Зчеплення зі статтю

Первинне визначення статі

↓

Визначення чоловічої статі гонад

↓

Комплекс білок Tfm – тестостерон

(соматичне, вторинне визначення статі)

↓

Визначення чоловічої статі зародкових генеративних клітин

Повне: в У – хромосомі немає алельних генів = голандричні ознаки; в Х – хромосомі чоловічої статі.

Крис-крос успадкування – гени знаходяться в Х – хромосомі в передаються від жінки синам, а від чоловіка – дочкам.

НЕПОВНЕ – коли алелі є в Х – та У – хромосомах, для таких випадків немає гемізиготного стану. За схрещування рецесивних і домінантних гомозигот по цих генах через одне покоління вищеплюються аналогічні гомозиготи такої ж статі, як і батьки.

Р ♀ Х^а Х^а х ♂ Х^А У^А

F₁ 2 Х^А Х^а : 2 Х^ау^А

F₂	Х^А	Х^а
Х^а	Х^А Х^а	Х^аХ^а
У^А	Х^Ау^А	Х^аУ^А

Якщо дідусь – носій хвороби, то через покоління будуть хворіти тільки онуки; аналогічно з бабусями та онучками.

Ознака виявляється через покоління.

Горизонтальний переніс генів. Ендосимбіонти, інфекційні агенти та інші поза хромосомні елементі (плазміди тощо) можуть передаватися в інші клітини за мітозом і мейозом, за кон’югації, копуляції, трансдукції, трансформації та інших біологічних процесів.

Генетична предетермінація цитоплазми – явище перебудови властивостей цитоплазми яйця (а отже й зиготи) під впливом ядерних генів матері. → Найперші дроблення зиготи, коли жіночий і чоловічий геноми ще заблоковані. Материнський ефект – іРНК (інформосоми), рРНК, готові білки – фактори транскрипції, деякі пігменти тощо. Предетермінація може спричинюватися і зовнішніми факторами, наприклад температурою (модифікаційна); перетворення з кожним поколінням зменшуються.

Модифікаційна мінливість. Регулювання експресії генів у самих широких межах – один із найважливіших (але не єдиний) механізмів формування норми реакції і виникнення адаптаційних модифікацій, характерних для даного генотипу. Адаптивна модифікація – синдром теплового шоку.

Деякі нові фактори середовища можуть виходити за межі захисних можливостей норми реакції, особливо коли дія факторів припадає на критичний період (підвищена чутливість). Часто за цих умов спостерігаються випадкові за своїм проявом і досить глибокі фенотипові зміни, що не мають адаптивного значення і не успадковуються. Це морфози.

Морфози, що нагадують фенотипові прояви відомих мутацій, називаються фенокопіями цих мутацій.

Передмутаційний стан ДНК (один із механізмів модифікацій) – наявність тимчасових не спадкових змін, що усуваються системами репарації. Перш, ніж вони будуть виправлені, вони можуть проявитися, особливо в критичні періоди онтогенезу, і стати причиною морфозів та інших аномалій розвитку.

Механізми тривалих модифікацій пов’язують з епігенетичним успадкуванням певних механізмів регуляції геному та з явищем предетермінації цитоплазми під впливом зовнішніх умов.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості визначення статі у ссавців	\|	ПРЕДМЕТ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.