Предмет та об’єкти аудиту

Сутність і мета аудиту

Сутність аудиту полягає у визначенні його поняття. Закон України «Про аудиторську діяльність» розрізняє визначення аудиторської діяльності і аудиту (рис. 1).

Основні сутнісні ознаки аудиту:

– Аудит пов'язаний з проведенням процедур перевірки фінансових звітів;

– У процесі аудиту висловлюється незалежна думка;

– Сформоване судження має ґрунтуватись на концепції суттєвості інформації, яка міститься у фінансових звітах. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті рішення на основі фінансових звітів;

– Перевірка здійснюється в інтересах певних осіб (користувачів фінансової звітності);

– Для досягнення об’єктивності та задоволення потреб усіх користувачів аудитор повинен визначити, якою мірою перевірені факти відповідають критеріям і стандартам;

– Істотні відмінності між аудитом, судово-бухгалтерською експертизою і ревізією фінансово-господарської діяльності зумовлені юридичною природою, їх цілями та завданнями, які вони вирішують. Якщо ревізія комплексно досліджує ФГД підприємства з метою подальшого її вдосконалення, то судово-бухгалтерська експертиза вивчає окремі недоліки, виявлені ревізією для документального обґрунтування позовних вимог, пред’явлених у слідчі або судові органи до конкретних матеріально-відповідальних чи посадових осіб;

– Аудит досліджує лише ті питання, які вказані замовником у договорі.

Предмет аудиту– це інформація, що підлягає збору, оцінці та вивченню з метою розкриття змісту та вивчення фактів про функціонування систем господарського механізму на стадіях розширеного відтворення.

Предметна область аудиту надана на рис. 2.

Зокрема, предметами аудиту є: облікова інформація, матеріали звітності, дані про працю і її оплату, реалізація готової продукції тощо

Під об’єктами аудиту розуміють окремі і взаємопов’язані економічні, організаційні, інформаційні та інші форми функціонування системи, що вивчається, стан яких може бути оцінено кількісно та якісно.

Об’єкти аудиту можуть бути також класифіковані на:

– прості – тобто ті об’єкти, які містять декілька елементів, структура яких легко простежується;

– складні – об’єкти з невизначеною структурою, яку необхідно досліджувати.

Необхідно розрізняти об'єкти, стан яких оцінюється в минулому, теперішньому та в майбутньому часі.

Види об’єктів аудиту надано на рис. 3.

Минулий стан об'єкта аудиту оцінюється тоді, коли необхідно мати висновок про достовірність бухгалтерської звітності і доцільність господарських операцій, ефективність використання ресурсів.

Фактичний (теперішній) стан об'єктів оцінюють під час перевірки наявності матеріальних цінностей і коштів, тобто коли з'ясовують реальний стан бухгалтерського обліку, систем планування і стимулювання.

Оцінка майбутнього стану об'єкта - результат аудиторського дослідження проблем удосконалення відповідних сторін системи управління.

Віднесення об'єктів до конкретної групи часто залежить від завдань, котрі вирішує аудитор. Якщо він оцінює стан бухгалтерського обліку з погляду достовірності звітності, тоді облік розглядається в теперішньому часі, але якщо аудитор досліджуватиме його з метою вдосконалення, то він буде визначати майбутній стан.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Смешанное	\|	Класифікація аудиту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.