• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Система місцевих податків і зборів

Туристичний збір.

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Збір за місця для паркування транспортних засобів.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Система місцевих податків і зборів.

МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ

ТЕМА 9

Введенням у дію Податкового кодексу розпочинається новий етап розвитку місцевого оподаткуван­ня в Україні. У першу чергу, зменшується перелік місцевих податків і зборів, який передбачає п'ять видів:

1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2) єдиний податок;

3) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

4) збір за місця для паркування транспортних засобів;

5) туристичний збір.

Скасовано дванадцять неефективних з економічного і фіскального погля­ду місцевих податків і зборів.

Згідно з Податковим кодексом України, всі податки поділяються на загальнодержавні та місцеві по­датки та збори. До місцевих належать податки та збори, які встановлюються відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень.

Місцеві податки та збори є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До місцевих податків Податковим кодексом України віднесено:

1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2) єдиний податок.

До місцевих зборів віднесено:

1) збір за проваджен­ня деяких видів підприємницької діяльності;

2) збір за місця для паркування транспортних засобів;

3) тури­стичний збір.

Обов'язковими для запровадження місцевими радами є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок і збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Місцеві ради в межах своїх повноважень вирішують питання щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених Податковим кодексом, забороняється.

Зарахування місцевих податків і зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є обов'язковим місцевим податком, який місцеві ради повинні запроваджувати на території своєї юрисдикції за наявності об'єктів опода­ткування.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власники об'єктів житлової нерухомості - фізичні особи, тобто громадяни як учасники цивільних відносин, а також юридичні особи - організації, створені та зареєстровані у встановленому порядку. Крім того, платника­ми цього податку можуть бути власники об'єктів житлової нерухомості нерезиденти - громадяни, які мають постійне місце проживання за межами нашої держави, в тому числі ті, що тимчасово перебува­ють на території України; юридичні особи і суб'єкти підприємницької діяльності, які не мають стату­су юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами нашої держави, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іноземної країни.

До складу об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не включаються:

- об'єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

- об'єкти житлової нерухомості, що розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законодавством;

- будівлі дитячих будинків сімейного типу;

- садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

- об'єкти житлової нерухомості, що належать багатодітним сім'ям і прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;

- гуртожитки.

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є житлова площа об'єкта житлової нерухомості. За наявності у платника податку кількох таких об'єктів дана база визначається окремо за кожним з них, що відповідає головному принципу справедливості оподаткування.

Ставки податку встановлюються сільською, селищною та міською радою за 1 м² житлової площі об'єкта житлової нерухомості в таких межах:

- для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 м², і житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 м², - до 1 % розміру мінімальної заробітної плати;

- для квартир, житлова площа яких перевищує 240 м², та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 м², - 2,7 % розміру мінімальної заробітної плати, що встановлюється на законодавчому рівні станом на 1 січня звітного року.

Таким чином, у різних адміністративно-територіальних одиницях можуть бути встановлені різні розміри податкових ставок, проте це не повинно призвести до серйозного переміщення платників податків до інших юрисдикцій, адже пропозиція власності в них не є еластичною. Звідси випливає, що саме справляння цього місцевого податку дозволяє органам місцевого самоврядування провадити влас­ну фіскальну політику.

Для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податковий період, тобто період, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата податку, становить календарний рік, тобто триває із 1 січня по 31 грудня.

Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості.

Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити над­силаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за встановленою формою.

Читайте також:

1. Акцизний податок
2. Б- не збуджена ділянка мембрани , на яку діють електричні струми збудженої ділянки. Стрілками показано напрям струмів, кружечками – дійсне переміщення іонів.
3. В Україні планують запровадити (відродити) податок на бездітність
4. Ввізне мито — податок на зовнішню торгівлю
5. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку. Документи, що посвідчують права на земельні ділянки.
6. ДІАГНОСТИКА СТАНУ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ ДІТЕЙ. ПРОФІЛАКТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ І МОРФОЛОГІЧНИХ АНОМАЛІЙ
7. Ділянки іннервації симпатичною і парасимпатичного відділів автономної нервової системи
8. Ділянки на яких заборонено будівництво.
9. Ділянки надр, відособлені водні об'єкти.
10. Додаток А. Кадастровий план земельної ділянки
11. Екологічний податок.
12. Екологічній податок.

Переглядів: 582