Якісні властивості інформації

Як і усякий об’єкт матеріального світу, інформація володіє певними властивостями, причому, оскільки вона існує одночасно у трьох середовищах – сигнальному, знаковому і матеріальному, то на властивості інформації впливають і властивості даних, і властивості їх носіїв, і властивості методів оперування даними в інформаційних процесах. Із закінченням інформаційного процесу властивості результатної інформації переносяться на властивості результатних даних. Іншими словами, властивості методів можуть переходити на властивості даних.

Можна навести багато різноманітних властивостей інформації, причому кожна наукова дисципліна розглядає ті властивості, які вважає найбільш важливими для неї. З точки зору інформатики найважливішими є наступні властивості інформації:

об’єктивність, здатність до запам’ятовування, розповсюджуваність, ієрархічність, точність, достовірність, повнота,

адекватність, доступність, актуальність, своєчасність, оперативність, цінність.

1.Об’єктивність і суб’єктивність інформації. Інформація постійно виникає в процесах, що протікають у реальному світі в системах різного роду і типу. Тому за своєю природою інформація є об’єктивною. Як така, вона служить засобом пояснень закономірностей реального світу і його перетворень.

В той же час, процеси рецепіювання з реальної дійсності об’єктивно існуючої в ній інформації, а також інтерпретація даних та методи їх обробки є суб’єктивними, залежними від суб’єктів інформаційних процесів.

Ступінь об’єктивності інформації в інформаційних процесах є різним. Більш об’єктивною прийнято вважати ту інформацію, сприйняття і обробка якої пов’язані з меншим ступенем суб’єктивності. Наприклад, фотознимки природного об’єкту або явища утворюють більш об’єктивну інформацію, ніж рисунок того ж самого об’єкту, виконаний людиною (суб'єктом). В ході інформаційного процесу ступінь об’єктивності інформації завжди знижується, що є наслідком суб’єктивності застосовуваних методів оперування з даними та суб’єктивності правил смислової інтерпретації даних.

2.Здатність інформації до запам’ятовування. Ця властивість характеризує здатність інформації зберігати деякий сталий фіксований стан системи до настання того моненту, коли дана інформація може знадобитися.

Інформатика має справу з інформацією, що запам’ятовується. Проте, існує і незапам’ятовувана інформація, як, наприклад, інформація про набір положень і набір швидкостей молекул у посудині з газом на даний момент часу. Цей набір є одним із можливих варіантів стану даної системи, але він не запам’ятовується системою, тому що через мікроскопічний відрізок часу (порядку 10^-13сек) реалізується інший набір, і в силу нестійкості руху молекул система “забуває” про своє минуле.

3.Розповсюджуваність інформації. Ця характерна риса інформації означає, що при передачі деякої порції інформації (повідомлення) від одного суб’єкту до інших (скільки б їх не було) загальна кількість інформації у передавача не зменшується, а у всіх отримувачів – збільшується.

4.Ієрархічність інформації. В будь-яких процесах прийняття рішень (у професійній діяльності або повсякденному житті) доводиться робити вибір варіантів подальшого розвитку процеса. Так, наприклад, зустрівши розгалуженя на дорозі, необхідно зробити вибір (за допомогою деякого покажчика або випадково) і направитися по одному певному шляху. Однак і на цьому шляху можна зустрітися з розгалуженням і знову опинитися перед проблемою вибору. Легко бачити, що кожний наступний вибір має сенс на базі вже зробленого раніше. Важливо також, що попередній вибір не зумовлює, як правило, наступний. Звідси випливає, що необхідно розрізняти ієрархічні рівні інформації. При цьому нижчий рівень є загальним для вищих рівнів у тому сенсі, що він є необхідним для реалізації і (або) генерації інформації на вищих рівнях.

5.Точність і достовірність інформації. Точність – це заданий ступінь наближення даних, що використовуються для подання певної інформації, до цієї обєктивно існуючої (тобто істиної) інформації. В різних галузях діяльності людей, як правило, визначені необхідні або допустимі рівні точності інформації для різноманітних технічних, економічних та інших показників, фунцій управління тощо. Неточна інформація може привести до серйозних помилок в прийняті рішень.

