Загальна характеристика

ТЕМА 4. ДЕРЖАВНЕ ТА ГРОМАДСЬКЕ УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ЕКОЛОГІЇ

Реалізація екологічної функції держави набуває в наш час великого значення. Вона почала «особливо виокремлюватися в останні десятиліття, що пов’язано з прогресуючим погіршенням стану навколишнього природного середовища планети»^{^[64]}. Екологічна функція держави здійснюється через управління природокористуванням та охороною довкілля, що являє собою найважливішу складову частину соціального управління суспільством, об’єктом якого відносини в галузі природного середовища, що не збігаються із законами розвитку людства. Суспільство має «визначати основні напрямки діяльності органів державного управління та громадських організацій у вирішенні завдань охорони довкілля і раціонального природокористування, розробляти і проводити відповідну систему заходів, спрямованих на реалізацію висунутих у галузі екологічного управління завдань, надати їм державно-правового забезпечення^{^[65]}». Екологізація суспільного розвитку стала об’єктивною необхідністю. В літературі вона розглядається як «процес, що передбачає екологізацію економічної і соціальної політики та розвиток духовної сфери з метою забезпечення стійкості екологічних систем і усунення глобальної екологічної загрози» ^{^[66]}.

Екологічне управління спрямоване на суспільні відносини, у яких реалізується діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, спрямована на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, екологічної безпеки юридичними і фізичними особами, дотримання екологічного законодавства, попередження екологічних правопорушень та захист екологічних прав громадян. Головним завданням державного екологічного управління визнається в літературі утримання існування біологічних істот «в межах навколишнього природного середовища, тобто в межах його здатності витримувати певне максимальне антропогенне навантаження^{^[67]}». За роки незалежності Україна сформувала головні засади державної екологічної політики. Охорона довкілля дедалі більше набуває пріоритетного напряму і стає невід’ємним складником державного управління. У своїй політиці в галузі екології та природних ресурсів Україна виходить із необхідності забезпечення загальної екологічної безпеки і розвитку міжнародного природоохоронного співробітництва в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь^{^[68]}.

Державне регулювання та управління у сфері відносин з охорони навколишнього природного середовища здійснюється шляхом:

1) формування та визначення основних напрямів державної політики у сфері відносин з охорони та використання природних ресурсів, затвердження державних екологічних програм;

2) визначення законом повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів;

3) встановлення відповідно до закону порядку і правил у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів;

4) здійснення державного контролю в сфері екології.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Набуття та припинення права власності на природні ресурси	\|	Повноваження Верховної Ради України та місцевих рад в сфері регулювання політики в галузі охорони довкілля

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.