МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||
Типи туристів
У світі спостерігається динамічне збільшення, як кількості туристів, так і кількості країн і місць, що стали популярними туристськими напрямками. Масовий туризм як культурний феномен розвивається під впливом змін, що відбуваються в суспільстві. Як правило, основна частина туристів під час подорожі випробовує необхідність у наявності чого-небудь «знайомого», розповсюдженого в місці їхнього проживання. «Знайомими» можуть бути, наприклад, національна кухня або супутник, що говорить рідною мовою. Наявність «знайомого» дозволяє туристові почувати себе комфортніше й навіть безпечніше під час подорожі, насолоджуватися поїздкою. У людини, сформованої певним суспільним середовищем, «занурення» у чужорідне середовище здатне викликати страх і паніку. Велике значення в адаптації туриста до «нового» мають його індивідуальні якості. Умовний підбор типових комбінацій співвідношення «нового» і «знайомого» становлять певну типологію туристів: 1. Організований масовий турист - турист, який бажає, щоб туристичний маршрут для нього формувався заздалегідь; під час поїздки не приймає майже ніяких самостійних рішень. Співвідношення між «новим» і «знайомим» - максимум «знайомого», мінімум «нового». 2. Індивідуальний турист - турист, який бажає, щоб туристичний маршрут для нього формувався заздалегідь, але не повністю; частково бере участь у формуванні тура, контролює час поїздки й маршрут, не обмежений рамками групи, всі послуги одержує винятково від туристичних організацій. Домінантою є «знайоме», але вже в меншому ступені. 3. Турист-дослідник - турист, який бажає організовувати поїздку самостійно, уникаючи відомих туристичних маршрутів; віддає перевагу комфорту при здійснені подорожі. Активніше, ніж організований масовий і індивідуальний туристи, відривається від «знайомого», але при певних обставинах завжди готовий повернутися до нього. «Нове» домінує, але існує невелика прихильність до «знайомого». 4. Турист-бродяга - турист, який бажає все виконувати самостійно, розраховуючи тільки на себе, не маючи фіксованого маршруту, графіка пересування, чіткої мети подорожі. Відкидає будь-які форми зв'язку з туристичними організаціями, вважає загальноприйнятий туризм «прісним», позбавленим привабливості. Він повністю поринає в культуру місцевості, по якій подорожує. «Нове» повністю домінує над «знайомим». Організований масовий турист й індивідуальний турист відносяться до інституціональних (устояних) туристських форм ( взаємодія з туристськими організаціями максимальна) Турист-дослідник й турист-бродяга відносяться до неінституційних туристських форм, які прийнято вважати «відкритими» (взаємодія з туристськими організаціями мінімальна). Інституціональний туризм є масовим. Всі послуги з перевезення, розміщення, харчування тощо завчасно бронюються туристськими організаціями, які беруть на себе турботу про туриста від початку до закінчення поїздки. Програма тура змістовно пропонує «незнайоме», але завдання інституціонального туризму полягає в тому, щоб дати туристові можливість прийняти «незнайоме» без відчуття дискомфорту. Нові досвід і враження, одержувані туристом, необхідно планувати й тримати під контролем. Туристу варто створювати ілюзію пригоди, крім найменшого ризику й непередбачених ситуацій. Цього можна досягати двома способами: трансформацією аттрактивних елементів; стандартизацією туристських зручностей і об'єктів. Оскільки ролі туриста-дослідника й туриста-бродяги мають не інституціональні форми, відмінність між ними ґрунтується на ступені ризику й відчуженні від туристської системи, на їхніх взаєминах з населенням країни, якою вони подорожують. Знайомство туриста-дослідника із країною відвідування, її культурою, населенням досить глибоко. Він намагається висловлюватися місцевою мовою, але при цьому не повністю «розчиняється» у середовищі. Прагне, на відміну від туриста - бурлаки, краще довідатися місцевих жителів, але не намагається стати одним з них. Відкриваючи нове цікаве місце, турист-дослідник «прокладає дорогу» для масового туризму, що зацікавлений у нових маршрутах. Якщо турист-дослідник представляє своєрідну інтерпретацію мандрівника, то турист-бродяга є, скоріше, мандрівником з минулих століть. По своєму світогляді й моделі подорожі турист-бродяга є феноменом: шукає незнайоме середовище й прямих контактів з місцевим населенням, подорожує без певного маршруту й розкладу, а також без конкретного місця призначення. Не шукає комфорт і живе просто, наскільки дозволяють, як правило, скромні матеріальні можливості. Як засоби пересування використовує все, що можна: велосипед, човен, попутний транспорт, багато ходить пішки. Туриста-бродягу можна виділити в особливу субкультуру, представники якої є свого роду опозицією масовому туризму. Таким чином, основною змінною, на базі якої сформована типологія туристських ролей, є співвідношенню «нового» і знайомого». Кожна туристська роль характеризується особливою формою споживчого поводження, мотивами подорожі й вибором туристського продукту. Вивченням мотивів подорожі і як наслідок підбором туру, що найкраще відповідав би вимогам споживача, займається менеджер туристичного підприємства шляхом особистісних комунікацій. Від здатності співробітника в короткий час визначити бажання і можливості клієнта залежить успішність подальшого продажу турпродукту. Можна виділити дев’ять типів туристів,в залежності від їх матеріального статку та туристичної мотивації, при цьому чим ширше мотив подорожі і вища ціна туру, тим більший діапазон часу в який він може бути здійснений (рис. 3.3).
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||
|