний коефіцієнт щоб одержати стандартизований коефіцієнт зворотнім способом:

.

Другою складовою вивчення впливу структурних факторів поряд з елімінуванням впливу структури є вимірювання сили впливу структурних факторів на значення коефіцієнтів інтенсивності.

Достатньо розділити фактичний коефіцієнт на стандартизований, щоб одержати індекс впливу структурних факторів на рівень коефіцієнта.

Вибір того чи іншого способу стандартизації залежить від:

Ø наявності необхідної інформації для стандартного та порівняльного населення;

Ø поставленим перед дослідником завданням.

На практиці при стандартизації територіальних коефіцієнтів за стандарт, як правило, приймається структура населення території в цілому. Наприклад, структура населення України при стандартизації коефіцієнтів для окремих областей; населення Європи – при стандартизації коефіцієнтів для окремих країн Євросоюзу та ін. При динамічних розрахунках за стандарт доцільно приймати населення на певну рубіжну дату (перепис населення, початок нового століття тощо).

Наприкінці слід зауважити, що стандартизовані коефіцієнти не мають самостійного значення, оскільки вони залежать від вибраного стандарту. Тому сфери їх використання обмежується лише порівнянням різних населень при виборі єдиного методу стандартизації.

Читайте також:

1. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
2. Аналіз фінансових коефіцієнтів.
3. Безрозмірною характеристикою гідротрансформатора називається залежність коефіцієнтів пропорційності моментів насосного і турбінного коліс від його передаточного відношення.
4. Визначення коефіцієнтів рівнянь лінійної регресії для багатофакторної задачі
5. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за дослідами неробочого ходу та короткого замикання.
6. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за матрицею власних та взаємних опорів методу контурних струмів.
7. Встановлення коефіцієнтів запасу міцності
8. Гармонізація та стандартизація обліку
9. Групування фінансових коефіцієнтів за сферами інтересів кредиторів, інвесторів і власників бізнесу
10. Еколого-економічна оцінка рівня та груп втрат. Визначення коефіцієнтів вилучення кількості корисних копалин та зміни якості. Відтворення економічних витрат.
11. Застосування фінансових коефіцієнтів у фінансовому менеджменті сучасної України.
12. Кодифікація і стандартизація термінів. Алгоритм укладання термінологічного стандарту

Переглядів: 2270