Несприятливий інвестиційний клімат, тривале зниження інвестиційної активності в економіці та промисловості зокрема.

Якщо в період початку реальних реформ (1991-1997рр.) обсяги ВВП та промислового виробництва, рівень життя населення й інші найбільш важливі показники впали приблизно вдвічі, то інвестиції в основний капітал скоротились в 4 рази, а в реальне виробництво – майже в 6 разів, причому в деяких галузях, наприклад, в ряді підгалузей машинобудування, легкої промисловості – у 10-15 разів.

5. Висока частка і ріст тіньової економіки, високі трансакційні витрати на легальному ринку, витрати захисту прав власності, широке поширення корупції – тіньова економіка, за різними оцінками, займає від 40% до 50% ВВП, причому обсяги і глибина її проникнення в господарський комплекс незмінно збільшуються. Бізнес стає невід'ємним від тіньової економіки і кримінального середовища. Якщо на початку і в середині 1990-х років кримінал здебільшого керував на малих підприємствах і в комерційних структурах, то тепер сфера його впливу охопила більшість великих підприємств незалежно від галузевої приналежності і форми власності. Економіка привертає увагу рекету, проте тут більш вагому роль відіграє чиновництво з кримінальним спрямуванням. Фактично криміналізація виробництва розвивається в напрямку криміналізації влади на всіх рівнях.

6. Слабкість контрактної системи, низький рівень державного захисту договорів, традиції невиконання законів, указів Президента, постанов уряду й інших державних органів – для підприємств нерозвиненість, низька пропускна здатність і ефективність судової й арбітражної систем приводять до загальної необов'язковості. Характеризуючи ситуацію в економіці з погляду керованості в цілому, можна сказати, що фактично виконуються тільки рішення, які вигідні керівнику, що їх прийняв.

7. Складність формування кадрового потенціалу підприємств – відносно низька (порівняно з розвинутими країнами) ціна робочої сили на ринку праці, безправ'я працівників перед роботодавцями на більшості підприємств, депресивна ситуація на ринку праці. Ці особливості зумовлені тим, що протягом тривалого часу існували більш низькі, у порівнянні зі світовими, ціни споживчого ринку, а також більш низькі життєві стандарти, звички, схильності, готовність терпіти нестатки і т.д. Активне впровадження ринкових перетворень призвело до збільшення кількості працівників, вивільнених у зв’язку з реорганізацією або ліквідацією виробництва (на 2,8%), а реформування відносин власності у сільськогосподарському секторі економіки вплинуло на посилення дисбалансу між попитом та пропозицією робочої сили у сільській місцевості.

8. Політична нестабільність суспільства – відсутність єдності в суспільстві і владних структурах щодо стратегічних заходів у частині соціально-економічних перетворень.

Консолідаційний потенціал суспільства досить низький, загальне усвідомлення напрямку руху в цілому відсутнє. Вплив мас на прийняті рішення незначний. Моральні принципи поводження піддаються ерозії.

Типові проблеми підприємств надані у таблиці 13.4.

Таблиця 13.4

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Середовище, в якому опинилися підприємства України на сучасному етапі	\|	Етапи стратегічного управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.