Достовірністьєймовірнісною оцінкою точності (безпомилковості) інформації, причому ця оцінка залежить від використовуваних методів оперування даними і допустимого рівню спотворення інформації, а також від рівнів інформаційних шумів (непотрібної інформації).

Для підвищення достовірності інформації використовують або більшу кількість даних, або більш адекватні і складніші методи.

6.Повнота інформації визначає достатність об’єму даних для прийняття обгрунтованих рішень або для створення нових даних на основі тих, що вже існують.

Зауважимо, що інформація може бути неповною як за складом даних, так і за їх кількістю. Чим повнішими є дані, тим ширший діапазон методів, що можна використати в ході інформаційного процесу, і тим простіше вибрати точніший адекватний метод.

Дефіцит інформації може привести до неможливості виконання людиною своїх професійних обов’язків у потрібний час і у відповідному вигляді. Обробка недостовірних даних взагалі немає сенсу і тому є недопустимою.

Зауважимо, що на повноту інформації можуть впливати властивості її носія. Так, для інформаційної бази, розміщеної на компакт-диску (CD-ROM), проблема забезпечення повноти інформації є більш простою, ніж при застосуванні гнучкого магнітного диску, оскільки в першому випадку щільність запису даних на одиниці довжини доріжки є набагато вищою.

7.Адекватність інформації –це ступінь її відповідності реальному об’єктивному стану справ. Неадекватна інформація може утворюватися на основі неповних або недостовірних даних. Проте, і повні, і достовірні дані також можуть приводити до створення неадекватної інформації у випадку застосування до них неадекватних (невідповідних) методів обробки.

8.Доступність інформації – це міра можливості отримати ту чи іншу інформацію. На ступінь доступності інформації впливає одночасно як доступність даних, так і доступність адекватних методів для осмислення даних. Наприклад, інформація в книзі є більш доступною, ніж у випадку, коли її носієм є дані на компакт-диску, оскільки не всі люди володіють необхідним комп’ютерним устаткуванням.

Залежність доступності інформації від доступності адекватних методів обробки даних можна проілюструвати на прикладі прослуховування передачі радіостанції незнайомою мовою, коли ми отримуємо тільки звукові сигнали (тобто дані), а сама інформація є для нас недоступною, оскільки ми не володіємо методами перетворення цих сигналів у відомі нам поняття.

Відсутність доступу до даних або до адекватних методів їх опрацювання приводить до однакового результату – інформація виявляється недоступною. Застосування неадекватних методів при відсутності адекватних дає в результаті неповну, неадекватну або недостовірну інформацію.

9.Актуальність, своєчасність і оперативність інформації. Актуальність – це ступінь відповідності інформації біжучому моменту часу. Оскільки інфрмаційні процеси є розтягнутими у часі, то достовірна і адекватна, але не актуальна (тобто застаріла) інформація може привести до помилкових рішень.

Своєчасність інформації характерезує часовий інтервал між виникненням потреби в інформації і реалізацією цієї потреби.

Оперативність інформації виражає „швидкість” отриманя інформації.

Актуальність пов’язана з періодичністю отримання інформації, своєчасність визначає вибір засобів обробки інформації, а оперативність – вибір засобів збору і передачі інформації.

10.Цінність інформації – міра корисності інформації для досягнення переслідованої відомої або заданої цілі. Так, наприклад, якщо ціль – поїздка в інше місто, то цінною буде інформація про розклад руху автобусів, потягів і літаків, вартість квитків тощо.

Будь-яка інформація, що не має відношення до поставленї цілі, має нульову цінність.

Нерідко розглядають комерційну цінність інформації, яку пов’язують не тільки з її корисністю, але і з актуальністю та повнотою.

В комп’ютерних системах інформація є і предметом праці, і її продуктом (п.1.1), а тому вона повинна бути якісною.

Якість інформації – це сукупність властивостей інформації, що зумовлюють можливості її використання для задоволення потреб, визначених згідно з призначенням інформації.

Від якості інформації суттєво залежить ефективність функціонування комп’ютерної системи, тому оброблювана в машині інформація має бути позбавленою таких негативних рис як неточність, недостовірність, неповнота, неадекватність і т.д. (тою мірою, якою це можливо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Безумовною є інформація про події, що реально відбуваються у матеріальному світі.	\|	Поняття про знакові системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.