• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 4.1 Західний економічний макрорайон

IV РОЗДІЛ Територіальна організація народного господарства

Запитання та завдання

1. Яке значення транспорту у функціонуванні господарського комплексу?

2. На які групи поділяється транспорт за об’єктами і середовищем переміщення?

3. Як ви розумієте поняття: транспортна система, інфраструктура, транспортні вузли, вантажо- і пасажирообіг?

4. Охарактеризуйте транспорт України: залізничний, автомобільний, морський, річковий, трубопровідний, авіаційний.

5. Окресліть проблеми та перспективи розвитку різних видів транспорту.

4.1.1. Основні риси Західного економічного макрорайону.

4.1.2. Природно-ресурсний потенціал.

4.1.3. Населення району.

4.1.4. Виробничий комплекс.

4.1.5. Транспортний та науково-технічний потенціал макрорайону.

4.1.6. Територіальна структура виробництва.

4.1.7. Проблеми макрорайону.

Рекомендована література: 16, 20, 27, 54, 55, 56, 65, 66, 67, 75.

4.1.1 Західний економічний макрорайон розташований, головним чином, на Правобережній Україні, включаючи її північну та центральну частину. Це найбільший з трьох макрорайонів країни, площа якого складає 269,4 тис. км² (44,6%) площі країни.) Населення макрорайону –22,04 млн. чол. (43,3% населення України). Питома вага району в товарній продукції промисловості України набагато нижча від зазначених вище показників і становить близько 37%, сільського господарства, навпаки, вища –52%. Макрорайон включає 4 економічних райони - Столичний, Карпатський, Північно-Західний та Подільський, до складу яких входить 13 областей.

Район в цілому характеризується:

- сприятливим геополітичним та транспортно-географічним положенням, високим рівнем господарської освоєності території; кращою, порівняно з іншими макрорайонами, забезпеченістю трудовими ресурсами;

- потужним та різноманітним природно-ресурсним потенціалом;

- великим та розгалуженим за структурою виробничим потенціалом;

- значною територіальною диференціацією економічних і соціальних умов при переважанні областей із середнім та нижчим за середній рівнем соціально-економічного розвитку.

У територіальному поділі праці район відзначається:

- різноманітною продукцією АПК, перш за все, виробництвом цукру, м’яса, тваринного масла, овочеконсервною продукцією;

- виробництвом різноманітної промислової продукції: приладів, літаків, автобусів, засобів автоматизації та обчислювальної техніки, сірки, калійних та суперфосфатних добрив, штучних, лляних, синтетичних тканин, паперу, меблів тощо.

Значні резерви інтенсифікації міжнародних економічних зв’язків макрорайону та розширення його зовнішньої функції пов’язані з функціонуванням у ньому столичної Київської агломерації, двох єврорегіонів –“Буг” і “Карпати”, вільних економічних зон. Великий науково- технічний потенціал макрорайону створює передумови для інтенсивного розвитку в ньому інноваційного комплексу, в тому числі таких форм його територіальної організації, як технопарки і технополіси.

Сприятливе геополітичне положення більшості областей та значний інтеграційний потенціал зумовлюють його певну інвестиційну привабливість, яка підсилюється завдяки сприятливій екологічній ситуації (за винятком зони впливу Чорнобильської катастрофи).

4.1.2. Природно-ресурсний потенціал значний, представлений усіма видами ресурсів. Структура ПРП територіально дуже диференційована. Основні природні ресурси – мінеральні, земельні, рекреаційні, а також лісові та водні. Особливе значення мають цінні земельні та агрокліматичні ресурси. Завдяки їм тут склався потужний АПК. Більше 50% площі – чорноземи. Мінеральні ресурси: сірка і калійні солі Прикарпаття, нафта і газ Дніпровсько-Донецької та Прикарпатської провінцій, руди титану в Житомирській області, поліметали, алуніти і ртуть у Закарпатті, каоліни Вінницьої області, цінні кам’яні облицювальні матеріали Житомирської, Київської та Вінницької областей тощо.

В районі позитивний водний баланс і найбільші запаси поверхневих і підземних вод України.

Тут зосереджені майже всі лісові ресурси України, які мають експлуатаційне значення. Вони розміщені у двох районах розвитку лісопромислового комплексу: Поліському і Карпатському.

