• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура найбільш поширених коферментів

Коферменти та ферментативні реакції, в яких вони беруть участь.

Металоферменти Іони металів

Металоферменти та відповідні метали-кофактори

Аргіназа Mn²⁺

Алкогольдегідрогеназа Zn²⁺

Карбоангідраза Zn²⁺

Карбоксипептидаза А Zn²⁺ Си²⁺

Супероксиддисмутаза Zn²⁺ Си²⁺

Ксантиноксидаза Мо⁶⁺

Цитохром с Fе²⁺

Цитохроми (а + аз) Fе²⁺, Си⁺

1. Переносники водню та електронів

НАД (нікотинамідаденін-динуклеотид)-Вітамін РР (нікотинова кислота, нікотинамід)-Перенос гідрид-іона (:Н^~)

ФАД (флавінаденіндинуклеотид) -Вітамін В₂ (рибофлавін)-Перенос атомів водню (2Н⁺+2^е-)

КоензимQ – Убіхінон- Перенос атомів водню (2Н⁺+2^е~)

Глутатіон -Трипептид: у-глутамі-ніл-цистеїніл-гліцин -Перенос водню в пероксидазних та редуктазних реакціях

Гемінові коферменти -Металопорфірини- Перенос електронів

2. Переносники інших хімічних груп

Нуклеозидфосфати:

АТФ (аденозинтрифосфат) -Аденозин -Перенос фосфатних, пірофосфатних, аденозильних радикалів

УТФ (уридинтрифосфат) -Уридин -Перенос моносахаридних радикалів

ЦТФ (цитидинтрифосфат) -Цитидин -Перенос холіну та етаноламіну

Піридоксалеві коферменти:

Вітамін В₆ (піридоксин) -Перенос аміногруп; декарбоксилування

Піридоксальфосфат

Піридоксамінфосфат

Коензим ацилування Вітамін В₃ -пантотенова кислота -Перенос ацильних радикалів

Тетрагідрофолієва кислота (ТГФК) -Вітамін Вс (фолієва кислота)-Перенос одновуглецевих радикалів (формільного, оксиметильного, метильного тощо)

Ліпоєва кислота Тіооктова кислота -Перенос ацетильних радикалів

3. Коферменти синтезу, ізомеризації та розщеплення вуглець-вуглецевих зв'язків:

Тіаміндифосфат (ТДФ)- Вітамін В₁ (тіамін)-Окисне декарбоксилування оксо-(α-кето)- кислот; перенос кетофрагментів

Кобамідні коферменти: Вітамін В₁₂ (кобаламін)

Метилкобаламін Реакції трансметилювання

5-Дезоксиаденозил-кобаламін Реакції ізомеризації

Карбоксибіотии Вітамін Н (біотин) — похідне тіофену Реакції карбоксилуювання за участю С0_2.

Коферменти - похідні вітаміну РР (нікотинаміду) (входять до складу дегідрогеназ): нікотинамідаденіндинуклеотид (НАД) та нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат (НАДФ).

Коферменти — похідні вітаміну В₂ (рибофлавіну) (входять до складу дегідрогеназ та оксидаз): флавінаденіндинуклеотид (ФАД), флавінмононуклеотид (ФМН).

Піридоксалеві коферменти — похідні вітаміну В₆ (піридоксину) (входять до складу амінотрансфераз, декарбоксилаз): піридоксин (піридоксол), піридоксальфосфат, піридоксамінфосфат.

Металопорфірини - коферменти цитохромів: металопорфіринові структури ци-тохромів а, b, с. (Ме²⁺: залізо в цитохромах b та с, мідь - у цитохромі а).

Кофермент ацилування - похідний пантотенової кислоти: коензим А (КоА).

Коферменти - похідні фолієвої кислоти (коферменти в реакціях переносу одновуглецевих радикалів): 5,6,7,8 -тетрагідрофолієва кислота.

Ліпоєва кислота (кофермент у реакціях окислювального декарбоксилування а-кетокислот): ліпоєва кислота (6,8-дитіооктанова кислота).

Тіаміндифосфат - похідний вітаміну В₁ (кофермент у реакціях декарбокси-лування сх-кетокислот, транскетолазній реакції): тіаміндифосфат.

