Проблема гуманізації економічної освіти

Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістських позицій найбільш точно можна сформулювати словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: "Людина є міра всім речам". В зв'язку з тим, що вища школа не встигає адаптувати свої програми до бурхливих змін в економічному, політичному та соціальному житті, вона повинна шукати такі джерела знань, які впливають на зміни в людській істоті.

Фундатор Римського клубу А.Печчеї відмічав, що саме в людини містяться джерела всіх наших проблем, в ній зосереджені всі наші прагнення і сподівання, всі початки і звершення, і основа всіх наших надій. І якщо ми бажаємо відчувати глобальність усього існуючого на світі, то в центрі цього повинна стати цільна людська особа і її потенції. Трансформація людської істоти повинна базуватись на принцах "нового гуманізму", який складається з таких компонентів: 1) почуття глобальності, яке пов’язує в єдине ціле людину, людство та всі інші елементи і фактори світової системи; 2)любов до справедливості, яка повинна стати основою усіх соціальних перетворень і подальшого розвитку людського суспільства; 3) боротьба за свободу людини, відмова від будь-якого насильства, яке сьогодні є основним злом, яке слід перемогти.

На основі принципів "нового гуманізму" А.Печчеї визначає шість стартових цілей для людства. Ці цілі пов’язані з "зовнішніми межами", “внутрішніми межами" самої людини, її культурною спадщиною, навколишнім середовищем, яке вона повинна зберігати, комплексною "виробничою системою", реорганізація якої конче необхідна. Перша ціль випливає з необхідності визнання "зовнішніх меж" розвитку людства; друга ціль пов'язана з фізичними і психологічними можливостями людини; третя ціль спрямована на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського прогресу; четверта ціль повинна сприяти формуванню світової єдності людства у рамках концепції "розумного розміщення національного суверенітету" /мабуть і наш шлях до цієї мети пролягає через здобуття розумного національного суверенітету України; п’ята ціль людства вимагатиме проведення значних будівельних робіт, які хіба що можна порівняти з тими, що проводили останні п'ятдесят поколінь; шоста ціль визначається як необхідність реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового суспільства. Величезні можливості людства, його виробничих сил, науки і техніки пов'язані з моральною пригніченістю людини у світі машин, втратою гуманності і почуттів до природні.

Свого часу відомий англійський вчений і письменник Ч.Сноу протиставив два типи культури сучасного суспільства - технічну і гуманітарну, показав безодню, яка розділяє їх. Підкреслюючи однобокість представників цих культур, він закликав до боротьби проти диктату національно-технічного начала над духовними аспектами людського життя, до об’єднання зусиль представників творчої інтелігенції в ім’я ідеалів гуманізму. За роки, що пройшли з часу появи книги Ч.Сноу "Дві культури", з'явилось немало всіляких моралістичних закликів і проектів "перебудови мислення людства", "гуманістичної переорієнтації технічного прогресу", "духовної революції", "духовного відродження нації" і т.п. Вони стали невідмінною складовою частиною сучасної футурології і соціології техніки, зокрема більшості останніх проектів Римського клубу. Основною рушійною силою суспільства є людина. Техніка, раціональні сфери буття існують не самі по собі і не можуть бути "добрими" чи "злими". Такими їх робить людина, і саме вона несе моральну відповідальність за наслідки науково-технічного прогресу, за негативні результати дії комерціалізації культури, духовного життя, переходу країни до ринкової економіки. Система і структура "гуманізованої" техніки та економіки повинні виводитись з потреб людини, заради якої цей прогрес і існує. Ще Кант говорив, що людину не має необхідності закликати до моральної поведінки в межах категоричного імперативу. Вона буде в нормальному суспільстві діяти морально через те, що це для неї найбільш корисно. Академік М.Моісеєв вважає, що кантівську "максиму" /"поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводились з тобою"/ слід доповнити економічним імперативом /"поводься з природою так, як би ти хотів, щоб вона поводилась з тобою /. Почуття глобальності у студентів технічних та економічних вузів повинно формуватись з допомогою філософських, культурологічних та екологічних знань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні методи наукового пізнання	\|	Тема №1.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.