• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВАРІАНТ 15

В якості першого етапу системної діяльності, яка витікає з моделі етапів системного підходу, потрібно отримати відповідь на запитання: для чого потрібно створювати нову систему? А для цього необхідно виявити проблемну ситуацію.

Потрібно мати на увазі, що проблемна ситуація в своєму розвитку проходить три стадії:

скритий розвиток, явний розвиток, перетворення її в постійно діючий негативний фактор. Тому своєчасне виявлення проблемної ситуації є однією з актуальних проблем.

Правильно сформулювати проблему – означає наполовину її вирішити. Але це не так просто. Бо є проблеми структуровані і неструктуровані.

Добре структуровані проблеми мають явно виражені кількісні зв”язки між суттєвими параметрами, що дозволяє застосовувати для їх вирішення математичні методи.

Слабоструктурованіситуації характеризуються наявністю великої кількості якісних

елементів. Такі ситуації містять лише опис найважливіших признаків та характеристик, взаємозв”язки між якими ще треба встановити.

Другий етап системного підходу – цілевиявлення. Воно зводиться до відповіді, що повинна зробити система для ліквідації проблемної ситуації, яка її ціль?

На третьому етапі розглядаються функції системи. Повинна бути дана відповідь на те, як повинна працювати система, щоб досягнути цілі.

На четвертому етапі передбачається проникнення в середину “чорної скриньки”: виявлення таких елементів і відношень між ними, які забезпечують цілеспрямоване функціонування системи. Виявляється структура системи. Вона має два аспекти: статичний і динамічний.

Статичний аспект включає відношення між елементами, їх ієрархію, просторове розташування елементів.

Динамічний аспект включає взаємодію функцій складових частин.

На п”ятому етапі враховуються зовнішні умови, які діють на входи функціонуючої системи. Вони виступають як ресурси, або як обмеження. Якщо середовище не надає належних засобів, створення системи є неможливим. Системний аналіз в цьому випадку

дає обґрунтування відмови від нереальної цілі.

На основі цього зробимо визначення системи. Система – це ціленаправлено функціонуюча конструкція, яка здатна вирішити проблемну ситуацію при певних зовнішніх умовах.

1. Принципи управління соціальними системами

Будь-яка керована система ( об”єкт управління) в тому числі і соціальна система підпорядковується основному закону управління - закону необхідної різнорідності, який говорить, що ефективно управляти об”єктом можна тоді, коли різнорідність системи управління буде не меншою ніж різнорідність об”єкту управління. Під різнорідністю підрозумівається ступінь складності системи, яка обумовлена в свою чергу кількістю складових елементів та їх взаємозв”язками.

Принципи управління соціальними системами

- оптимальне співвідношення галузевого і територіального управління;

- економічність управління. Враховування в управлінні вимог та потреб ринку;

- птимальне співвідношення централізованого управління та місцевого

самоврядування;

- обґрунтоване роздержавлення промислових та територіальних комплексів;

- максимальне забезпечення населення робочими місцями;

- правовий і соціальний захист населення держави, регіонів та населених

пунктів.

2. Стратегія – це довгостроковий курс розвитку фірми, спосіб досягнення цілей, який фірма визначає для себе, керуючись власними міркуваннями. Вона включає визначення основних довгострокових цілей та задач підприємства, дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей. Стратегія – загальний всебічний план досягнення цілей.

На зміст стратегії впливають такі фактори:

- потреби споживачів;

- наявність необхідних ресурсів;

- можливість використання власних та залучених коштів;

- рівень діючої технології та можливості її модернізації;

- тип і масштаб використання сучасних інформаційних технологій;

- кадровий потенціал.

3. Стратегічне планування починається з аналізу стану самого підприємства та стану зовнішнього середовища. Це дає можливість визначити цілі розвитку підприємства. Щоб реалізувати цілі потрібні відповідні дії та ресурси. Дії необхідно здійснювати в різних напрямках: розробка нових видів продукції, впровадження нових технологій і обладнання, підготовка кадрів, вдосконалення управління підприємством, розвиток маркетингу і т.п. Далі розробляється проект стратегічного плану. Він проходить експертизу і на основі висновків експертів здійснюється корекція стратегічного плану і з ним ознайомлюється робочий колектив підприємства. На основі критичних зауважень колективу вносяться зміни і стратегічний план затверджується.

4. Це структури, які можуть в разі потреби змінювати функції управління без створення і задіювання додаткових елементів управління. Це досягається за рахунок застосування так званих матричних структур. Нижче приведено таку матричну структуру.

Організація-розробник створює повну номенклатуру своїх підрозділів, яка в деякі часові періоди може бути надлишковою. Але надлишкові структурні елементи зберігаються весь час і використовуються для виконання випадкових робіт, якщо відсутні планові. При розробці і впровадженні різних проектів потрібно задіяти різну кількість підрозділів чи працівників цих підрозділів. З рисунку це чітко видно. Проект А вимагає задіювання майже всіх структурних підрозділів, а проект В – тільки двох, бо замовник сам буде впроваджувати проект. Проект Б вимагає тільки прив”язки типового та його впровадження. В пректі Г вимагається проектування, конструювання деяких єлементів, випробування та впровадження.

5. Успіх керівника залежить від багатьох факторів:

Щирості спілкування з підлеглими.

Вміння вислухати свого працівника.

Вміння швидко приймати рішення.

Здатність поважати людей.

Наявності почуття справедливості у всьому.

Вміння ставити чіткі завдання підлеглим.

Вміння аналізувати ситуацію.

Вимогливості до себе і до підлеглих.

