• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конкурс проводиться у три етапи.

Участь у конкурсі беруть суб’єкти господарської діяльності всіх форм власності.

Але не допускаються суб’єкти господарської діяльності або їх участь у конкурсі може бути припинена у разі, коли вони:

а) визнані банкрутами або стосовно них порушено справу про банкрутство;

б) перебувають у стадії ліквідації;

в) припинили свою господарську діяльність;

г) подали необ’єктивну інформацію щодо інвестиційного проекту або свого фінансово-економічного стану.

Критеріями оцінки та відбору проектів виробничого призначення мають бути:

- відповідність проекту стратегії економічного і соціального розвитку та пріоритетним напрямам структурної перебудови економіки;

- фінансово-економічні показники ефективності (вартість, рентабельність, технічний рівень нових виробничих фондів, термін окупності та інші);

- відповідність вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством;

- рівень використання місцевих матеріальних та трудових ресурсів;

- фінансово-економічний стан суб’єкта господарської діяльності та інші показники.

Критерії відбору інвестиційних проектів невиробничого призначення визначаються міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади і мають оцінювати ефективність цих проектів у вирішенні невідкладних соціальних проблем.

На першому етапі суб’єкти не пізніше ніж за два місяці до початку розроблення проекту ДБ на відповідний рік подають органу виконавчої влади (інвестиційного) документи. Розгляд документів здійснюється відповідною комісією, потім протягом трьох днів орган виконавчої влади повідомляє суб’єкта про результати розгляду його пропозицій. Потім формуються пропозиції щодо включення інвестиційних проектів , які отримали позитивні висновки до інвестиційного розділу держпрограми і не пізніше за місяць до початку розроблення проекту ДБ на відповідний рік подають Мінекономіки.

На другому етапі конкурсу комісія Мінекономіки з відбору інвестиційних проектів проводить конкурсний відбір пропозицій органів виконавчої влади і визначає інвестиційні проекти, які доцільно фінансувати із залученням коштів держбюджету, а також загальний обсяг необхідних для цього державних капвкладень, у тому числі на поворотній основі та повідомляє про нього Мінфін для врахування під час розроблення проекту Держбюджету.

На третьому етапі Мінекономіки у 20 денний термін після затвердження держбюджету на відповідний рік, виходячи з передбачених у ньому видатків на фінансування державних капвкладень, проводить остаточний конкурсний відбір інвестиційних проектів з числа тих, що пройшли відбір на попередньому етапі, і включає їх до інвестиційного розділу проекту ДБ.

Державне фінансування інвестиційних проектів характеризується специфічними формам надання бюджетних асигнувань та базується на відповідних принципах:

І. Принцип отримання максимального ефекту від використання бюджетних ресурсів, що передбачає нормування відповідних затрат, а також мінімізацію державних витрат щодо отриманого результату. Ефект може бути виражений, з одного боку, у вирішенні різних завдань соціально-економічного розвитку держави, а з іншого - у збільшенні ресурсів бюджетного фонду за рахунок зростання доходів отримувачів бюджетних асигнувань. Практична реалізація щодо принципу базується на використанні програмного методу управління бюджетними витратами (тобто виділення коштів під конкретну програму), переході на контрактно-конкурсну систему надання бюджетних асигнувань, використанні, поряд із безповоротним фінансуванням, бюджетного кредитування підприємств і організацій. На відміну від бюджетного фінансування, бюджетні кредити надаються юридичним особам для реалізації високоефективних проектів на поворотній і платній основі, однак відсотки по них значно нижчі, ніж по банківським кредитам. Це дозволяє вирішувати важливі програми економічного розвитку, відповідає інтересам суб'єктів господарювання, завданням фінансової стабілізації і корекції бюджетної політики.

2. Принцип цільового характеру використання бюджетних ресурсів означає, що надання бюджетних коштів здійснюється відповідно до їхнього цільового призначення згідно затвердженого бюджету. Цей принцип також сприяє підвищенню ефективності бюджетних витрат.

3.Принцип поєднання власних, кредитних та бюджетних джерел - при визначенні обсягу фінансування інвестиційного проекту враховується наявність власних коштів, можливості одержання банківського кредиту і лише тоді, коли неможливо покрити витрати із зазначених джерел, вирішується питання про бюджетне або відомче фінансування.

4.Принцип надання бюджетних коштів з урахуванням виконання виробничих та інших показників діяльності й з урахуванням фактичного використання раніше наданих ресурсів. Прив'язка бюджетного фінансування до конкретних результатів діяльності підприємств та організацій дозволяє здійснювати фінансовий контроль за виробництвом товарів та наданням послуг у тих сферах діяльності, що фінансуються із бюджету.

5.Принцип безповоротності та безвідплатності основної частини бюджетних асигнувань - це надання коштів без прямого їх відшкодування. Хоча має місце непряме відшкодування, що полягає у прирості основних фондів, перспективній підготовці кадрів тощо.

Надання бюджетних коштів на фінансування інвестиційних проектів здійснюється у таких формах:

◊ кошторисне бюджетне інвестування окремих державних програм та проектів;

◊ бюджетне кредитування юридичних осіб (у тому числі податкових інвестиційних кредитів на сплату податків);

◊ субвенцій і субсидій фізичним і юридичним особам;

◊ бюджетних інвестицій у статутні капітали діючих або новостворюваних юридичних осіб;

◊ бюджетних позик державним позабюджетним фондам;

◊ міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання, субвенцій, інших дотацій) тощо.

Очевидно, що всі ці форми державного втручання в інвестиційну сферу визначаються економічними умовами, зі змінами яких змінюються як форми бюджетного фінансування, так і методи їх застосування.