Кофермент карбоксибіотин (кофермент реакцій карбоксилування): кар-боксибіотин.

Коферменти - похідні вітаміну В₁₂: метилкобаламін (кофермент у реакціях метилування), 5'-дезоксиаденозилкобаламін (кофермент у реакціях ізомеризації, спряжених із внутрішньомолекулярним переносом гідридного іона).

Вітамін В₁

Вітамін В1 (тіамін) за хімічною будовою є продуктом конденсації двох гетероциклічних сполук - похідного піримідину (2-метил-5-гідроксиметил-6-амінотримідину) та тіазолу (4-метил-5-гідроксіетилтіазолу). Біологічні властивості та механізми дії Біологічна активність вітаміну В1 полягає в участі в енергетичному, зок-рема вуглеводному, обміні. Біохімічний

механізм дії вітаміну зумовлений його коферментною формою - тіаміндифосфатом (ТДФ) , який утворюється в результаті фосфорилування вільного тіаміну за участю ферменту тіамінфосфокінази:

Тіамін + АТФ ► Тіаміндифосфат + АМФ.

Коферментні функції ТДФ пов'язані з каталізом таких біохімічних реакцій:

- окислювальне декарбоксилування пірувату (як компонент мультиензимного піруватдегідрогеназного комплексу);

- окислювальне декарбоксилування α-кетоглутарату в циклі Кребса (як компонент α-кетоглутаратдегідрогеназного комплексу);

-транскетолазні реакції пентозофосфатного шляху окислення глюкози (як кофермент транскетолази).

Згідно із вищерозглянутою роллю в перебігу ключових реакцій аеробного обміну вуглеводів, характерним біохімічним проявом недостатності вітаміну В1 є накопичення в крові та внутрішніх тканинах надлишкового (неокисленого) пірувату. Клінічно недостатність тіаміну проявляється розвитком уражень периферичної нервової системи (поліневропатії, поліневриту аж до розвитку атрофічного паралічу кінцівок), виражених порушень з боку міокарда, секреторної та моторної функцій шлунка. Класична форма авітамінозу В₁ - захворювання бері-бері - спостерігалася у населення Південно-Східної Азії в умовах тривалого харчування полірованим рисом, позбавленим тіаміну, що міститься у зовнішній оболонці зернини.

Джерела та добова потреба

Основними джерелами вітаміну В₁ у харчуванні людини є продукти рослинного походження, зокрема хліб (переважно житній, з борошна грубого помолу), крупи (гречана, вівсяна); багаті на тіамін пивні дріжджі.

Добова потреба в тіаміні складає 1,5-2,0 мг* [1,5 мг]**.

Вітамін В₂

За хімічною будовою вітамін В₂ (рибофлавін) є похідним трициклічної сполуки ізоалоксазину та спирту рибітолу - 6,7-диметил-9-рибітилізоалоксазин.

Біологічні функції вітаміну В₂ полягають у його участі в окислювально-відновлю-вальних реакціях. Коферментними формами рибофлавіну є ФАД (флавінаденіндинуклеотид) та ФМН (флавінмононуклеотид) - простетичні групи багатьох анаеро¬них та аеробних дегідрогеназ та оксидаз, що беруть участь в окисленні численних

інтермедіатів вуглеводного, ліпідного та амінокислотного обміну.

Рибофлавін міститься в багатьох продуктах рослинного та тваринного походження, тому в умовах звичайного змішаного харчування людина отримує необхідну для нормальної життєдіяльності кількість вітаміну.

Добова потреба в рибофлавіні складає 2,0-2,5 мг* [1,7 мг]**.

Читайте також:

1. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. V. НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВІ ПОДІЇ І ДАТИ
4. VІ. План та організаційна структура заняття
5. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
6. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
7. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
8. АТ – одна з найбільш зручних форм колективного підприємства в умовах ринкової економіки. Першим АТ вважають створену у 1602 році Голандсько –Ост - Індську компанію.
9. Атомно-кристалічна структура металів
10. Базова алгоритмічна структура
11. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
12. Безцехова виробнича структура.

Переглядів: 3020