Вміння вести себе прозоро для підлеглих.

Доброзичливого ставлення до підлеглих.

Але мати владу недостатньо. Потрібно, щоб влада була сильною, щоб вона була здатною спонукати інших до роботи, яка направлена на досягнення цілей. Щоб цього добитися, потрібно виконати декілька умов:

Найбільш сильним буде вплив керівника на підлеглого тоді, коли виконавець високо цінить ту потребу, до якої апелює керівник.

Людина, на яку впливають, повинна розглядати вплив керівника, як джерело задоволення якоїсь потреби.

Людина, на яку впливають, повинна вважати, що існує висока ймовірність того, що виконання приведе до задоволення потреби.

Людина, на яку впливають, повинна вірити що його зусилля мають хороший шанс оправдати очікування керівника.

ВАРІАНТ 16

16 білет

1. При яких умовах вплив вплив керівника на підлеглого буде найсильнішим?

Найбільш сильним буде вплив керівника на підлеглого тоді, коли виконавець високо цінить ту потребу, до якої апелює керівник.

Людина, на яку впливають, повинна розглядати вплив керівника, як джерело задоволення якоїсь потреби.

Людина, на яку впливають, повинна вважати, що існує висока ймовірність того, що виконання приведе до задоволення потреби.

Людина, на яку впливають, повинна вірити що його зусилля мають хороший шанс оправдати очікування керівника.

2. Принципова схема стратегічного управління?

3. Етапи процесу управління за цілями?

1. Управління за цілями як процес із чотирьох взаємозв”язаних етапів ( рис.5.5.):

2. Визначення чітких коротких цілей.

3. Розробка реалістичних планів їх досягнення.

4. Систематичний контроль і оцінка результатів.

5. Коректуючi дії.

6.

4. На які запитання повинна давати відповіді стратегія підприємства?

Оцінка стратегії повинна проводитись системно і безперервно. Процес контролю і оцінки повинен охоплювати всі рівні управління. Даючи оцінку процесу стратегічного планування, потрібно відповісти на п”ять запитань:

1. Чи є стратегія внутрішньо сумісною з можливостями організації?

2. Чи допускає стратегія певний ступінь ризику?

3. Чи має організація достатньо ресурсів для реалізації стратегії?

4. Чи враховує стратегія зовнішню небезпеку та можливості?

5. Чи забезпечує стратегія кращий спосіб використання ресурсів?

5. Які потреби людини ви знаєте?

В принципі всі люди мають багато різних потреб, які можна умовно розділити на п”ять основних категорій:

Фізіологічні потреби: в їжі, в воді, житлі, в одязі, у відпочинку, у продовженні роду.

Потреба в безпеці і впевненості у майбутньому. Людина хоче бути захищена фізично та юридично.

Потреби в причетності. Це почуття соціальної взаємодії, прив”язаності, підтримки. Це почуття приналежності до певної групи людей за віком, за фахом, за родом діяльності, за уподобаннями.

Потреби в повазі з боку зовнішнього середовища. Це визнання, самоповага, особисті досягнення, компетентність.

Потреба в самовираженні. Потреба розвитку як особистості, потреба в реалізації своїх потенціальних можливостей.

Всі ці потреби мають місце для людей, які проживають чи працють в соціальних

системах.

ВАРІАНТ 17

1. Принципи, які закладені в основу управління територіальними соціально-економічними системами:

- оптимальне співвідношення галузевого і територіального управління;

- економічність управління. Враховування в управлінні вимог та потреб ринку;

- птимальне співвідношення централізованого управління та місцевого самоврядування;

- обґрунтоване роздержавлення промислових та територіальних комплексів;

- максимальне забезпечення населення робочими місцями;

- правовий і соціальний захист населення держави, регіонів та населених пунктів.

2. Структура управління містом. На верхньому рівні управління містом знаходяться голова міста та міська рада.

Функції міської Ради:

- визначати стратегію розвитку міста;

- розглядати і затверджувати бюджет міста;

- приймати участь в розробці бюджету міста;

- контролювати правильність використання бюджету;

- заслуховувати голову міста та інших керівних осіб про результати їх діяльності;

- намічати шляхи вирішення найважливіших проблем життя міста;

- розглядати і затверджувати генеральні плани забудови міста;

- затверджувати структуру системи управління містом;

- приймати рішення щодо ліквідації або створення підприєств, закладів та установ на території міста;

- затверджувати тарифи на житлово-комунальні послуги для мешканців міста;

- контролювати роботу виконавчих органів влади міста;

- приймати рішення щодо режиму роботи підприємств, організацій, закладів та установ міста.

Функції голови міста:

- очолювати виконавчу владу міста;

- забезпечувати розробку стратегічних планів розвитку міста та контролювати їх реалізацію;

- забезпечувати ефективне функціонування органів управління містом і міським господарством;

- забезпечувати якісне функціонування та організацію міського середовища;

- забезпечувати узгоджену роботу виконавчих органів влади міста з міською радою;

- забезпечувати належний правопорядок у місті;

- забезпечувати належну прозорість діяльності влади для населення міста;

- забезпечувати належне функціонування сфери обслуговування населення міста;

- забезпечувати максимальне задоволення матеріальних і духовних потреб мешканців міста;

- забезпечувати належний соціальний клімат у місті.

Читайте також:

1. II варіант
2. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
3. АЛОМОРФИ І ВАРІАНТИ МОРФЕМ
4. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
5. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
6. Варіант
7. Варіант 1
8. Варіант 1
9. ВАРІАНТ 1
10. Варіант 1
11. Варіант 1
12. Варіант 1

Переглядів: 722