МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Основні методи культивування вірусівРезультати взаємодії вірусів із клітиною господаря Основні етапи взаємодії вірусу з клітиною господаря. 1. Адсорбція - пусковий механізм, пов'язаний із взаємодією специфічних рецепторів вірусу та господаря (у вірусу гриппа - гемаглютинін, у вірусу імунодефіциту людини- глікопротеїн gp 120). 2. Проникнення - шляхом злиття суперкапсиду із мембраною клітини або шляхом эндоцитоза (піноцитозу). 3. Звільнення нуклеїнових кислот- “роздягання” нуклеокапсиду та активація нуклеїнової кислоти. 4. Синтез нуклеїнових кислот і вірусних білків, тобто підпорядкування систем клітин господаря і їх роботи на відтворення вірусу. 5. Збір віріонів- асоціація реплікованих копій вірусної нуклеїнової кислоти з капсидним білком. 6. Вихід вірусних часток з клітини, та утворення суперкапсиду. 1. Абортивний процес– це коли клітини звільняються від вірусу: - при інфікуванні дефектним вірусом, для реплікації якого потрібний вірус-помічник, так як самостійна реплікація цих вірусів неможлива (так звані вирусоїди). Наприклад, вірус дельта (D) гепатиту може реплікуватися лише за наявності вірусу гепатиту B; 2. Продуктивний процес - реплікація (продукція) вірусів: - смерть (лізис) клітин (цитопатичний ефект) - результат інтенсивного розмноження та формування великої кількості вірусних часток - характерний результат продуктивного процесу, викликаного вірусами з високою цитопатогенністю. - стабільна взаємодія, яка не призводить до смерті клітини, так звана вірусна трансформація клітини. 3. Інтеграційний процес - інтеграція вірусного генома з геномом клітини господаря. Це особливий варіант продуктивного процесу за типом стабільної взаємодії. Вірус реплікується разом із геномом клітини господаря і може тривалий час знаходитися у латентному стані. Вбудовуватися в ДНК- геном господаря можуть лише ДНК- віруси. Єдині РНК- віруси, які здатні інтегруватися у геном клітини господаря - ретровіруси. Особливість їх репродукції - синтез ДНК провіруса на основі РНК генома за допомогою ферменту зворотньої транскриптази з подальшим вбудовуванням ДНК у геном господаря. 1. У організмі лабораторних тварин. 2. У курячих ембріонах. 3. У клітинних культурах - основний метод. Номенклатура вірусів.Назва родини вірусів закінчується на “viridae”, рода- “virus”, для виду використовують спеціальні назви, наприклад - вірус краснухи, вірус імунодефіциту людини - ВІЛ, вірус парагрипу людини типа 1 і так далі. Віруси бактерій (бактеріофаги). Природним місцем існування фагів є бактеріальна клітина, тому фаги поширені кругом. Фагам властиві загальні біологічні особливості, властиві вірусам. Найбільш морфологічно поширений тип фагів характеризується наявністю головки- ікосаедра, відростка (хвоста) із спіральною симетрією (часто має порожнистий стержень і скоротливий чохол), шипи та відростки (ниток), тобто зовні нагадують сперматозоїда. Взаємодія фагів із клітиною (бактерією) специфічна, тобто бактеріофаги здатні інфікувати лише певні види і фаготипи бактерій. Основні етапи взаємодії фагів та бактерій 1. Адсорбція (взаємодія специфічних рецепторів). 2. Введення вірусної ДНК (ін'єкція фага) здійснюється за рахунок лізісу ділянки клітинної стінки, скорочення чохла, заштовхування стержня хвоста через цитоплазматичну мембрану в клітину, уприскування ДНК у цитоплазму. 3. Репродукція фага. 4. Вихід дочірніх популяцій. За спектром дії на бактерії фаги поділяють на: - полівалентні (лізірують близькоспоріднені бактерії, наприклад сальмонели); - моновалентні (лзірують бактерії одного виду); - типоспецифічні (лізірують лише визначених збудників). На твердих середовищах фаги виявляють за допомогою спот (spot) - тесту (утворення негативної плями при вирощуванні колоній) або методом агарових шарів (титрування по Грациа). Практичне використання бактеріофагів. 1. Для ідентифікації (визначення фаготипу). 2. Для фагопрофілактики (купірування спалахів). 3. Для фаготерапії (лікування дисбактеріозів). 4. Для оцінки санітарного стану довкілля і епідеміологічного аналізу. Читайте також:
|
||||||||
|