Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Боротьба із зимовою слизькістю.

Снігоочистка доріг - активний снігозахист.

5.3.1. Патрульна снігоочистка доріг.

Патрульну снігоочистку доріг виконують під час снігопаду плужно-щітковими снігоочисниками на базі автомобілів або колісних тракторів для запобігання формування снігового накату та забезпечення безпечного руху транспортних засобів із розрахунковими швидкостями.

Найбільший ефект досягається при роботі загону плужно-щіткових снігоочисників на ділянках довжиною 10-15 км зі швидкістю 30-40 км/год. Снігоочисники, розташовані в плані виступами на половині ширини земляного полотна з інтервалом не менше 40 м, переміщують сніг від осі дороги за межу проїзної частини та узбіч. Найближчий до узбіччя снігоочисник повинен бути обладнаний боковим крилом для зсовування снігу за бровку земляного полотна.

Ділянки доріг, що йдуть косогорами, очищують послідовними проходами снігоочисників від верхового укосу до низового.

На снігозаносних ділянках до проведення патрульної снігоочистки необхідно повністю видалити снігові вали або розрівняти їх за бровкою земляного полотна, надаючи сніговій поверхні похил не менше 1:8.

Повна снігоочистка на автомобільних дорогах загального користування здійснюється після закінчення снігопаду або заметілі, крім віднесених до категорії стихійного лиха, і не повинна перевищувати 8 годин.

5.3.2. Очистка доріг від снігових заносів.

Снігові заноси найбільш ефективно розчищають за допомогою спеціальних снігоочисних та дорожніх машин загального призначення з начіпним обладнанням. При товщині снігових відкладів до 0,2 м очистку виконують плужними снігоочисниками на базі автомобілів, які переміщують сніг у вали, котрі прибирають роторними снігоочисниками.

При товщині снігових відкладів до 0,6 м снігоочистку виконують автогрейдерами або плужними снігоочисниками на базі колесних тракторів типу Т-150 К спільно з роторними.

При товщині снігових відкладів до 1,2 м заноси розчищають двовідвальними плужними снігоочисниками на базі тракторів типу К-700 (К-701А) або бульдозерами спільно з фрезерно-роторними снігоочисниками.

Для розчистки снігових заносів товщиною більше 1,2 м застосовують важку високопродуктивну техніку: бульдозери, фрезерно-роторні та фрезерні снігоочисники.

При роботі снігоочисної техніки на гусеничному ходу для захисту покриття рекомендується залишати шар снігу товщиною до 10 см, котрий потім видаляється снігоочисниками на пневмоходу або автогрейдерами.

Високі снігові вали при очистці заносів слід віддаляти на відстань не менше 15-20 м від бровки дорожнього полотна.

5.4.1. Зимова слизькість проявляється в зниженні коефіцієнту зчеплення колеса з покриттям, на якому утворилась ожеледь або сніжно-льодовий накат, що викликає значне зниження безпеки руху.

5.4.2. Боротьба з зимовою слизькістю включає заходи по запобіганню і ліквідації ожеледі та сніжно-льодового накату: профілактичну обробку покриття для запобігання ожеледі або ослаблення зчеплення льоду з покриттям; розсипання фрикційного матеріалу з хімічними речовинами або без них для підвищення коефіцієнту зчеплення колеса із поверхнею покриття; розсипання хімічних речовин для плавлення снігу та льоду з наступним видаленням за межі проїзної частини.

5.4.3. Боротьбу з зимовою слизькістю необхідно проводити в першу чергу на аварійно-небезпечних ділянках; на ділянках з ухилом більше 6%о; видимістю менше 350 м; радіусах в плані менше 600 м; в межах населених пунктів; на перехрестях в одному рівні; в межах автобусних зупинок; на штучних спорудах та підходах до них; на інших ділянках, де може виникнути потреба в терміновому гальмуванні.

5.4.4. Запобігти слизькості або послабити сили змерзання льоду з покриттям можна за рахунок профілактичної обробки їх кремнійорганічними рідинами, твердими хлоридами натрію, кальцію або магнію та улаштуванням покриття з протиожеледними домішками (хлоридами, гумовою крихтою та іншими речовинами).

