Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Цінова політика підприємства базується на різних принципах.

1. Відповідність напрямів і змісту цінової політики напрямам та змісту економічної політики підприємства в цілому. Цінова політика є частиною загальної економічної політики підприємства, тому їх мета і завдання мають бути однаково спрямовані, причому цінова політика залежить від економічної політики підприємства. Крім того, цінова політика повинна доповнювати та конкретизувати економічну політику фірми з урахуванням, у першу чергу, життєвого циклу товару та підприємства.

2. Цінова політика має визначатися з урахуванням кон'юнктури ринку відповідних товарів і змін, які відбуваються. Це дає змогу визначити відповідний сегмент ринку, на якому діє виробник, його зміни та ціни, які йому відповідають.

3. Розробка цінової політики має бути пов'язана з видами та формами збуту, кількістю каналів збуту, формою реалізації товарів кінцевим споживачам. За різних форм та напрямів реалізації цінової політики мають враховуватись як споживачі (оптові посередники, роздрібні торговельні підприємства, населення), так і форми розрахунку за товар (попередня оплата, кінцева оплата, надання товарного кредиту) та якість виробу.

4. Гнучкість політики ціноутворення. В умовах насиченості ринку, особливо споживчих товарів, виробник повинен дуже швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку, застосовуючи різні знижки на товари для різних споживачів. Це дає змогу знижувати ціну й підвищувати її стимулюючу роль в умовах ринкової економіки.

5. Розробка цінової політики залежно від якості виробу та ступеня його новизни для споживача. Цього можна досягти, застосувавши нові технології, нове обладнання. При цьому цінова політика повинна враховувати й об'єктивні процеси збільшення собівартості та витрат виробництва, при тому, що має бути загальна тенденція зменшення ціни.

6. Урахування різних чинників, насамперед зовнішніх, які не залежать від підприємства і не впливають на його цінову політику. При цьому особливе значення мають визначення цих чинників і прогноз їх змін у майбутньому.

5 Етапи розробки цінової політики та їх зміст

Перший етап (визначення загальних цілей політики ціноутворення)

На першому етапі визначаються загальні цілі політики ціноутворення підприємства

Перший підхід

Перший підхід щодо визначення цілей цінової політики базується на збуті (або попиті). Головним тут є зацікавленість підприємства у збільшенні реалізації товарів та послуг, а також збільшення своєї частки на ринку реалізації порівняно з конкурентами.

• збільшення обсягів продажу товарів та надання послуг;• підвищення своєї частки на ринку або його сегменті;• завоювання лідируючого становища на ринку або його сегменті;• проникнення та завоювання нових ринків збуту продукції або його сегментів;• стимулювання збільшення продажу товарів за рахунок надання різних знижок та пільгових умов реалізації;• організація нових форм реалізації товарів, у тому числі комплексної реалізації;

• підвищення привабливості товару за рахунок підвищення якості його та асортименту;

Другий підхід

Другий підхід визначення цілей ціноутворення базується на прибутках. Він застосовується у випадках, коли підприємство бажає швидко збільшити свої прибутки:

• максимізація отримання прибутку в короткий час;• отримання задовільного прибутку;• отримання готівки за короткий період;• стабілізація отримання доходів та прибутку. Також пропонують декілька варіантів заходів.

Третій підхід

Третій підхід базується на поточному стані ринку. За цього підходу підприємство ставить такі завдання:• створення найбільш привабливого клімату за рахунок проведення різних стимулюючих заходів;• підвищення свого іміджу на ринку, підвищення престижу товарів, які воно виробляє або реалізує;• підвищення рівня конкурентоспроможності продукції та підприємства на ринку товарів та послуг і за рахунок цього зменшення ролі та частки конкурентів;

Для цього підходу характерні такі заходи, коли підприємство прагне:

• уникнути або запобігти санкцій з боку уряду країни;• зменшити або звести до мінімуму дії конкурентів і на підставі цього збільшити свою частку на ринку товарів та послуг;• підтримувати добрі відносини з усіма учасниками каналів товароруху, що дасть можливість зменшити витрати на збут продукції та оптимізувати кількість ланок проходження товарів;

Другий етап (визначення цінової політики підприємства)

На другому етапі визначається цінова політика підприємства з урахуванням напрямів збутової політики, характеристик споживачів та організаційних форм діяльності й обслуговування. На цьому етапі визначаються збутова політика підприємства, кінцеві споживачі, канали товароруху та ін. На підставі цього визначають три головні напрями політики ціноутворення.