Рекреаційні ресурси представлені мінеральними водами, грязями, озокеритом, водними та лісовими ресурсами, краєвидами Карпат, Поділля, Волині.

4.1.3 Населення району становить 43,3% усього населення України, густота – 82 чол./км². У Київській області вона становить 155 чол./км,² в західних областях більше 100 чол./км², в поліських областях він знижується до 53-59 чол. км². Це пояснюється значними площами, зайнятими у Поліссі під лісом, болотами, а також нижчою концентрацією промисловості. Спільною для району є висока частка людей старшого віку в сільській місцевості, хоч густота сільського населення теж характеризується великими відмінностями в лісостепових і поліських областях.

Великі відмінності існують і у віковій структурі населення: у Вінницькій, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській областях кількість пенсіонерів на 1000 жителів значно перевищує середньоукраїнський показник, а в Чернівецькій, Рівненській, Львівській та Закарпатській областях- значно нижча. Ще відчутніші відмінності в природному прирості населення. В Закарпатській, Івано – Франківській та Рівненській областях він додатній, а у Волинській, Львівській, Тернопільській та Чернігівській значно нижчий, ніж у середньому по країні. Очікувана тривалість життя знизилась майже на 3 роки.

Національний склад населення району досить строкатий, з абсолютним переважанням українців. Друге місце займають росіяни, далі йдуть поляки, євреї, білоруси, румуни, молдовани, угорці тощо.

Розселення населення у макрорайоні дуже неоднорідне. У його системі сталися значні зміни у другій половині ХХ століття. Перш за все, це стосується росту міст, зокрема, збільшення кількості великих і середніх міст, чисельності міського населення, що зумовлено процесами урбанізації, викликаними розвитком продуктивних сил у західних областях України.

Сільське населення розселене по території району досить неоднорідно. У західних областях і на Поділлі воно складає половину всього населення, а в Київській області – лише 30%.

Найбільша густота мережі міських поселень – у Львівській, Київській та Житомирській областях. У макрорайоні нараховується більш ніж 185 міст та 330 поселень міського типу. Більшість малих та середніх міст району мають сприятливі умови для подальшого розвитку, тобто виступають центрами росту, здебільшого внутрішньорайонного значення, важливими елементами просторового каркаса розвитку України.

Макрорайон має досить значний працересурсний потенціал –11,7 млн. чол. працездатних (42,7% усього потенціалу України). Найбільший працересурсний потенціал зосереджено у м. Києві, Львівській, Вінницькій та Київській областях. В районі значне безробіття. Висока забезпеченість району трудовими, і у великій мірі висококваліфікованими ресурсами мала б сприяти подальшому розвитку тут праце- і наукоємних галузей господарства.

4.1.4. В районі склався великий і розгалужений виробничий комплекс. У ньому майже на рівних розвиваються промисловість і сільське господарство, в яких зайнята більшість працюючих у районі. Добре розвинені будівництво і транспорт. Завдяки інтенсивним міжгалузевим зв’язкам тут функціонують провідні за народногосподарським значенням, складні за структурою та відмінні за розміщенням міжгалузеві виробничі комплекси: ПЕК, АПК, гірничохімічний, лісопромисловий, будівельний та інші. Добре розвинене машинобудування, в якому частка прогресивних наукоємних галузей набагато більша, ніж в Донецько- Придніпровському районі. Саме машинобудування, харчова і легка промисловість займають провідне місце в галузевій структурі промисловості району. Особливо поширені численні підприємства харчової, легкої промисловості, промисловості будівельних матеріалів.

Серед зазначених міжгалузевих комплексів велику роль відіграє паливно-енергетичний. Він працює на кам’яному вугіллі Львівсько-Волинського басейну, бурому вугіллі в Черкаській та Закарпатській областях, нафті та газі численних родовищ Прикарпаття та півдня Чернігівської області та місцевому паливі – торфі. Енергетика в ПЕК представлена всіма своїми галузями й об’єднує великі ДРЕС (Трипільську, Ладиженську, Бурштинську, Добротворську), АЕС (Чорнобильську, Рівненську, Хмельницьку), кілька ГЕС, численні ТЕЦ та ЛЕП. Проте енергетика району має переважно внутрішньорайонне значення.

