МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Індустріалізація. Колективізація сільського господарстваІндустріалізація – курс, спрямований на забезпечення економічної самостійності та незалежності СРСР, зміцнення обороноздатності країни, створення матеріально-технічної бази для модернізації промисловості та сільського господарства, стимулювання росту продуктивності праці, зростання матеріального добробуту і культури трудящих. Метою проведення індустріалізації був ривок у розвитку індустрії, ліквідація економічного відставання СРСР від передових країн Заходу. Чільне місце у здійсненні наміченого плану відводилося Україні – важливому сировинно-промисловому регіону СРСР. У грудні 1925 р. відбувся ХІV з’їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію народного господарства. Модернізацію проводили швидкими темпами, плановими методами (п’ятирічками). У 1927 р. були затверджені директиви першого п’ятирічного плану на 1928/29-1932/33 рр. Прагнучи якнайскоріше підняти економіку, сталінське керівництво ставило нереальні і економічно необґрунтовані плани (плани жодної п’ятирічки не були досягнуті), спиралося на ентузіазм народу, організовувало масові соціалістичні змагання, рухи передовиків і ударників праці. В листопаді 1929 р. в газеті «Правда» з’явилася стаття Сталіна «Рік великого перелому», в якій проголошувався курс на стрімке форсування індустріалізації. Процес індустріалізації в Україні в основних рисах збігався із загальносоюзним, але мав і свої особливості: 1. Інвестування в промисловість республіки, особливо в початковий період індустріалізації, значної частини коштів. За роки першої п’ятирічки Україна прийняла понад 20% загальносоюзних капіталовкладень. 2. Будівництво і реконструкція в Україні великих промислових об’єктів. Зокрема, були збудовані такі підприємства, як «Криворіжсталь», «Запоріжсталь», «Азовсталь», Дніпрогес, Дніпробуд; реконструйовані металургійні заводи в Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську. 3. Нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки. Якщо в роки першої п’ятирічки вагома частка промислових підприємств СРСР споруджувалися саме в Україні, то в роки наступних п’ятирічок їхня кількість помітно зменшувалася. Така ситуація пояснювалася тим, що на початку індустріалізації саме Україна розглядалася основним стратегічним регіоном СРСР. А пізніше реальна загроза війни змусила радянське керівництво дбати передусім про індустріальний розвиток Уралу (створення там нової промислової зони). 4. Територіальна диспропорційністьформування промислового потенціалу України. Це виявлялося в тому, що посилювалися традиційно індустріальні регіони – Донбас і Подніпров’я, і помітно відставала у темпах розвитку промисловість густо заселеного Правобережжя. Донбас в радянські часи перетворився на «всесоюзну кочегарку». 5. Поява в промисловому комплексі республіки нових галузей. Зокрема, у харчовій промисловості України виникли нові галузі: молочна, маслопереробна, маргаринова, комбікормова, хлібопекарська. У республіці виникла електрометалургія, кольорова металургія. 6. Модернізація легкої та харчової промисловості значно відставала від важкої індустрії. Орієнтація на переважний розвиток важкої індустрії порівняно з легкою і харчовою промисловістю призвела до серйозних диспропорцій в народному господарстві країни. 7. Витіснення приватного сектора в економіці України йшло вищими темпами, ніж в СРСР в цілому. Якщо на початку непу приватний сектор у республіці давав 25% виробництва промислової продукції, то у 1928 році на його долю перепадало лише 12%. Наслідки індустріалізації для України були неоднозначними: серед них можна виділити позитивні і негативні. Читайте також:
|
||||||||
|