Перший напрям політики ціноутворення

Перший — політика ціноутворення за роздрібної реалізації товарів споживачам, за якої підприємство орієнтується на ринок. Такий напрям характерний і для торговельних (як роздрібних, так і оптових), і для виробничих підприємств, які мають свою спеціалізовану роздрібну торговельну мережу. Для підвищення обсягів реалізації підприємство повинно застосовувати новітні технології просування товару на ринок, проводити різні презентації, інші заходи для пояснення позитивних якостей виробу, роз'яснення позитивних рис та особливостей товару, який реалізується, здійснювати пробну показову експлуатацію його і тим самим підвищувати зацікавленість споживача в його придбанні. Найбільший ефект досягається у випадках застосування різних організаційних заходів — від розробки цілеспрямованої цінової стратегії до надання різних цінових знижок.

Другий напрям політики ціноутворення

Другий — політика ціноутворення за оптової реалізації, пов'язана з продажем товарів великими партіями, як правило за контрактами. Зазвичай установлюється відносно постійна ціна, яка функціонує протягом усього часу дії контракту (за деякими винятками) або на строк до закінчення його виконання.

Третій напрям політики ціноутворення

Третій напрям — цінова політика підприємства під час продажу товарів безпосередньо споживачам.. Підприємство-виробник може зекономити за рахунок відсутності посередників. За бажання споживача виробник може вносити різні невеликі доробки та зміни у виріб. Виробник також має користь від цього напряму, тому що, крім економічної вигоди, спілкування зі споживачем дає можливість вносити різні конструктивні зміни та доробляти і покращувати технічні та інші характеристики товару

Третій етап (загальний напрям політики ціноутворення)

На третьому етапі визначається загальний напрям політики ціноутворення. Окремі рішення узгоджують в єдину систему, до головних з яких належать:

• взаємозв'язок цін на товари в межах асортиментної політики виробника;

• частота застосування різних цінових знижок виробником та підприємствами, які реалізують ці вироби;

• частота зміни цін

• співвідношення цін на продукцію власного виробництва з цінами конкурентів (особливі складно визначити можливі зміни цін у конкурентів та взагалі їх цінову політику);

• методи встановлення цін на нові товари та корегування цін на товари, які вже реалізуються на ринку.

Умовно цей етап можна поділити на кілька підстепів.

1. Визначення цільового ринку. На цьому підетапі проводиться маркетингове дослідження ринку товарів, які виробляє споживач.

2. Аналізується образ торговельної марки. Визначаються позитивні та негативні риси товару, який виробляє підприємство, вивчають його зовнішній вигляд і можливості покращення, пакувальні матеріали та їх якість, особливості зовнішнього та внутрішнього інтер'єру, стан кольорової гами та ін

3. Проводиться аналіз інших елементів маркетингової політики. Визначаються всі внутрішні та зовнішні чинники, які впливають на встановлення ціни та її зміну.

4. Визначення напрямів цінової політики та її узгодженість із виробничою та іншою політикою підприємства

5. Розробка цінових стратегій та можливості їх застосування в конкретних умовах відповідно до напрямів загальної цінової політики

6. Встановлення ціни. Для цього визначаються всі методи розрахунку ціни залежно від виду товару, напряму визначення ціни (витратний чи споживчий)

7. Пристосування ціни. В умовах постійної зміни економічної ситуації та конкурентного ринку ціна повинна постійно пристосовуватись до них.


Читайте також:

  1. IV група- показники надійності підприємства
  2. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  4. WEB - сайт підприємства в Інтернет
  5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  6. Автопідприємства вантажних автомобілів
  7. Аграрна політика
  8. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  9. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
  10. Активами торговельного підприємства
  11. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
  12. Активна і пасивна державна політика.




Переглядів: 877

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Цінова політика підприємства. | Витратні методи ціноутворення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.