• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Технічна та технологічна взаємодія пасажирських видів транспорту у вузлах.

Класифікація транспортних вузлів.

До складу транспортних вузлів входять пристрої різних видів транспорту. Вони призначені для виконання двох основних задач з обслуговування пасажирів:

- розподіл і передача транзитних пасажирських потоків з одного напрямку і видів транспорту на інші;

- сумісне обслуговування населення у вузлі різними видами транспорту.

Всі види транспорту в транспортному вузлі діляться на дві групи:

- першу групу складають види транспорту, які забезпечують зв’язки з іншими регіонами, містами держави; це магістральний (зовнішній) транспорт: залізничний, водний, автомобільний і повітряний;

- другу групу складає внутрішній транспорт: міський, приміський, місцевий автомобільний транспорт.

Транспортні вузли можна класифікувати за:

- функціональною ознакою;

- топологічною ознакою.

Функціональна ознака передбачає більш детальну класифікацію [20]:

- по кількості видів транспорту вузли діляться на три групи: залізнично-автомобільні, залізнично-водно-автодорожні, водно-автодорожні;

- по характеру експлуатаційної роботи вузли бувають: транзитні, які обслуговують транзитні потоки, в прямому і змішаному сполученнях, з великою місцевою роботою, що обслуговують транзитні і місцеві потоки; місцеві або кінцеві;

- в залежності від чисельності населення міста, яке обслуговується транспортним вузлом, вузли діляться на три групи:

а) малі;

б) середні;

в) дуже крупні.

Топологічна ознака передбачає більш детальну класифікацію [20]:

- за географічним розміщенням вузли бувають сухопутні і розміщені на берегах морів і судохідних річок;

- по розміщенню транспортних пристроїв вузли бувають:

- однокомплектними;

- багато комплектні;

- багатокомплектні комбіновані;

- за геометричною формою (схема вузла) класифікація транспортних вузлів установлюється місцевими умовами бувають кінцеві, радіальні, витягнуті в довжину, радіально-напівкільцеві, радіально-кільцеві і комбіновані.

Межі транспортного вузла визначаються пунктами зливання ліній, які підходять до вузла, і пункти, які здійснюють розподіл прибуваючих поїздів (автобусів, суден): по головному ходу, в обхід, по кільцю і внутрішьновузловим з’єднанням.

Задача удосконалення технічної і технологічної взаємодії різних видів транспорту у вузлах набуває особливої актуальності. Удосконалення такої взаємодії повинно сприяти наступному:

- створенню єдиної комплексної інтеграційної системи управління пасажирськими перевезеннями у вузлі;

- складанню узгоджених графіків руху транспортних одиниць різних видів транспорту;

- оптимізації часток участі в перевізному процесі вузла різних видів транспорту;

- оптимізації підсистем і елементів транспортного вузла;

- впровадженню наскрізного тарифу на поїздку пасажирів в транспортному вузлі, який надає право пасажиру здійснювати поїздку по єдиному проїзному документу (квитку) різними видами транспорту.

Для вибору раціонального варіанта удосконалення взаємодії використовують економічно-математичні методи, які передбачають можливість комплексного розвитку взаємодіючих підсистем і елементів. Необхідно забезпечити повну узгодженість параметрів взаємодіючих елементів транспортного вузла. Для цього необхідно досягти виконання такої умови [21]:

(7.2)

де А_ст, А_пр.пл, А_{міс.маг} – відповідно пропускна спроможність залізничної пасажирської станції, привокзальної площі і прилеглих міських магістралей, тис.чол.

Між названими характеристиками транспортного процесу існує складна залежність. Часто спостерігається неузгодженість в розвитку залізниці і міського транспорту. У великих містах, як правило, часто має місце недостатній розвиток пасажирських станцій, а у дуже великих – привокзальних площ.

Розвиток пасажирських видів транспорту у вузлах призводить до створення у місцях перетину маршрутів різних видів транспорту комплексних пересадочних пунктів (КПП). Призначення КПП полягає в забезпеченні наступного:

- зручностей при виконанні пересадочних операцій;

- скорочення тривалостей поїздок пасажирів;

- більш чіткої взаємодії різних видів пасажирського транспорту.

Тип КПП залежить від ряду факторів, особливо на нього впливає взаємне розміщення лінії метрополітену і залізниці.

Можливі наступні типи комплексних пересадочних пунктів (станцій) [21]:

- із суміщеними пасажирськими платформами метрополітену і залізниці при паралельному розміщенні ліній метрополітену і залізниці;

- із роздільними платформами метрополітену і залізниці при паралельному розміщенні ліній метрополітену і залізниці;

- башенні комплексні пересадочні пункти при перетині лінії метрополітену і залізниці.

КПП суміщеного типу (рис.7.1)

Рисунок 7.1 Схема комплексного пересадочного пункту суміщеного типу

а) Забезпечує пряму пересадку основної частини пасажиропотока з одного виду транспорту на інший з мінімальними витратами часу (до 2,5 хв).

б) Недоліками такої схеми є складність розв’язання пасажиропотоків на суміщених платформах і нераціональне використання бокових (крайніх біля залізничних колій) платформ.

Рисунок 7.2. Схема комплексного пересадочного пункта з роздільним розміщенням пасажирських платформ

КПП із роздільним розміщенням пасажирських платформ метрополітену і залізниці (рис.7.2) мають наступні:

а) переваги [21]:

- більш сприятливі умови для розвитку залізничних пристроїв;

спеціалізація пасажирських платформ окремо по прибуттю і відправленню сприяє розділенню відповідних пасажиропотоків.

б) недоліків таких КПП слід віднести наступні [21]:

- ускладнення пересадки пасажирів;

- значна тривалість часу на подолання спусків, підйомів і тунельних переходів.

КПП бакенного типу улаштовуються у випадках перетину лінії метрополітену і залізниці під прямим (або близьким до нього) кутом. Пересадки пасажирів з одного виду транспорту на інший здійснюється за допомогою тунелів, виходи з яких передбачаються на всі пасажирські платформи (рис.7.3).

Рисунок 7.3 Схема комплексного пересадочного пункту бакенного типу

Проектування комплексних пересадочних пунктів здійснюється при обов’язковому виконанні важливої умови взаємодії: всі пристрої повинні мати узгоджену пропускну спроможність і забезпечувати максимальну кількість пасажирів для періодів доби інтенсивного прибуття пасажирів залізничним транспортом і метрополітеном.

Читайте також:

1. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
4. Автопідприємство пасажирських автомобілів
5. Активно взаємодіяти з навколишнім світом
6. Аналіз собівартості окремих видів продукції.
7. БАГАТОКОВШОВІ ЕКСКАВАТОРИ. ВИЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТУЮЧІ МАШИНИ. КОМПЛЕКСИ МАШИН БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ
8. Багатоманітність і взаємодія культур
9. Банківська система в ринковій економіці є звичайно дворівневою і включає центральний банк (емісійний) і комерційні (депозитні) банки різних видів.
10. Безпека транспорту
11. Будівельний генеральний план на стадії виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт.
12. Взаємодія

Переглядів: 1052