5.4.5. Кремнійорганічні рідини ГКЖ-12 та ГКЖ-20 12%-ної концентрації розливають на поверхні покриття в кількості 0,3 л/кв. м за два тижні до настання осіннього дощового періоду. Обробка покриття кремнійорганічними рідинами зменшує сили змерзання льоду з покриттям в 2-3 рази та полегшує видалення льоду плужно-щітковими снігоочисниками.

5.4.6. Профілактичний розсип твердих хлоридів у кількості 20-40 г/куб. м необхідно виконувати за даними прогнозу ожеледиці за 1-2 години до її утворення.

5.4.7. Фрикційні матеріали в чистому вигляді малоефективні і застосовуються тільки на дорогах IV та V категорій. Крупність фрикційних матеріалів не повинна перевищувати 5 мм, а вміст глинистих частинок допускається не більше 10%. Як фрикційні матеріали можна застосовувати середньо- та крупнозернистий пісок, відсів, шлаки та інші відходи промисловості.

Норма розсипу фрикційних матеріалів на прямих ділянках дороги з поздовжнім ухилом до 20% складає від 0,1 до 0,2 куб. м на 1000 кв. м. На аварійно-небезпечних ділянках розсипають від 0,3 до 0,4 куб. м на 1000 кв. м.

Для підвищення ефективності впливу фрикційних матеріалів перед розподілом їх рекомендується нагрівати до температури 80-100 град. C.

5.4.8. Хімічні речовини для плавлення снігу та льоду застосовують як у чистому вигляді, так і в суміші з фрикційними матеріалами. Чисті хімічні речовини необхідно застосовувати при товщині шару льоду до 2 мм, а також на аварійно-небезпечних ділянках доріг при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні.

5.4.9. Для ліквідації ожеледі та снігово-льодяного накату можна використовувати такі хімічні реагенти:

тверді - хлористий натрій (технічна сіль), каїніт природний Стебниківського калійного заводу, хлористий кальцій лусковидний, суміш хлористого натрію та кальцію у співвідношенні 88:12, реагент-хлористий кальцій фосфатований;

рідкі - хлористий магній, хлористий кальцій, хлористий натрій (концентрацією не менше 20%), рідкі відходи хімічних виробництв, що містять у собі солі.

Хлориди зостосовують при таких температурах повітря:

- технічна сіль (хлористий натрій) - до -12 град. C;

- хлористий кальцій (лусковидний і фосфатований) - до -35 град. C;

- каініт природний - до -10 град. C;

- розчини хлористого натрію, хлористого кальцію - до -8 град. C.

Норми розподілу хлоридів у чистому вигляді та в суміші з фрикційними матеріалами наведені в таблицях 5.1 та 5.2.

5.4.10. Протиожеледні матеріали розсипають по поверхні проїзної частини з допомогою спеціальних самохідних, причепних та навісних розподільників, а також розподільників добрив типу РУМ-3 та ін. Для розливу рідких хлоридів застосовують поливально-мийні машини. Після розм'якшування льодової кірки покриття очищають плужно-щітковими снігоочисниками або автогрейдерами.

Таблиця 5.1. Норми розподілу хлоридів (г/кв. м) при різних температурах повітря на 1 мм товщини шару льоду

------------------------------------------------------------------------------------

| | Температура повітря, град. C |

| Реагенти |-------------------------------------------------------------|

| | від 0 до -3 | від -4 до -6 | від -7 до -10 | від -11 до -20 |

|--------------------+-------------+--------------+---------------+----------------|

| Технічна сіль | 15 - 20 | 20 - 30 | 40 - 50 | 50 - 250 |

|--------------------+-------------+--------------+---------------+----------------|

| Каїніт природний | 40 - 60 | 80 - 120 | 120 - 190 | 50 - 250 |

|--------------------+-------------+--------------+---------------+----------------|

| Хлористий кальцій: | | | | |

| лусковидний | 20 - 30 | 30 - 60 | 70 - 80 | - |

| фосфатований | 25 - 35 | 35 - 65 | 60 - 80 | 270 - 300 |

|--------------------+-------------+--------------+---------------+----------------|

| Суміш хлористого | | | | |

| натрію та | | | | |

| хлористого кальцію | 15 - 25 | 25 - 30 | 40 - 60 | 70 - 170 |

| (88:12) | | | | |

|--------------------+-------------+--------------+---------------+----------------|

| Розчини: | | | | |

| хлористого натрію | 60 - 110 | 110 - 160 | 170 | - |

| хлористого кальцію | 50 - 110 | 110 - 140 | 150 | - |

------------------------------------------------------------------------------------

