Наприклад

Таблиця показує: чім більше термін збирання врожаю, тим менша врожайність і більші витрати зерна. Різниця врожайності між першою і третьою групами становить 20 ц/га.

Залежність урожайності озимої пшениці від терміну збирання

Термін збирання	Збиральна посівна площа, га	Урожайність, ц/га
Своєчасно
З незначним запізненням
Зі значними запізненнями
У цілому по сукупності

		Середня
Вікові	Частка	КІЛЬКІСТЬ
групи, років	жінок, %	народжених на 1000 жінок
Молодші 20	16,1	57,4
20-24	14,1	165,1
25-29	15,9	91,4
30-34	16,6	44,0
35-39	15,6	16,1
40-44	13,3	3,7
45-49	8,4
Разом	100,0	54,6

За кількістю ознак покладених в основу групування розрізняють два види групування — просте і складне.

Просте групування — це групування за будь-якою однією ознакою.

Складне групування може бути комбінаційним, якщо в його основі послідовно скомбіновано дві і більше ознак, або вага/помірним, якщо воно проводиться за певною множиною ознак одночасно.

Реалізація продукції підприємствами місцевої промисловості

за поточний рік.

Наименование підприємств	Об'єм реалізованої продукції, тис грн
за планом	фактично
Цегельний завод
Ліспромгосп
Скляний завод
Цементний завод
Завод «Буддеталь»
Комбінат «Промтара»
Фанерна фабрика
Меблева фабрика
Хлібозавод
Мелькомбинат
Всього

За рік реалізовано продукції на 100 тис. грн більше ніж заплановано.

Це зведення буде просте, так як ми зробили лише простий підрахунок підсумків.

З таблиці ми бачимо, що не всі підприємства виконали план, хоча взагалі обсяг реалізованої продукції збільшився на 1000 тис грн.

Для того щоб виділити підприємства нам необхідно розділити їх на 2 групи: виконали план, не виконали план.

Тоді зведення буде мати такий вид:

Групуваня підприємств місцевої промисловості

по виконанню плану реалізації продукції за 2001 рик.

Групи підприємств	Кількість підприємств	Об'єм реализованой продукції, тис грн	Відхилення (+), (-)
план	фактично
Виконали та перевиконали план				+1190
Не виконали план				-190
Всього				+1000

Через підприємства які не виконали план недодало продукції на 190 тис грн.

Це зведення називається – групове чи складне, тому що ми згрупували заводи по 2 групам: виконали та не виконали план, та зробили підрахунки по групах та взагалі по підприємствах.

Застосування комбінаційних групувань дозволяє провести більш ґрунтовний аналіз розвитку явищ, виявити взаємозв'язки і залежності між ними. Комбінаційні групування можна здійснювати одночасно не тільки за двома ознаками, а і за трьома і більше ознаками. Але застосуванням комбінаційних групувань не слід зловживати, тому що із збільшенням кількості ознак групування різко збільшується кількість груп, що зменшує їх наочність. Надмірне подрібнення груп ускладнює аналіз матеріалу і знижує ефективність використання статистичної інформації. Розподіл групувань на три види має певною мірою відносний характер. Адже часто групування універсальні: одночасно виділяються типи, визначається склад сукупності й виявляється взаємозв'язок між ознаками. Всі наведені вище приклади групування здійснені на основі безпосереднього узагальнення первинних даних статистичного спостереження. Такі групування можна назвати первинними. На практиці іноді доводиться перегруповувати раніше згрупований матеріал для забезпечення співставлення даних двох або декількох групувань, порівнянності структур двох сукупностей за однією і тією самою ознакою. Результат перегрупування називають вторинним групуванням. Перегрупування здійснюється або об'єднанням, або розбиттям інтервалів первинного групування.

Основні питання методології побудови статистичних групувань

Першочерговим питанням теорії групування є вибір ознак, за якими відмежовуються окремі групи. Ознаки, які покладені в основу групування, називаються групувальними ознаками. Завдання вибору групувальної ознаки вирішується з урахуванням суті і законів розвитку явища, що вивчається. Залежно від мети дослідження обираються ознаки, які найбільш повно і точно характеризують досліджуваний об'єкт, дозволяють виявити його типові риси та властивості. Розмаїття ознак, за якими може здійснюватись групування, можна певним чином класифікувати.

За формою вираження групувальні ознаки можуть бути атрибутивними і кількісними.

Атрибутивними називаються ознаки, які не мають кількісного вираження і реєструються у вигляді текстового запису. Число груп, на які поділяється досліджувана сукупність, визначається кількістю різновидів цієї ознаки. Так, групування населення за статтю дає дві групи — чоловіки і жінки, групування населення за рівнем освіти дає шість груп — повна вища, базова вища, професійно-технічна, повна загальна, базова загальна середня, початкова загальна. Окремим видом атрибутивних групувань є групування за альтернативною ознакою, коли є лише два варіанти атрибутивної ознаки, причому один з них виключає інший. Наприклад, розподіл студентів на тих, хто одержує стипендію, і тих, хто її не одержує; підприємство може бути рентабельним, або збитковим.

Кількісні (варіюючі) ознаки — це ознаки, які набувають різних цифрових характеристик і виражаються числовими значеннями. Наприклад, розподіл робітників підприємства за віком, за стажем роботи, за розміром заробітної плати.

Кількісні ознаки, в свою чергу, поділяють на дискретні та інтервальні.

Дискретні (перервні) кількісні ознаки виражаються в кожній групі тільки цілими числами. Наприклад, кваліфікаційний розряд робітників, кількість дітей у сім'ї, число кімнат у квартирі тощо.

Ознаки, які можуть набувати різного значення в певних межах, називаються інтервальними або безперервними. Безперервна кількісна ознака в кожній групі визначається цілими одиницями та їх частками в межах від одного числа до іншого.

Різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки в кожній групі називається інтервалом групування.

Наступним важливим кроком після визначення групувальної ознаки є розподіл одиниць сукупності на групи. Тут виникає питання щодо кількості груп і величини інтервалу. Здійснюючи групування за атрибутивними ознаками, питання про кількість груп не ставиться, оскільки їх стільки, скільки атрибутивних ознак.

При групуванні за кількісною ознакою постає питання щодо кількості груп і інтервалів групування. Питання про число груп і величину інтервалу слід вирішувати залежно від багатьох обставин, насамперед відповідно до мети дослідження і діапазону варіації групувальної ознаки. Число груп пов'язано з обсягом сукупності. Тут немає чітко визначених наукових прийомів, які дозволяють вирішувати це питання при любих обставинах. Кожного разу це завдання вирішується з урахуванням конкретних обставин. Однак, існує формула, запропонована американським вченим Стерджесом, за допомогою якої можна намітити число груп n, якщо відома чисельність сукупності N:

(3.1)

Наприклад, при 200 одиницях сукупності число груп визначається таким чином: n = 1 + 3,322 lg 200 = 9.

Керуючись цією формулою, В.К. Горковий подає номограму, яка показує залежність кількості груп від чисельності сукупності:

N	15-24	25-44	45-89	90-179	180-359	360-719	720-1439
n

За величиною розрізняють інтервали рівні і нерівні. Рівні інтервали застосовують тоді, коли зміни кількісної ознаки всередині сукупності відбуваються рівномірно. Величину інтервалу при групуванні із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

	- найбільше і найменше значення ознаки;
	- кількість груп.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суть, завдання та види статистичного зведення. Групування як основа наукової обробки даних. Завдання групувань та зведення в статистиці.	\|	Приклад

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.