Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Варіант 1

ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ

Варіант 4

Варіант 3

Варіант 2

Варіант 1

Контрольна робота

Уніфікація та стандартизація документів

Велике значення у виконанні цих вимог мають уніфікація та стандартизація документів. Під уніфікацією документів розуміють розробку єдиних зразків документів для оформлення однотипних господарських операцій на підприємствах, в організаціях і установах незалежно від виду діяльності та форм власності. Так, уніфіковано всі банківські та касові документи, бланки авансових звітів та посвідчень на відрядження, товарно-транспортних накладних, розрахунково-платіжних відомостей, податкових накладних та інших документів. Уніфікація документів забезпечує широту використання, можливість всебічного опрацювання на ПЕОМ, масове тиражування бланків, що здешевлює їхню вартість.

Під стандартизацією документів розуміють встановлення для бланків однотипних документів однакових, найбільш раціональних розміру і форми із завчасним визначенням розміщення відповідних реквізитів. Друкування стандартних бланків документів великими тиражами дає значну економію паперу, здешевлює їх виготовлення.

Розробляє і затверджує типові форми первинного обліку Державний комітет статистики (Держкомстат) України.

 

1. Скласти таблицю "Функціональні стилі сучасної української мови", враховуючи основне призначення, ознаки, мовні засоби стилів.

2. Класифікація документів.

3. Синоніми та пароніми в ділових паперах

 

1. Скласти текст фахової документації (полілог, монолог, діалог) на тему "Екскурсія до...", вживаючи термінологію ділових паперів.

2. Скласти такі документи: автобіографія, заява, резюме.

3. Стильові різновиди української мови.

1. Стильові різновиди української мови.

2. Скласти такі документи: телеграма, доповідна записка, оголошення.

3. Дати визначення та навести приклад автобіографії

 

1. Синоніми в діловому мовленні.

2. Скласти такі документи: протокол, розписка, доручення.

3. Синоніми та пароніми в ділових паперах

 


1. Основними ознаками літературної мови є такі:

а) унормованість;

б) наявність усної і писемної форм існування;

в) наявність територіальних діалектів;

г) поліфункціональність;

ґ) наддіалектна форма існування;

д) функціонування у галузі державної та політична діяльності.

2. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи,закріплених у процесі суспільної комунікації, - це:

а) орфографічні правила;

б) граматичні правила;

в) мовні норми;

г) стилі української мови.

3. Сукупність норм літературної мови, що регулюють правильну вимову звуків, звукосполучень та наголошенні слів, — це:

а) норми наголошення слів;

б) норми інтонування слів;

в) орфоепічні норми.

4. Принципами української орфографії є такі:

а) орфоепічний;

б) фонетичний;

в) синтаксичний;

г) морфологічний;

ґ) соціолінгвістичний;

д) історичний;

є) лексичний;

є) смисловий.

5. Мовний стиль — це:

а) різновид національної мови, що є засобом спілкування у географічно обмежених мовленнєвих колективах;

б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання;

в) властивий художникові слова чи іншому носієві мови стиль, який стає об'єктом дослідження лінгвістів.

6. Обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку — мета мовлення:

а) розмовного стилю;

б) публіцистичного стилю;

в) художнього стилю;

г) офіційно-ділового стилю.

7. Мовними особливостями офіційно-ділового стилю є:

а) використання суспільно-політичної, емоційно забарвленої лексики;

б) використання канцелярської лексики;

в) широке застосування слів у переносному значенні;

г) гранично точний виклад;

ґ) переважання складносурядних речень;

д) широке вживання готових словесних формул.

8. Документ — це:

а) друкована стандартна форма ділового папера з рек­візитами, що містять постійну інформацію;

б) основний вид ділового мовлення, що фіксує і передає інформацію, підтверджує її достовірність, об'єк­тивність;

в) сукупність реквізитів, розташованих у певній по­слідовності.

9. За походженням виділяють такі види документів:

а) вхідні;

б) вихідні;

в) службові;

г) особисті;

ґ) стандартні;

д) індивідуальні.

10. За місцем виникнення виділяють такі види документів:

а) внутрішні;

б) зовнішні;

в) вхідні;

г) вихідні;

ґ) стандартні;

д) індивідуальні.

11. Повна копія відправленого з підприємства, установи організації документа — це:

а) витяг;

б) копія;

в) оригінал;

г) виписка;

ґ) відпуск.

12. За призначенням виділяють такі види документів:

а) для службового користування;

б) щодо особового складу;

в) для загального користування;

г) організаційні;

ґ) довідково-інформаційні;

д) організаційно-розпорядчі;

є) розпорядчі;

е) обліково-фінансові;

ж) довідкові;

з) господарсько-договірні.

13. Документи, що створюються окремими особами поза сферою їх службової діяльності, — це:

а) індивідуальні документи;

б) особисті документи;

в) службові документи;

г) власні документи.

14. Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, — це:

а) бланк;

б) формуляр-зразок;

в) штамп.

15. На бланках дату підписання документа ставлять:

а) під текстом зліва;

б) у правій верхній частині під назвою виду докумен­та і заголовком;

в) у лівій верхній частині разом з індексом на спец­іально відведеному для цього місці.

16. Гриф узгодження — це:

а) внутрішнє узгодження документа;

б) зовнішнє узгодження документа;

в) узгодження документа з підрозділами та службо­вими особами установи.

17. Віза — це:

а) зовнішнє узгодження документа;

б) узгодження документа з підвідомчими та не­підвідомчими організаціями;

в) внутрішнє узгодження документа.

18. Змінний реквізит, який містить інформацію про по­дальшу роботу з документом, — це:

а) гриф погодження;

б) резолюція;

в) підтвердження;

г) гриф затвердження.

19. Сукупність послідовно об'єднаних змістом і побудова­них за правилами мовної системи речень — це:

а) документ;

б) текст документа;

в) назва виду документа;

г) абзац.

20. Від першої особи пишуться такі документи:

а) протокол;

б) заява;

в) автобіографія;

г) довідка;

ґ) доповідна записка;

д) наказ;

є) характеристика.

21. Документи щодо особового складу — це:

а) документи, у яких фіксуються угоди між сторона ми про встановлення ділових відносин, пов'язаний із господарською діяльністю, і які регулюють її відносини;

б) документи, пов'язані з процесом зарахування особі на роботу і її звільнення, визначенням і забезпеченням прав та обов'язків працівника, що регламентуються законодавством України;

в) угоди між особами, що наймаються на роботу, та керівниками підприємств (установ, організацій), за якими працівники зобов'язуються виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а керівний підприємства або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченої законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

22. Заява — це:

а) документ, у якому особа (установа) висловлює свої думки щодо методів поліпшення діяльності державних органів, громадських установ, організацій;

б) документ, адресований установі чи вповноваженні особі, у якому викладається певне прохання з йога коротким обґрунтуванням;

в) документ, у якому особа (установа) вказує на порушення її прав та інтересів з боку іншої особи (установи) і пропонує вжити належних заходів для ліквідації такого порушення.

23. Особиста заява оформляється:

а) від руки на бланку установи;

б) машинописом на бланку установи;

в) від руки в одному примірнику;

г) від руки у двох примірниках.

24. У складній заяві зазначається:

а) перелік документів, які додаються до заяви з ме­тою підтвердження правомірності висловленого у ній прохання;

б) гриф обмеженого доступу до документа;

в) відмітка про засвідчення копій.

25. Характеристика — це:

а) документ, у якому в офіційній формі викладено гро­мадську думку про працівника як члена колективу і який складається на його вимогу або письмовий за­пит іншої установи для подання до цієї установи;

б) документ, у якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні ус­піхи й досягнення особи, яка його складає;

в) документ, у якому коротко викладаються осо­бисті, освітні, професійні відомості про особу.

26. За походженням характеристика — це:

а) стандартний документ;

б) офіційний документ;

в) особистий документ.

27. Відомості про особу, якій видається характеристика, викладаються:

а) у хронологічній послідовності;

б) у будь-якій послідовності;

в) у послідовності, що зумовлюється ступенем важли­вості тієї чи іншої інформації.

28. У тексті резюме зазначають такі відомості:

а) мета складання документа;

б) розмір заробітної плати;

в) моральні якості особи;

г) досвід роботи;

ґ) освіта;

д) перебування за кордоном;

є) знання мов;

е) наявність водійських прав.

29. Враховуючи те, що у фірмах, агенціях, установах зазвичай здійснюється комп'ютерне вивчення резюме, слід дотримуватися таких правил:

а) намагатися вживати якомога більше дієслів, прислівників і прикметників;

б) намагатися не вживати особові займенники;

в) обов'язково надсилати фотокартку;

г) для кожного конкретного конкурсу складати окре­ме резюме;

ґ)надавати перевагу іменникам, що є назвами посад, професійним термінам.

30. Автобіографія — це:

а) документ, що фіксує відомості про трудову діяль­ність робітників, службовців;

б) обов'язковий документ особової справи працівників установ, організацій, у якому фіксуються автобіог­рафічні відомості, оформлені шляхом фіксації їх у таблицях;

в) обов'язковий документ особової справи, у якому осо­ба повідомляє основні факти своєї біографії.


 


Читайте також:

  1. II варіант
  2. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
  3. АЛОМОРФИ І ВАРІАНТИ МОРФЕМ
  4. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
  5. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
  6. Варіант
  7. Варіант 1
  8. Варіант 1
  9. ВАРІАНТ 1
  10. Варіант 1
  11. Варіант 1




Переглядів: 2770

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості укладання документів відповідно до фаху | Варіант 2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.