Особливу роль відіграє в економічному розвитку всієї України АПК цього макрорайону. Він працює на базі потужного аграрного сектора, в якому співіснують багатогалузеве рослинництво і тваринництво. Грунтово - кліматичні умови дуже сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур поліської та лісостепової зони, перш за все, озимої пшениці та жита, цукрового буряка, плодоовочевих, картоплі, льону (в Поліссі та Прикарпатті), тютюну (в Прикарпатті). У Закарпатті поширене садівництво та виноградарство. Тваринництво в Західному макрорайоні має переважно молочно-м’ясне спрямування. Тут поширене свинарство, птахівництво і, в меншій мірі, вівчарство, бджільництво, рибальство, а в передгір’ях Карпат – конярство. Провідну роль відіграють такі спеціалізовані АПК: зернопромисловий, буряко – цукровий, картопле - крохмально-спиртовий, плодоовочеконсервний, а також молоко- і м’ясопромисловий.

4.1.5. Розвиток інтенсивних зовнішніх та внутрішніх економічних зв’язків базується на розгалуженій транспортній системі. У реалізації внутрішніх зв’язків провідну роль відіграє автомобільний, а зовнішніх – залізничний транспорт. У вантажообігу залізничного транспорту провідну роль відіграють: цукровий буряк, зерно, будівельні матеріали, мінеральні добрива, нафтопродукти, машини, лісоматеріали, продукти тваринництва. Значну частину складають і транзитні вантажі, які йдуть у країни Східної Європи. Серед них переважають руда, вугілля, метал, зерно та певне обладнання.

Західний макрорайон має великий науково-технічний потенціал. Тут працює більше 100 вищих та майже 300 середніх навчальних закладів. Потенціал зосереджено у великих містах та обласних центрах.

4.1.6. Територіальна структура виробництва досить складна. До її основних елементів потрібно віднести Київську та Львівську агломерації, приблизно 20 промислових вузлів, які сформувались, головним чином, навколо обласних центрів, а також на базі освоєння великих родовищ мінеральних ресурсів. Це Нововолинсько-Червоноградський, Калусько-Долинський, Прилуцький, Ватутіно-Звенигородський, Коростенський тощо. Тут погіршена екологічна ситуація за рахунок зони впливу Чорнобильської катастрофи. Вона потребує особливої стратегії економічної і соціальної реабілітації території.

Слід зазначити, що макрорайон дуже неоднорідний щодо природних, економічних, соціальних, етнічних, історичних умов. Тому проблеми розвитку й розміщення продуктивних сил, трансформації структури виробництва різні в кожному економічному районі.

4.1.7.До проблем розвитку Західного макрорайону потрібно віднести:

1) посилення збалансованості соціально-економічного і екологічного розвитку;

2) модернізацію технологій, що застосовуються в усіх галузях господарства;

3) перебудову структури виробництва з випереджаючим розвитком найбільш наукоємних галузей третинної і четвертинної сфери із забезпеченням її відповідності інтегральному потенціалу;

4) розбудову виробничої, комунікаційно- інформаційної, соціальної інфраструктури;

5) технічне переозброєння промисловості, сільського господарства, будівництва;

6) розширення зовнішньої функції і частки її в експортному секторі країни;

7) інтенсивний розвиток рекреаційного комплексу в усіх економічних районах;

8) модернізацію транспортної системи району для її інтегрування в загальноєвропейську;

9) збільшення власної бази паливно-енергетичних ресурсів;

10) екологізацію господарства та розвиток екологічної інфраструктури;

11) пріоритетний розвиток основних центрів просторового каркасу росту продуктивних сил району.

Читайте також:

1. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
2. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
3. Великі географічні відкриття та їхній вплив на економічний розвиток Європи
4. Визрівання передумов скасування кріпацтва. Ска­сування кріпацтва в Західній та Східній Україні. Економічний розвиток у пореформений період
5. Відносно невисокий економічний потенціал Франції, пасивність буржуазії, зумовили відставання країни у завоюванні колоній та зовнішній торгівлі.
6. Вплив Великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи
7. Вплив Великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи
8. Вплив географічних та кліматичних умов на соціально-економічний розвиток. Природні ресурси України
9. Вплив НТР на економічний розвиток.
10. Донецький економічний район
11. Економічна свобода та економічний порядок
12. Економічна система й економічний лад суспільства

Переглядів: 1006