МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Технічна та технологічна взаємодія пасажирських видів транспорту у вузлах.Класифікація транспортних вузлів.
До складу транспортних вузлів входять пристрої різних видів транспорту. Вони призначені для виконання двох основних задач з обслуговування пасажирів: - розподіл і передача транзитних пасажирських потоків з одного напрямку і видів транспорту на інші; - сумісне обслуговування населення у вузлі різними видами транспорту. Всі види транспорту в транспортному вузлі діляться на дві групи: - першу групу складають види транспорту, які забезпечують зв’язки з іншими регіонами, містами держави; це магістральний (зовнішній) транспорт: залізничний, водний, автомобільний і повітряний; - другу групу складає внутрішній транспорт: міський, приміський, місцевий автомобільний транспорт. Транспортні вузли можна класифікувати за: - функціональною ознакою; - топологічною ознакою. Функціональна ознака передбачає більш детальну класифікацію [20]: - по кількості видів транспорту вузли діляться на три групи: залізнично-автомобільні, залізнично-водно-автодорожні, водно-автодорожні; - по характеру експлуатаційної роботи вузли бувають: транзитні, які обслуговують транзитні потоки, в прямому і змішаному сполученнях, з великою місцевою роботою, що обслуговують транзитні і місцеві потоки; місцеві або кінцеві; - в залежності від чисельності населення міста, яке обслуговується транспортним вузлом, вузли діляться на три групи: а) малі; б) середні; в) дуже крупні. Топологічна ознака передбачає більш детальну класифікацію [20]: - за географічним розміщенням вузли бувають сухопутні і розміщені на берегах морів і судохідних річок; - по розміщенню транспортних пристроїв вузли бувають: - однокомплектними; - багато комплектні; - багатокомплектні комбіновані; - за геометричною формою (схема вузла) класифікація транспортних вузлів установлюється місцевими умовами бувають кінцеві, радіальні, витягнуті в довжину, радіально-напівкільцеві, радіально-кільцеві і комбіновані. Межі транспортного вузла визначаються пунктами зливання ліній, які підходять до вузла, і пункти, які здійснюють розподіл прибуваючих поїздів (автобусів, суден): по головному ходу, в обхід, по кільцю і внутрішьновузловим з’єднанням.
Задача удосконалення технічної і технологічної взаємодії різних видів транспорту у вузлах набуває особливої актуальності. Удосконалення такої взаємодії повинно сприяти наступному: - створенню єдиної комплексної інтеграційної системи управління пасажирськими перевезеннями у вузлі; - складанню узгоджених графіків руху транспортних одиниць різних видів транспорту; - оптимізації часток участі в перевізному процесі вузла різних видів транспорту; - оптимізації підсистем і елементів транспортного вузла; - впровадженню наскрізного тарифу на поїздку пасажирів в транспортному вузлі, який надає право пасажиру здійснювати поїздку по єдиному проїзному документу (квитку) різними видами транспорту. Для вибору раціонального варіанта удосконалення взаємодії використовують економічно-математичні методи, які передбачають можливість комплексного розвитку взаємодіючих підсистем і елементів. Необхідно забезпечити повну узгодженість параметрів взаємодіючих елементів транспортного вузла. Для цього необхідно досягти виконання такої умови [21]:
(7.2)
де Аст, Апр.пл, Аміс.маг – відповідно пропускна спроможність залізничної пасажирської станції, привокзальної площі і прилеглих міських магістралей, тис.чол. Між названими характеристиками транспортного процесу існує складна залежність. Часто спостерігається неузгодженість в розвитку залізниці і міського транспорту. У великих містах, як правило, часто має місце недостатній розвиток пасажирських станцій, а у дуже великих – привокзальних площ. Розвиток пасажирських видів транспорту у вузлах призводить до створення у місцях перетину маршрутів різних видів транспорту комплексних пересадочних пунктів (КПП). Призначення КПП полягає в забезпеченні наступного: - зручностей при виконанні пересадочних операцій; - скорочення тривалостей поїздок пасажирів; - більш чіткої взаємодії різних видів пасажирського транспорту. Тип КПП залежить від ряду факторів, особливо на нього впливає взаємне розміщення лінії метрополітену і залізниці. Можливі наступні типи комплексних пересадочних пунктів (станцій) [21]: - із суміщеними пасажирськими платформами метрополітену і залізниці при паралельному розміщенні ліній метрополітену і залізниці; - із роздільними платформами метрополітену і залізниці при паралельному розміщенні ліній метрополітену і залізниці; - башенні комплексні пересадочні пункти при перетині лінії метрополітену і залізниці. КПП суміщеного типу (рис.7.1)
Рисунок 7.1 Схема комплексного пересадочного пункту суміщеного типу
а) Забезпечує пряму пересадку основної частини пасажиропотока з одного виду транспорту на інший з мінімальними витратами часу (до 2,5 хв). б) Недоліками такої схеми є складність розв’язання пасажиропотоків на суміщених платформах і нераціональне використання бокових (крайніх біля залізничних колій) платформ.
Рисунок 7.2. Схема комплексного пересадочного пункта з роздільним розміщенням пасажирських платформ КПП із роздільним розміщенням пасажирських платформ метрополітену і залізниці (рис.7.2) мають наступні: а) переваги [21]: - більш сприятливі умови для розвитку залізничних пристроїв; спеціалізація пасажирських платформ окремо по прибуттю і відправленню сприяє розділенню відповідних пасажиропотоків. б) недоліків таких КПП слід віднести наступні [21]: - ускладнення пересадки пасажирів; - значна тривалість часу на подолання спусків, підйомів і тунельних переходів. КПП бакенного типу улаштовуються у випадках перетину лінії метрополітену і залізниці під прямим (або близьким до нього) кутом. Пересадки пасажирів з одного виду транспорту на інший здійснюється за допомогою тунелів, виходи з яких передбачаються на всі пасажирські платформи (рис.7.3).
Рисунок 7.3 Схема комплексного пересадочного пункту бакенного типу
Проектування комплексних пересадочних пунктів здійснюється при обов’язковому виконанні важливої умови взаємодії: всі пристрої повинні мати узгоджену пропускну спроможність і забезпечувати максимальну кількість пасажирів для періодів доби інтенсивного прибуття пасажирів залізничним транспортом і метрополітеном. Читайте також:
|
||||||||
|