• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Предмет і метод політекономії.

Економічна наука постійно розвивається, еволюціонує. Різні школи по-різному визначають її предмет. Узагальнюючи різні підходи, можна сказати: економічна теорія – це суспільна наука, що вивчає закони розвитку економічної системи, діяльність людей, спрямовану на ефективне використання обмежених ресурсів з метою задоволення їхніх безмежних потреб.

Сама назва науки теж змінювалася:

- економія;

- політекономія;

- сучасні назви: економічна теорія та економікс.

Економічна теорія в широкому розумінні включає такі основні розділи:

1) Основи економічної теорії (політекономія) – фундаментальна частина економічної науки, що вивчає загальні закономірності й закони розвитку економічної системи.

2) Мікроекономіка – вивчає економічні процеси і явища на мікрорівні, тобто на рівні домогосподарства, підприємства, фірми.

3) Макроекономіка – вивчає закономірності функціонування національної економіки.

4)Мезоекономіка – вивчає окремі галузі і підсистеми національної економіки (наприклад АПК, ВПК).

5)Мегаекономіка(міжнародна економіка) – вивчає функціонування та розвиток світової економіки в цілому, тобто світове господарство.

При будь-якому підході до розуміння економічних процесів та явищ економічна теорія вивчає суспільне виробництво. Процес виробництва – це процес праці, що включає три основні моменти:

1) Сама праця як доцільна діяльність людей, як процес взаємодії людини із природою.

2) Предмети праці – те, на що спрямовано працю.

3) Засоби праці – знаряддя праці (тобто те, чим людина впливає на предмет праці) плюс матеріальні умови виробництва (приміщення, склади).

Предмети праці + засоби праці = засоби виробництва

(ПП + ЗП = ЗВ)

Засоби виробництва + робоча сила = продуктивні сили суспільства

(ЗВ + РС = ПС)

Рівень розвитку продуктивних сил - показник прогресу суспільства.

В суспільному виробництві люди об'єктивно взаємодіють не тільки із природою, а й між собою, вступаючи у виробничі відносини.

Виробничі відносини – це відносини між людьми в процесі виробництва (тобто відносини власності на засоби виробництва), розподілу, обміну, споживання.

Виробничі відносини – це економічна основа суспільства, його базис.

Базис визначає надбудову, тобто політичні, релігійні, моральні погляди й відносини в суспільстві.

Економічний базис із відповідної йому надбудовою становить зміст суспільно-економічної формації.

В системі виробничих відносин розрізняють дві їх основні групи:

1. соціально-економічні, тобто відносини власності на засоби виробництва.

2. організаційно - економічні, тобто відносини, які складаються між людьми в процесі організації виробництва (розподіл праці, спеціалізація, кооперація).

Політекономія вивчає суспільне виробництво, закони його розвитку з точки зору соціально-економічних і організаційно-економічних відносин у взаємозв'язку з продуктивними силами.

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
5. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
6. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
7. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
8. Абетково-предметний покажчик
9. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
10. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
11. АгротехнІЧНИЙ метод
12. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві

Переглядів: 489