Основним державним джерелом фінансування інвестиційних проектів є кошти Державного бюджету України; кошти місцевих бюджетів і кошти бюджету Автономної Республіки Крим у вигляді капітальних видатків.

7. Бюджетне фінансування економіки за рахунок цільових державних позик.

Метою надання фінпідтримки підприємствам з бюджетних асигнувань на поворотній або безповоротній основі є запобігання банкрутству, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового становища підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт чи послуг.

Порядок надання підтримки підприємствам визначається КМУ і НБУ, які затверджують Положення про надання підтримки з бюджетних асигнувань.

У ньому визначається порядок підготовки, розгляду і затвердження проектів використання коштів, що надаватимуться як держпідтримка, бізнес –планів, проектів, санації цих підприємств. Джерелами фінансування можуть бути кредити НБУ, кредитні ресурси, самостійно залучені комерційними банками.

Фінансова підтримка підприємствам за строками може мати коротко-довгостроковий характер.

Короткострокову підтримку надають підприємствам протягом 1 року із урахуванням можливості її ефективного використання розподіляють на визначені розрахунками частини. Для цього складають план-графік надання коштів.

Довгострокову фінансову підтримку надають протягом 2-5 років окремим підприємствам, які забезпечують ефективне функціонування економіки.

На безповоротній основі фінансова підтримка надається:

· Для фінансування витрат на відновлення платоспроможності окремих підприємств, діяльність яких пов’язана з виконанням загальних державних програм;

· Для відшкодування витрат на будівництво та утримання об’єктів соціальної сфери підприємства;

· Для відшкодування збитків конкретним підприємствам у випадках, коли чинним законодавством встановлено умови господарювання, при яких не забезпечується відшкодування витрат на виробництво товарів, що може призвести до їхнього банкрутства .

У всіх інших випадках фінансова підтримка надається виключно на поворотній основі.

Основним критерієм відбору підприємств для надання фінансової підтримки є:

- потенційна прибутковість;

- достатня підготовленість управлінського персоналу;

- наявність ринків збуту на продукцію підприємства в Україні і за межами;

- конкурентоспроможність продукції;

- фінансове становище підприємства на момент розгляду та в перспективі;

- відповідність продукції, що випускається підприємством державним пріоритетам.

Фінансову підтримку у вигляді позики надає Мінфін на договірній основі.

У договорі передбачається:

Зобов’язання сторін щодо обсягів, термінів надання позики, її цільового використання;

Заходи щодо забезпечення своєчасного повернення позики;

Відповідальність сторін за порушення умов договору;

Порядок сплати процентів за використання бюджетних позик.

8.Бюджетні кредити підприємствам

Фінансування інвестиційних проектів здійснюється і шляхом надання державних субсидій. Основним джерелом при такому методі є кошти державного та місцевого бюджетів, а також кошти централізованих державних фондів. Інвестиційні проекти, які передбачають залучення цих коштів, обираються на конкурсній основі і мають відповідати стратегії економічного і соціального розвитку та пріоритетним напрямам структурної перебудови економіки. Перевага надається інвестиційним проектам у паливно- енергетичному комплексі, машинобудуванні, соціальній сфері, агропромисловому комплексі, а також на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

У загальному розумінні субсидування - це неповернене фінансування. тобто надання грошових коштів та інших постійних та поточних активів на засадах неповернення.

До субсидій у вузькому значенні належать трансферти підприємствам з боку держави (у грошовій формі або у вигляді послуг, що мають грошову оцінку) на фінансування поточних витрат. До субсидій у широкому значенні належать всі форми втручання держави в економічну діяльність, унаслідок яких змінюються ціни на товари або фактор виробництва, а отже - і умови конкуренції на користь окремих підприємств або сфер економічної діяльності. Тобто субсидією вважається будь-яка виплата держави на користь суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ця виплата обмежується певною галуззю, певною метою економічної політики, певним регіоном, певним виробничим фактором. В умовах ринкової економіки до субсидій у широкому значенні також належать трансферти, що мають характер субсидій. Це платежі домогосподарствам і приватним організаціям, які суттєво впливають на структуру економіки.

Бюджетні кредити надаються підприємствам держав­ного сектора на тимчасові потреби в разі фінансових ускла­днень. Вони можуть бути безпроцентні або з невисокою про­центною ставкою.

Державна дотація являє собою виділення з бюджету ко­штів на покриття збитків суб'єктів господарювання в тому разі, коли збитковість визначається певною фінансовою по­літикою держави в сфері ціноутворення (як правило, обме­ження рівня цін).

Може надаватись у сумі, що повністю відшкодовує збитки чи покриває їх частково, що визначається станом бюджету. Обсяг дотації встановлюється як різниця між витратами і доходами під­приємств. Виділення коштів може проводитись на підставі планових чи фактичних розрахунків.

Читайте також:

1. Аналіз цін конкурентів проводиться за допомогою
2. Аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ включає три етапи.
3. В рамках святкування Всесвітнього Дня Туалету (19 листопада 2013р.) Музей Історії Туалету оголошує конкурс робіт молодих художників та скульпторів
4. Встановлення факту віднесення аварійної події до рангу НС, ви­значення виду та рівня НС проводиться у такій послідовності.
5. Громадські організації – асоціації кулінарів, офіціантів, барменів, сомельє – завдання, вплив на розвиток галузі, проведення виставок та конкурсів.
6. Ембріональний період розвитку, його етапи.
7. Замісна терапія природженого гіпотиреозу проводиться протягом усього життя.
8. Інвестиційний процес та його основні етапи.
9. Історія розвитку конкурсного процесу.
10. Історія розвитку конкурсного процесу.
11. Карантин – це система заходів, що проводиться для попередження розповсюдження інфекційних захворювань з епідемічного вогнища і ліквідації самого вогнища.

Переглядів: 714