Загальні відомості про будівлі та споруди

Споруди – це закінчені будівлі, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Будівлі – це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Споруди, що не мають таких приміщень, називають інженерними спорудами (мости, греблі, шахти й т.п.).

Внутрішній простір будівель найчастіше ділять на окремі приміщення. Сукупність таких приміщень, підлоги яких розташовані на одному рівні, створюють поверх будівлі. Окремі поверхи мають свою назву: підвальний – поверх, підлога приміщень якого нижча за планувальну відмітку землі (рівень землі на границі вимощення) більше ніж на половину висоти приміщення; цокольний – поверх, підлога приміщень якого нижча за планувальну відмітку землі не більше половини висоти приміщення; наземний – поверх, підлога якого не нижча за планувальну відмітку землі біля будівлі; технічний – поверх, призначений для розміщення інженерного устаткування і прокладання комунікацій. Може розташовуватись у підземній (технічний підвал), верхній (технічне горище) або середній частині будівлі, а також над проїздами.

Горище – простір розташований між поверхнею даху, зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху будівлі (горищним перекриттям). Висота технічного поверху, в місцях проходу технічного персоналу, в чистоті повинна бути h > 1,9 м. Усі ці приміщення являються елементами об’ємно-просторової структури будівлі.

Будівельна конструкція – це частина будівлі або споруди (каркас будівлі, покриття, перекриття тощо), яка складається з елементів, взаємно пов’язаних між собою в процесі виконання будівельних робіт. Будівельний виріб – це елемент будівельної конструкції (колона, ферма, ригель, плита, панель стіни, арматурний каркас тощо), який виготовляють поза місцем його установки.

Будівля або споруда складається із взаємозв’язаних конструктивних елементів (фундаментів, цоколів, стін, каркасів, ригелів, об’ємних конструкцій, перегородок, перекриттів, підлог, дахів, покриттів, балконів, сходів, ліфтів, вікон, вітрин, світлових ліхтарів, входів та інших додаткових елементів), кожний з яких має своє призначення. Конструктивні елементи складаються з більш дрібних елементів, які привозять на будівельний об’єкт в готовому вигляді (збірна плита, балка, покрівельні вироби тощо) або мурують на будівельному майданчику із дрібнорозмірних елементів без використання підйомно-транспортного обладнання.

По призначенню всі конструктивні елементи будівель, в залежності від умов їх роботи в структурі будівлі, при дії на них різних сполучень впливів і навантажень, ділять на несучі та огороджувальні або можуть виконувати ці дві функції одночасно.

Впливи по характеру ділять на силові та несилові, а по розташуванню на зовнішні та внутрішні. В залежності від тривалості дії силових навантажень їх ділять на постійні та тимчасові (тривалі, короткочасні та особливі).

До силових або механічних впливів відносять: постійні навантаження – це власна вага частин споруд, в тому числі вага несучих та огороджувальних будівельних конструкцій та вага і тиск грунтів; тривалі навантаження – це вага тимчасових перегородок та стаціонарного обладнання, вантажу, який довгий час зберігається, тиск газів, рідин і сипучих речовин в ємностях і трубопроводах, вага шару води на водонаповнених пологих покриттях; короткочасні навантаження – це вага рухомого обладнання, людей і меблів на перекриття, снігу, вітру та ожеледі; особливі навантаження – це сейсмічні та вибухові впливи, впливи від аварій обладнання, впливи, обумовлені деформаціями основ фундаментів споруд (на просідних, насипних, набухаючих та інших несприятливих грунтах і на підроблених територіях).

Розрахунок конструкцій будівель та основ фундаментів по граничним станам першої та другої груп виконують з урахуванням найбільш несприятливих сполучень навантажень або зусиль, які їм відповідають. Ці зусилля установлюють із аналізу реальних варіантів одночасної дії різних навантажень для стадії роботи конструкції, яку розглядають, з урахуванням можливості появи різних схем прикладання тимчасових навантажень або при відсутності деяких із навантажень.

До несилових впливів відносять: температурні впливи, які викликають зміну лінійних розмірів конструкцій; фільтрації вітру; впливи атмосферної та грунтової вологи; впливи сонячної та ультрафіолетової радіації; впливи шуму, звукової енергії та вібрації; біологічні та хімічні впливи.

Таким чином, призначення несучих конструкцій будівель – витримувати всі види навантажень та впливів силового характеру і передавати їх через фундаменти на грунтові основи. Призначення огороджувальних конструкцій – ізолювати простір будівлі від негативних несилових впливів зовнішнього середовища, розділити цей простір на окремі приміщення і захистити його від всіх видів впливів несилового характеру.

