• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Шляхи вирішення проблем.

Найважливіші проблеми управління державою?

А. Економічна сфера:

- низька якість продукції;

- низька продуктивність праці;

- неефктивне використання матеріальних ресурсів;

- застаріла матеріально-технічна база;

- високі банківські кредитні ставки;

- посадові зловживання;

- низький рівень використання науково-технічного потенціалу країни;

- недосконалі механізми управління економікою;

- великі непродуктивні втрати в економіці.

Б. Політична сфера:

- наявність політичних сил антидержавного характеру;

- невідпрацьовані механізми народної демократії;

- політичний клімат не сприяє залученню зовнішніх інвестицій;

- джержавна політика не завжди зрозуміла народу;

- низький рівень політичної етики.

В. Соціальна сфера:

- матеріальна незахищеність громадян;

- фізична незахищеність громадян;

- правова незахищеність громадян;

- низька тривалість життя громадян;

- високий рівень захворюваності громадян;

- високий рівень дитячої смертності;

- високий рівень безробіття серед працездатного населення;

- низький рівень соціальної активності громадян;

- високий рівень міграції населення;

- скорочення чисельності населення держави;

- погіршення екологічної ситуації у країні.

Г. Сфера управління.

- низька ефективність управління на всіх рівнях галузевого і регіонального

управління;

- відсутність дієвого контролю з боку суспільства за роботою управлінських структур;

- наявність корупції в управлінських структурах;

- недовір”я громадян до владних структур і посадових осіб;

- значні матеріальні витрати на утримання управлінських структур всіх рівнів.

- залучення інвестицій в промисловість, агропромисловий комплекс, науку та сферу відпочинку;

- обгрунтоване роздержавлення економіки;

- підвищення рівня екологічної безпеки;

- створення нових робочих місць;

- посилення законодавчої підтримки розвитку виробництва та сфери обслуговування;

- здійснення заходів щодо зміцнення економічної безпеки держави;

- створення механізмів посилення правопорядку та особистої безпеки громадян;

- підвищення рівня соціального захисту населення.

4. Що таке системний підхід до вивчення складних систем?

Під системним підходом будемо розуміти процедуру реалізації діалектичного методу мислення і організації діяльності спеціалістів при вирішуванні складних проблем, в тому числі і в управлінні. Головне призначення системного підходу зводиться до скорочення затрат часу і числа помилок при пошуку варіантів рішень складних проблем.

Кінцевими продуктами застосування системного підходу є системні описи об”єктів, які вивчаються або які проектуються, отримані шляхом аналізу і синтезу в заданий час, які сприяють підвищенню ефективності та надійності управління.

При вивченні явищ, які мають місце у житті, необхідно отримати первинну уяву про них, а потім ускладнювати цю уяву в міру необхідності. Ступінь детальності опису визначається практичними потребами і може бути різною від змістовного опису об”єкту до формалізованої математичної моделі.

Отже, при системному підході повинні бути знайдені ефективні способи багато- рівневого опису об”єкту, які об”єднують технічні, соціально-економічні, технічні, екологічні та інші характеристики.

Нескінчену множину об”єктів навколишнього світу та відношень між ними може бути представлено у вигляді тільки двох елементів: в одному буде зосереджено тільки те, що нас цікавить, а в іншому – все решта. Назвемо елемент, який нас цікавить, системою, а інший – зовнішнім середовищем. В міру необхідності будемо розчленовувати систему і середовище на складові частини.

Між системою і зовнішнім середовищем існують вхідні і вихідні зв”язки (рис.6.2.), які передаються від системи до зовнішнього середовища будемо називати продукцією, а ті, які передаються від зовнішнього середовища до системи – ресурсами.

X – продукція системи;

Y – ресурси для системи.

Отже, з точки зору зовнішнього середовища система їй потрібна для задоволення своїх потреб в кінцевих продуктах системи. Звідси виходить, що нову систему породжує

наявність незадоволеної потреби зовнішнього середовища. А незадоволена потреба породжує проблемну ситуацію. Дамо визначення проблемної ситуації.

Проблемна ситуація – це незадовільний стан елементів зовнішнього середовища, який виник або назріває, і який своїми силами цим середовищем на заданому просторово-часовому інтервалі не ліквідовується. Тільки створення нової системи приводить до вирішення проблеми. Усвідомлення проблемної ситуації – це перший крок у створенні системи.

Другим кроком у створенні системи буде визначення її цілі (мети). Під ціллю будемо розуміти інформаційний образ кінцевого продукту або кінцевого стану системи.

Враховуючи те, що цілі складних систем носять складний характер, будемо користуватись поняттям глобальної цілі. Глобальна ціль – це інформаційний образ засобу ліквідації проблемної ситуації, який виражений в термінах реалізації незадоволеної потреби зовнішнього середовища: підвищення якості продукції, збільшення обсягів випуску продукції і т.п.

У взаємовідносинах між системою і зовнішнім середовищем можна виділити два характерних режими:

- коли система повністю задовольняє потреби середовища, то має місце функціонування системи;

- коли система не задовольняє зовнішніх потреб, то виникає потреба в її розвитку

шляхом зміни її глобальної цілі.

Тому під функціонуванням системи будемо розуміти процес переходу системи з одного стану в інший при умові незмінності заданої цілі, а під розвитком системи будемо розуміти

процес переходу із стану в стан при зміні цілі.

Функція системи – це основний спосіб досягнення системою своїх цілей. Функція системи визначає її конструкцію, тобто, структуру. Структура – це сукупність елементів та внутрішніх зв”язків між ними. Потреби структури забезпечуються зовнішнім середовищем. Отже, при аналізі і синтезі систем існує логічна послідовність: проблемна ситуація – ціль – функція – структура – зовнішні умови.Однак, кожне з цих понять на початку є “чорною

скринькою”, яку необхідно розкрити.

В системотехніці існує принцип “від простого до складного” і тому системи можно описувати по різному на різних рівнях.

Рівень “ чорної скриньки”. На цьому рівні вивчаються властивості входів і виходів системи, а також процесу, який їх зв”язує.

На другому рівні вивчаються склад входів і виходів, а також склад елементів системи.

На третьому рівні здійснюється подальша деталізація моделі шляхом виділення структури системи.

Логічна послідовність ведення аналізу і синтезу систем приведена на рис. 6.3.

Читайте також:

1. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
2. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
3. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
4. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
5. Аналіз причин аварійності та шляхи її зниження
6. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
7. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
8. Бідність і шляхи її подолання.
9. Взаємозалежність та ієрархія глобальних проблем.
10. Взаємозалежність та ієрархія глобальних проблем.
11. Види та шляхи досягнення стратегій
12. Визначення і сутність глобальних проблем.

Переглядів: 1072