Поряд з бюджетом на матеріали цей бюджет є найважливішим для підприємства, тому що витрати на оплату праці займають значну питому вагу у витратах виробництва, а їхнє планування дозволяє управляти персоналом. Принципи побудови бюджету прямих витрат на оплату праці досить відомі працівникам економічних служб підприємств. Єдине, на що варто звернути увагу, цей поділ фонду оплати праці виробничого персоналу на умовно змінні й умовно постійні витрати. Змінна складова фонду оплати праці безпосередньо залежить від обсягу виробництва. Постійна частина являє собою гарантований мінімум оплати праці, яку працівник одержує незалежно від того, чи виконує він свої чи обов'язки ні (наприклад, через простої устаткування). Величина змінної частини витрат на оплату праці залежить від обсягу випуску продукції конкретним робітником. Варто мати на увазі, що прямі витрати на оплату праці – це витрати на заробітну плату основного виробничого персоналу. Бюджет прямих витрат на оплату праці розробляють виходячи з бюджету виробництва, даних про продуктивність праці і ставок оплати праці основного виробничого персоналу.
У бюджеті оплати праці основного виробничого персоналу доцільно виділити два складових елементи:
· постійну частину оплати праці;
· відрядну частину оплати праці.
Якщо до моменту розробки бюджету утворилася значна кредиторська заборгованість з оплати праці, то доцільно передбачити графік її погашення. Графік погашення заборгованості з оплати праці складають за тим же принципом, що і графік погашення заборгованості на матеріали. Слід зазначити, що до складу витрат на оплату праці включені відрахування в соціальні фонди. На основі всіх наявних даних економічна служба підприємства розробляє бюджет витрат на оплату праці. На кожному підприємстві зароблену плату виплачують у поточному звітному періоді за минулий місяць. Тому необхідно витрати на оплату праці включати в бюджет цих витрат за поточний місяць, щоб вони відносились саме до даного періоду, у якому були зроблені. Формат бюджету витрат на оплату праці представлений у табл. 8.6.