Приклади несучих конструкцій будівель – фундаменти, колони, балки перекриття тощо; огороджувальних – перегородки, покрівля, вікна, двері тощо. Багато конструктивних елементів виконують одночасно функції несучих і огороджувальних конструкцій – це стіни, перекриття, інколи покриття. Фундамент – це підземний конструктивний елемент будівлі, який сприймає всі навантаження від вище розташованих вертикальних елементів несучого остова і передає їх на грунтові основи. Стіна – це вертикальний або нахилений під кутом конструктивний елемент: по розташуванню в плані може бути зовнішньою і внутрішньою; по статичній функції – несучою, самонесучою і навісною. Несуча стіна сприймає вертикальні та горизонтальні навантаження від конструкцій покриття, перекриттів, сходів і передає їх на фундамент. Самонесуча стіна спирається на фундамент і передає йому вертикальні навантаження тільки від своєї власної ваги. Навісна стіна складається з окремих елементів, які кріплять до несучих вертикальних або горизонтальних конструкцій будівель. Каркас – складається з вертикальних (колон) і горизонтальних (ригелів або перекриттів) конструктивних елементів, які сприймають зовнішні навантаження і передають їх на фундаменти колон. Перекриття – горизонтальна або похила конструкції, яка розділяє суміжні по висоті приміщення на поверхи. В залежності від розташування розрізняють перекриття: міжповерхові, які розділяють суміжні по висоті поверхи; горищні, які відділяють приміщення верхнього поверху від горища; надпідвальні, які відділяють приміщення першого поверху від підвалу. Покриття – верхня зовнішня огороджувальна конструкція, призначена для виділення будівлі та приміщень у просторі, відведення дощових вод і сприймання снігових навантажень, складається з даху та горищного перекриття. Покриття можуть бути плоскими (горизонтальними і похилими), багатогранними і криволінійними. Дах – вид покриття, надбудова над перекриттям останнього поверху у вигляді однієї або кількох похилих площин, що утворюють разом з перекриттям замкнутий простір – горище. Складається з несучих дерев’яних, металевих або залізобетонних конструкцій (крокв, прогонів, стояків, підкосів тощо) та покрівлі (азбестоцементної, металевої, черепичної, гонтової тощо). Перегородка – внутрішня вертикальна огороджувальна конструкція, яка служить для розділення суміжних приміщень. Вона спирається на міжповерхові перекриття або на підлогу перших поверхів. Сходи – нахилені східчасті конструктивні елементи, призначені для пересування людей по вертикалі між приміщеннями, розташованими на різних рівнях. Для захисту від вогню та задимлення сходи ізолюють від інших приміщень вогнестійкими вертикальними стінами. Такі стіни, простір вигороджений ними та розташовані в ньому сходи і площадки називають сходовою кліткою. Об’ємно-планувальний елемент будівлі, який включає сходову клітку, шахти ліфтів та обслуговуючі їх площадки, називають сходово-ліфтовим вузлом. Ліфт – стаціонарний підйомник з кабіною або платформою, яка рухається по жорстких напрямних. У сучасних будівлях та спорудах експлуатують, як правило, ліфти з електричною тягою періодичної дії, у яких закрита кабіна переміщується в закритій шахті, а відкривання дверей синхронізовано із зупинками на певних рівнях (поверхах). Вікно – проріз в зовнішніх стінах будівель, призначений для освітлення, інсоляції та вентиляції приміщень. Заповнюють віконним блоком, який складається з віконної коробки і осклених віконних рам. Вітраж – суцільне засклення фасаду або його частини, застосовується у вигляді світлопрозорого огородження будівлі, яке монтують на металевому каркасі. Ліхтар – засклений проріз у покрівлі будівлі. Найчастіше – це надбудова над покрівлею будівлі, призначена для природного освітлення і природної вентиляції (аерації) приміщень. За формою поперечного перерізу може бути трикутним, прямокутним, зубчастим (шедовим), трапецієподібним тощо. Прорізи світлових ліхтарів заповнюють глухими або такими, що відчиняються, заскленими рамами. В аераційних ліхтарях виконують глухі або регульовані жалюзі чи стулки. Зенітні ліхтарі – це світлопрозорі ковпаки або ілюмінатори закріплені до конструкцій покриття, які розміщують групами чи рядами над окремими приміщеннями або ділянками будівель. В церквах, соборах і костьолах – це світловий підбанник, барабан, в стінах якого є віконні прорізи, що освітлюють підбанний простір будівлі. Двері – проріз в стінах будівлі, призначений для проходу, який з’єднує окремі приміщення або внутрішній і зовнішній простір будівлі. Заповнюють дверним блоком, який складається з дверної коробки, до якої на завісах кріплять дверні полотна. Балкон – це огороджена площадка, що виступає із площини зовнішньої стіни будівлі, яка сполучається з внутрішніми приміщеннями і служить для відпочинку в теплу пору року. Конструктивно вирішується у вигляді консольної плити, винос якої залежить від його конструкції та кліматичних умов будівництва. Огорожа балкона може бути суцільною, гратчастою або комбінованою.

До конструктивних елементів будівель відносять також санітарно-технічні пристрої та інженерне обладнання будівель. Основні конструктивні елементи будівель – фундаменти, вертикальні (стіни, колони, об’ємні блоки та ядра жорсткості), горизонтальні (перекриття, покриття) – складають єдину просторову систему, несучий остов будівлі, який повинен забезпечувати надійне сприйняття і передачу на грунтові основи всіх видів навантажень і впливів в процесі будівництва та експлуатації будівлі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 1. ПРОМИСЛОВІ БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ	\|	Класифікація промислових будівель і споруд

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.126 сек.