• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Права та обов’язки членів сім’ї

Роз

Закон визначає два порядки розлучен­ня: в суді або у відділах реєстрації актів цивільного стану.

		Правовідносини подружжя

Майно, що належить подружжю, поділяється на спільне майно і особисте (роздільне). Спільним майном вважається майно, нажите подружжям під час шлюбу.

Закон визначає майно, яке є особистою власністю дружини або чоловіка, а саме:

- майно, набуте нею (ним) до шлюбу;

- майно, набуте нею (ним) під час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку успадкування;

- речі індивідуального користування, в тому числі кош­товності, навіть тоді, коли вони були придбаніза рахунок спільних коштів подружжя;

- премії, нагороди, які вона (він) одержали за особисті заслуги;

- кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкод­ження) речей, які їй (йому) належали, а також відшкодування завданої при цьому моральної шкоди;

- страхові суми, одержані нею (ним) за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням.

Усиновленнямє прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи (дитини або, у виняткових випадках, повнолітньої особи) на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа.

Опіка— засіб охорони й захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх, що не досягли 14 років і залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, яких суд визнав недієздатними внаслідок душевної хво­роби або недоумства.

Піклування — засіб охорони й захисту особистих і май­нових прав та інтересів неповнолітніх віком від 14 до 18 ро­ків, а також громадян, яких суд визнав обмежено дієздат­ними внаслідок зловживання спиртними напоями або нар­котичними речовинами, та осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права й виконувати свої обов'язки.

Соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Однією з форм соціального забезпечення є соціальне страхування – система суспільних фондів споживання, створена на основі страхового методу для цільового використання цих коштів на соціальне забезпечення.

Трудова пенсія -встановлений законодавством вид пенсії, який виплачується залежно від трудового стажу пенсіонера. Вона призначається особам, зайнятим суспільно корисною працею.

Соціальна пенсія— пенсія для всіх непрацездатних за відсутності права на трудову пенсію. На неї мають право інваліди з дитинства, чоловіки, яким виповнилося 60 років, жінки з 55 років та ін.

Перший рівень - солідарна система пенсійних виплат (пен­сії з поточних надходжень), яка є обов'язковою і передба­чає поетапну оптимізацію співвідношення між середньою пенсією і середньою заробітною платою з урахуванням трива­лості страхового стажу, величини заробітної плати та демогра­фічних показників з метою поступового переходу до системи страхуван­ня.

Другий рівень- система накопичу вальних індивідуальних пенсійних рахунків у рамках загальнообов'язкового державно­го пенсійного страхування, запровадження якої розпочнеться в період піднесення економіки. Ця система передбачає акуму­лювання персоніфікованої частини внесків громадян на індиві­дуальних накопичу вальних пенсійних рахунках та подальше ін­вестування цих коштів з метою одержання інвестиційного до­ходу.

Активи індивідуальних накопичу вальних пенсійних рахун­ків визначатимуть розмір додаткової пенсії, яка виплачувати­меться після досягнення громадянином пенсійного віку разом з пенсією, що фінансуватиметься з поточних надходжень до со­лідарної системи.

Третій рівень - система недержавного пенсійного страху­вання, яка забезпечуватиме виплату додаткової пенсіїза раху­нок добровільних пенсійних внесків громадян.

Читайте також:

1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
2. V Обов’язки Ради
3. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
4. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
5. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
6. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
7. Адміністративне право як галузь права
8. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
9. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
10. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
11. Аліментні обов’язки батьків і дітей
12. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.

Переглядів: 785