Кредитний договір повинен укладатися в письмовій формі, порушення якої має наслідком його нікчемність.

Як випливає із визначення кредитного договору, він за своєю правовою природою належить до категорії консенсуальних договорів, тобто вважається укладеним з моменту досягнення всіх істотних умов договору в належній формі.

Оскільки одним із принципом кредитування є його відплатність, позичальник зобов'язаний сплатити за користування кредитом встановлені договором відсотки, розмір яких визначається з урахуванням кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту та пропозиції, що склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки Національного банку України та інших чинників.

Позичальник відповідає за:

- нецільове використання кредиту;

- неповернення кредиту у встановлений строк;

- несплату відсотків за користування кредитом.

5. Договір комерційної концесії (франчайзинг)

До прийняття ЦК 2003 p. цей договір не був раніше відомий ні радянському, ні українському законодавцю, оскільки його поява зумовлена розвитком ринкових відносин в економіці.

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг (ст. 1115 ЦК).

Договір комерційної концесії є досить поширеним в економічно розвинутих країнах, де діяльність такого роду називається "франчайзингом". Франчайзингове підприємство — це підприємство, яке діє на підставі договору комерційної концесії. Мета його — сприяти розширенню ринку товарів та послуг. Тобто договір комерційної концесії укладається з метою створення мережі ресторанів, магазинів, готелів тощо, які виступають на ринку під відомою споживачу назвою фірми правоволодільця. Договір комерційної концесії є двостороннім, консенсуальним та оплатним.

Сторонами договору можуть бути юридичні та фізичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності.

Предмет договору комерційної концесії — комплекс виключних прав на фірмове найменування, торгівельну марку, товарний знак, комерційний досвід, ділову репутацію тощо.

Договір комерційної концесії укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації. Порушення форми договору має наслідком його нікчемність.

Обов'язкова умова цього договору — виплата винагороди правоволодільцю. Винагорода, як правило, складається з двох частин: плати за приєднання до фірмової мережі правоволодільця і сплати періодичних платежів, які можуть визначатися як у твердій сумі, так і в процентах до обігу (товарів, робіт, послуг).

Серед обов'язків правоволодільця зазначимо такі:

· передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну для здійснення
прав, наданих йому за договором комерційної концесії;

· надавати користувачеві постійне технічне та консульта
тивне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підви
щенні кваліфікації працівників;

· забезпечити державну реєстрацію договору.
Обов'язки користувача:

· використовувати торговельну марку та інші позначення
правоволодільця визначеним у договорі способом;

· забезпечити відповідність якості товарів (робіт, послуг),
що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до
договору, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що ви
робляються (виконуються, надаються) правоволодільцем;

· не розголошувати секрети виробництва правоволодільця,
іншу одержану від нього конфіденційну інформацію тощо.

Користувач не має права вводити в оману споживача, тому повинен інформувати його, що торгівля товаром чи інша діяльність здійснюється ним на підставі договору комерційної концесії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підстави звільнення страховика від виплати страхової суми чи відшкодування.	\|	Установа.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.