Методичні поради

Теорії символічного інтеракціонізму.

Обов’язковий укрупнений навчальний елемент 3.

Теми дискусій

Теми рефератів

Тема 1. Методологія індивідуалізму в соціології.

Тема 2. Тавтологія та телеологія в причинному аналізі соціальних явищ.

Список рекомендованої літератури:

1. Тернер Дж. Структура социологической теории: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1985. – С. 42-100.

2. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття: Навчальний посібник. – К. Либідь, 1996.

1. Чи можна припускати, що соціальні системи мають мету?

2. Інституціоналізація як процес.

3. Прояв різних ступенів інтеграції в соціальних системах.

4. Аналіз книг і кінофільмів у термінах модельних змінних.

5. Функціональний аналіз явища (різдвяна вечеря, серіали, церемоніальні і технологічні звичаї, тощо)

Питання для самоконтролю

1. Основні теоретико-методологічні положення структурно-функціонального аналізу.

2. Теоретико-пізнавальна позиція Парсонса.

3. Основні принципи соціальної дії.

4. Загальні та відмінні риси всіх теорій соціальної дії.

5. Теоретичні витоки теорії Т. Парсонса.

6. Стратегія побудови соціологічної теорії Парсонса.

7. Т. Парсонс. Модель одиничної дії.

8. Т. Парсонс. Системний аналіз суспільства.

9. Т. Парсонс. Розробка системних імперативів (функціональна схема А-Ц-І-Л)

10. Т. Парсонс. Кібернетична ієрархія контролю.

11. Т. Парсонс. Універсальні засоби обміну.

12. Р. Мертон. Теорії середнього рангу.

13. Р. Мертон. Розробка методології функціонального аналізу.

14. Р. Мертон. Функції та дисфункції, явні та латентні функції.

15. Р. Мертон. Концепція аномії.

16. Порівняльний аналіз структурно-функціональної парадигми та неофункціоналізму.

Основні терміни: символ, соціальний акт, імпульс, сприйняття, маніпуляція, консумація, символічна і несимволічна взаємодія, жест, мова, експектація, натовп, картування, самість, повсякденне життя, соціальний порядок, стратегічна і нестратегічна взаємодія, соціальна подія

План:

1. Дж. Мід: поняття Self, Розум і Суспільство.

2. Г. Блумер: природа взаємодії (етапи визначення, інтерпретації, картування й оцінювання)

3. Уявлення про себе в повсякденному житті (Е. Гофман).

4. Девіантна поведінка в контексті символічного інтеракціонізму.

Для розуміння сутності символічного інтеракціонізму необхідно звернути увагу на те, що засновник цього напрямку, американський соціолог Дж.Г. Мід вбачав вирішальну відмінність людського буття від існування тварин у мові, що додає соціальну специфіку людській взаємодії. Проаналізувавши соціодраматичне відгалуження символічного інтеракціонізму Э.Гофмана, який розглядає взаємодію між індивідами як своєрідну п'єсу, слід виділити основні складові цього процесу. Також необхідно розглянути позицію Дж.Г. Міда, що розвив концепцію узагальненого іншого, під яким розуміється визначена соціальна група, що впливає на свідомість кожного зі своїх членів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методичні поради	\|	LECTURE TWO

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.