• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відображення нестач і надлишків, виявлених при інвентаризації

Відображення інвентаризаційних різниць

Згідно з Інструкцією № 69 при регулюванні інвентаризаційних різниць необхідно мати на увазі таке:

– взаємне зарахування надлишків і нестач внаслідок пересортування може бути допущене тільки по ТМЦ однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що такі надлишки та нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється, і в однієї й тієї ж особи, яка перевіряється.

Органи державного управління, у віданні яких перебувають підприємства, можуть установлювати порядок, коли таке зарахування допускається стосовно однієї і тієї ж групи ТМЦ, якщо цінності, що входять до її складу, подібні за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при їх відпуску без розпаковування тари);

– у випадку якщо при зарахуванні нестач надлишками при пересортуванні вартість цінностей, які виявилися в нестачі, більше вартості цінностей, виявлених у надлишку, різницю вартості має бути віднесено на винних осіб;

Якщо конкретних винуватців пересортування не встановлено, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. Щодо таких сумових різниць у протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, з яких різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, виявлених у надлишку, над вартістю цінностей, виявлених при пересортуванні в нестачі, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та результатів фінансово-господарської діяльності;

– протокол інвентаризаційної комісії має бути в 5-денний термін розглянуто і затверджено керівником підприємства;

– затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.

Нестачі та втрати можуть бути як у межах норм природного убутку, так і понад ці норми. Саме це розмежування має ключове значення при відображенні нестач у бухгалтерському обліку.

Якщо нестачу в межах норм природного убутку встановлено після визнання матеріальних цінностей активом, то її сума не може впливати на первісну вартість запасів. Отже, в цьому випадку суму нестачі необхідно віднести до складу витрат того звітного періоду, в якому її виявлено. У той же час якщо на матеріальні цінності не встановлено первісну вартість, то суму нестачі в межах норм природного убутку може бути включено до первісної вартості (це стосується суми нестачі матеріальних цінностей за час транспортування від постачальника до покупця, а також у процесі виробництва).

Що стосується нестачі понад норми природного убутку, то при віднесенні суми нестачі на винних осіб необхідно керуватися Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.

Сума відшкодування визначається розрахунково за формулою:

Рз = ((Б – А) х Іінф + ПДВ + АЗ) х 2,

де Рз –сума збитків, що відшкодовуються винною особою;

Б – балансова вартість матеріальних цінностей, яких не вистачає (на момент установлення факту розкрадання, нестачі, знищення);

А – сума нарахованих амортизаційних відрахувань по необоротних матеріальних активах, яких не вистачає;

Іінф – індекс інфляції, що склався в період часу між датою придбання і датою виявлення нестачі матеріальних цінностей та розраховується як добуток щомісячних індексів інфляції за даними Держкомстату;

ПДВ – сума податку на додану вартість, яку було віднесено до складу податкового кредиту при придбанні матеріальних цінностей, яких не вистачає. Для оборотних матеріальних активів, а саме для сировини і матеріалів, сума податку визначається як величина, що дорівнює 20 % балансової вартості таких активів. Зауважимо, що розрахунок суми ПДВ при визначенні суми відшкодування у випадку нестачі сировини і матеріалів досить простий. Однак той же розрахунок для готової продукції здійснити практично неможливо. Тому при розрахунку, на нашу думку, необхідно виходити з того, що суму раніше відображеного податкового кредиту щодо ПДВ має бути «перекрито» сумою ПДВ, розрахованою як 20 % від балансової вартості готової продукції. Балансова вартість зазначених матеріальних активів дорівнює їх фактичній виробничій собівартості. Для необоротних матеріальних активів сума ПДВ визначається як величина, що дорівнює 20 % залишкової вартості таких активів;

АЗ – сума акцизного збору для продукції, з продажу якої справляється акцизний збір. Застосовується підприємствами-виробниками та імпортерами при розрахунку суми відшкодування збитків, понесених у зв’язку з нестачею готової (підакцизної) продукції на складі.

У податковому обліку нестачі в межах норм природного убутку додатково не включаються до складу витрат. Виявлені в результаті інвентаризації надлишки ТМЦ відносяться до складу доходів підприємства як безоплатно отримані.

У бухгалтерському обліку за результатами інвентаризації проводяться відповідні записи (таблиця 7.3.)

Таблиця 7.3. Відображення інвентаризації необоротних активів в бухгалтерському обліку

Читайте також:

1. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
2. Бюро технічної інвентаризації
3. Види інвентаризації. Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерських документах
4. Виявлених недоліків і порушень
5. Виявлення результатів інвентаризації і визначення матеріального збитку
6. Відносне знання – це знання, яке є в основному адекватним відображенням дійсності, відрізняється певною неповнотою збігу образу з об’єктом.
7. Відображення IP-адрес на локальні адреси
8. Відображення IP-адресов на локальні адреси
9. Відображення в бухгалтерському обліку переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті
10. Відображення в обліку вибуття та інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів
11. Відображення в обліку кредитів овердрафт
12. Відображення в обліку курсових різниць

Переглядів: 2901