Таблиця 5.2. Норми домішок хлоридів до фрикційних матеріалів, кг/куб. м

---------------------------------------------------------------------------

| Призначення | | Норма домішки при температурі |

| домішки | Вид домішки | повітря, град. C |

| | |-----------------------------------|

| | | -2 | -4 | -6 | -8 | -10 | -12 |

|-----------------+-------------------+----+------+-----+-----+-----+-----|

| Для закріплення | Хлористий натрій | 40 | 50 | 60 | 65 | 80 | 85 |

| матеріалу на | Хлористий кальцій | 55 | 75 | 95 | 120 | 130 | 160 |

| покритті | Каїніт природний | 90 | 120 | 155 | 180 | 220 | 310 |

|-----------------+-------------------+----+------+-----+-----+-----+-----|

| Для протидії | Хлористий натрій | - | - | 40 | - | 55 | 60 |

| змерзанню | Хлористий кальцій | - | - | 50 | - | 65 | 70 |

| фрикційних | Каїніт природний | - | - | 90 | - | 100 | 110 |

| матеріалів | | | | | | | |

---------------------------------------------------------------------------

5.4.11. Хлориди здійснюють негативний вплив на навколишнє середовище. Каїніт природний менш агресивний, ніж хлористий натрій чи хлористий кальцій, та всі вони рекомендуються до застосування при додержанні норм витрат.

5.4.12. Хлориди спричиняють корозію металу, лущення цементобетонного покриття та прискорюють поверхневе руйнування асфальтобетонного покриття.

На нових цементобетонних покриттях хлориди можна застосувати через три роки після завершення будівництва або через один рік, якщо вони побудовані з додаванням у суміш повітроутягуючих домішок.

Для боротьби з зимовою слизкістю бажано застосовувати інгібовані хлориди, приготовлені шляхом додавання хімічних речовин-інгібіторів, що зменшують їх агресивну здатність (таблиця 5.3.).

Таблиця 5.3. Норми домішок інгібіторів до хлоридів у % по масі

--------------------------------------------------------------------------

| Інгібітор | Хлористий | Хлористий | Каїніт | Розсіл |

| | натрій | кальцій | природний | |

|---------------------------+-----------+-----------+-----------+--------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

|---------------------------+-----------+-----------+-----------+--------|

| Натрій кремнекислий 50% | | | | |

| та натрій кремнефтористий | | | | |

| 50% | 2 - 3 | 2 - 3 | - | - |

|---------------------------+-----------+-----------+-----------+--------|

| Гексаметафосфат натрію | - | 1 - 2 | - | - |

|---------------------------+-----------+-----------+-----------+--------|

| Подвійний суперфосфат | 3 | 1 | 3 | - |

|---------------------------+-----------+-----------+-----------+--------|

| Одно- та двозаміщений | | | | |

| фосфат натрію | 3 - 5 | 5 - 7 | 3 - 5 | 1 |

|---------------------------+-----------+-----------+-----------+--------|

| Суперфосфат | 3 - 5 | 5 - 7 | 5 - 7 | - |

--------------------------------------------------------------------------

5.4.13. Тверді хлориди та інгібітори змішують із фрикційними матеріалами на майданчиках із твердим покриттям бульдозерами або автогрейдерами. Змішування виконують пошарово. Готовий матеріал зберігають у штабелях під навісами.


Читайте також:

  1. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
  2. Антифеодальна боротьба українського народу
  3. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
  4. Боротьба з кризою
  5. Боротьба з ожеледдю
  6. Боротьба з пожежами
  7. Боротьба з пожежами.
  8. Боротьба з половецькими ханами.
  9. Боротьба з проявами національної самосвідомості
  10. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
  11. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
  12. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни




Переглядів: 849

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Снігозахист доріг. | Організація зимового утримання доріг.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.023 сек.