• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Терміни та визначення

Метрологія - наука про вимірювання.

Фізична величина - властивість спільна у якісному відношенні у багатьох матеріальних об’єктів та індивідуальна в кількісному відношенні у кожного з них.

Вимірювана величина – фізична величина чи параметри її залежності, що підлягають вимірюванню.

Термін параметр походить від грецького слова „вимірюю, співвідношу” і як фізична величина відображає властивості об’єкта. Параметри можуть бути як поодинокими, так і комплексними показниками властивостей об’єкта, тобто можуть об’єднувати кілька фізичних величин, що характеризують, наприклад, якість виготовлення продукції, стан працездатності або безпеки об’єкта, його відповідність певним технічним вимогам тощо.

Об’єкт вимірювання – матеріальний об’єкт, одна або декілька властивостей якого підлягають вимірюванню.

Об’єктами вимірювання можуть бути фізичні величини або ж параметри технологічних процесів, наприклад, температура, час, тиск, рівень, витрата, густина, концентрація, лінійні розміри, параметри руху тощо.

Вимірювання – відображення вимірюваних величин їх значеннями шляхом експерименту та обчислень за допомогою спеціальних технічних засобів.

Тобто - це сукупність дій, що виконуються за допомогою засобів вимірювання з метою знаходження числового значення даної величини, яке виражається в прийнятих одиницях.

Точність вимірюваня – головна характеристика якості вимірювання, що відображає близькість результату вимірювання до істинного значення вимірювальної величини.

Правильність вимірювання – характеристика якості вимірювання, що відображає близькість до нуля систематичної похибки вимірювання.

Методика виконання вимірювань - сукупність процедур і правил,виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з гарантованою точністю.

Засіб вимірювальної техніки – технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.

До засобів вимірювальної технікивідносяться засоби вимірювань та вимірювальні пристрої.

Засіб вимірювань - засіб вимірювальної техніки, який реалізує процедуру вимірювань.

До засобів вимірювань відносять:

- кодові засоби вимірювань;

- реєструвальні засоби вимірювань;

- вимірювальні прилади;

- вимірювальні канали;

- вимірювальні системи.

Засіб вимірювань реалізує в ідеальному випадку лінійну залежність між значеннями вимірювальної величини та її відповідними розмірами.

Вимірювальний пристрій – засіб вимірювальної техніки, в якому виконується лише одна зі складових частин процедури вимірювань (вимірювальна операція).

До вимірювальних пристроїв відносять:

- міри;

- компаратори;

- вимірювальні перетворювачі;

- масштабні перетворювачі;

- обчислювальні компоненти засобів вимірювання.

Компаратор - вимірювальний пристрій, що реалізує порівняння однорідних фізичних величин.

Вимірювальний перетворювач – вимірювальний пристрій, що реалізує вимірювальне перетворення.

Вимірювальний перетворювач здійснює вироблення сигналу вимірювальної інформації у формі:

- зручній для передавання, подальшого перетворення, обробки та(або) збереження;

- що не дозволяє здійснювати безпосереднє сприймання цього сигналу спостерігачем.

Вимірювальний прилад – засіб вимірювань, в якому створюється візуальний сигнал вимірювальної інформації.

Одиниця вимірювання – фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин.

Міра фізичної величини – вимірювальний пристрій, що реалізує відтворення та (або) збереження фізичної величини заданого значення.

Еталон – засіб вимірювальної техніки, що забезпечує відтворення та/або зберігання одиниці вимірювання одного чи декількох значень, а також передачу розміру цієї одиниці іншим засобам вимірювальної техніки.

Державний еталон – еталон, визнаний спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології як основа для встановлення значень усіх еталонів даної одиниці вимірювання, що є у державі.

Первинний еталон - еталон, який забезпечує відтворення одиниці вимірювання з найвищою у державі (порівняно з іншими еталонами тієї ж одиниці) точністю.

Вторинний еталон – еталон, який отримує розмір одиниці вимірювання безпосередньо від первинного еталона даної одиниці або, у разі його відсутності, - відповідного еталона іншої держави.

Вихідний еталон – еталон, який має найвищі метрологічні властивості серед еталонів даної одиниці, що є у державі, на підприємстві, в установі чи організації.

Робочий еталон – еталон, призначений для повірки чи калібрування засобів вимірювальної техніки.

Нормативний документ з метрології – документ, який встановлює правила, положення, інші вимоги чи норми, що стосуються метрології та метрологічної діяльності.

Державна метрологічна система - сукупність законодавчих та інших нормативно-правових актів, організаційної структури, наукової, технічної та нормативної бази з метрології, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань у державі.

Повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик.

Єдність вимірювань – стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях і похибки вимірювань відомі із заданою ймовірністю.

Забезпечення єдності вимірювань (метрологічна діяльність) – діяльність, яка спрямована на досягнення і підтримку єдності вимірювань.

Таким чином, одним з головних завдань метрології є забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань у державі, зокрема, на виробництві, у наукових установах, на підприємствах і організаціях технічного, технологічного, екологічного контролю та моніторингу.

У більшості держав світу заходи щодо забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань установлюються (закріплюються) законодавчо: шляхом ухвалення одиниць вимірювань, регулярних повірок технічних, зразкових та еталонних засобів, випробування нових засобів вимірювання, підготовки кадрів для цієї галузі тощо.

Законодавча метрологія – частина метрології, що містить законодавчі акти, правила, вимоги та норми, які регламентуються і контролюються державою для забезпечення єдності вимірювань.

Законодавча метрологія вивчає комплекс взаємопов’язаних загальних правил, вимог і норм експлуатації засобів вимірювання, їх повірку, обслуговування, виготовлення та зберігання, а також інші завдання, які контролюються і регламентуються державою з метою забезпечення єдності вимірювань і одноманітності засобів вимірювань.

Основні визначення і поняття у метрології закріплені законодавчо, що обумовлює єдиний підхід до визначення змісту її основних наукових положень і визначень (ДСТУ 2681-94).

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
7. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
10. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
11. Біостратиграфічні методи визначення віку порід
12. Біуретовий метод визначення білків

Переглядів: 972