Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Сутність трудової адаптації та її види

Поняття соціальної адаптації та її взаємозв’язок з трудовою адаптацією

ТЕМА 8. ТРУДОВА АДАПТАЦІЯ І ТРУДОВА МОБІЛЬНІСТЬ

1. Поняття соціальної адаптації та її взаємозв’язок з трудовою адаптацією

2. Сутність трудової адаптації та її види

3. Етапи , швидкість і показники адаптації

4. Передумови трудової адаптації

5. Чинники трудової адаптації

6. Управління трудовою адаптацією

7. Трудова мобільність, її функції і типи. Управління трудовою мобільністю

 

Література : 1,5,8,10,16,18,19,20,21,22,24,26,27,28.

 

Термін „адаптація” запозичений з біології і означає пристосування до навколишнього середовища.

Адаптація соціальна –це вид взаємодії окремого індивіда або соціальної групи з навколишнім середовищем, у процесі якої погоджуються вимоги та очікування сторін, які взаємодіють, з метою співіснування і взаємодії.

У соціальнійадаптації і особистість і навколишнє середовище активно діють один з одним. Проміжним, корегуючим механізмом у цій взаємодії є культура, засвоєння норм, традицій та звичаїв навколишнього середовища, освоєння відповідних ролей, а також форм взаємодій, що склалися у цьому середовищі.

Основним моментом у цьому процесі є узгодження прагнень суб’єкта з його можливостями і вимогами соціального середовища.

 

У процесі соціальної адаптації умовно виділяють три етапи:

1) орієнтаційний, на якому відбувається ознайомлення адаптанта з соціальним середовищем;

2) оцінний, сутністю якого є відбір із набутих досвідом адаптанта форм і способів діяльності тих, що відповідають його ціннісним орієнтаціям і є можливими за нових умов;

3) сумісності, на якому адаптант повністю адаптується.

Індикатором ступеня адаптованості є соціальний статус індивіда в навколишньому середовищі, а також його задоволеність цим середовищем.

Трудова адаптація – це різновид соціальної адаптації, де адаптант пристосовується до нової трудової ситуації, у процесі якої погоджуються вимоги та очікування її учасників, де особистість і трудове середовище активно впливають один на одного і є адаптивно-адаптуючими системами.

Сучаснепоняття адаптації як активності двох суб’єктів цього процесу відрізняє його від поняття адаптації в західній соціології і соціальній психології.

 

Трудова адаптація –це двосторонній процес взаємодії між особистістю і новою для неї трудовою ситуацією.

Розпочинаючи трудову діяльність або змінюючи місце роботи, люди активно входять до системи соціально – трудових відносин конкретної організації, засвоюють нові соціальні ролі, узгоджують особисту позицію з метою і завданнями організації, підпорядковуючи свою поведінку службовим приписам даного підприємства або організації.

Організація, виходячи зі своїх цілей і задач, висуває свої вимоги до їх трудової поведінки.

У процесі реалізації своїх вимог працівник і організація взаємодіють, пристосовуються один до одного, в результаті відбувається процес трудової адаптації.

Адаптованість людини в конкретному трудовому середовищі виявляється в її поведінці та рівні ефективності праці ; засвоєнні соціальної інформації та її практичній реалізації; рівні соціальної і трудової адаптації; задоволеності конкретною трудовою ситуацією (змістом праці, розміром заробітної плати, можливістю професійного зростання, характером взаємовідносин у колективі і ін.).

Трудова адаптація має складну структуру і являє собою єдність декількох видів адаптації:

o професійної;

o соціально-психологічної;

o організаційної;

o соціально-побутової;

o у сфері дозвілля.

Професійна адаптаціявиявляється в засвоєнні працівником характерних особливостей і умов праці за фахом, набуття навичок професійної майстерності, формування професійних якостей особистості.

Професійна адаптація може починатися у сім’ї, школі, в училищах, коледжах, вищих навчальних закладах і триває все трудове життя людини.

Вона находить своє відображення у таких показниках як професіоналізм, якість продукції, роботи та інше.

Соціально - психологічна адаптація –полягає в засвоєнні соціально-психологічних особливостей трудового колективу, його норм, цінностей, традицій, звичаїв.

Відбувається активне порівняння способа життєдіяльності адаптанта, його потреб, інтересів, ідеалів, цілей, прагнень з трудовою ситуацією. У процесі адаптації складаються взаємодії з членами колектива ( сприятливий

(несприятливий) соціально - психологічний клімат).

Організаційна адаптація –це вид адаптаціїчерез який робітники залучаються до організації суспільної праці, яка виступає способом поєднання їх із засобами виробництва. Відбувається засвоєння організаційної структури підприємства, системи управління і обслуговування виробничого процеса, режиму праці та відпочинку, вимог охорони праці та техніки безпеки та ін.

Виявляється організаційна адаптація у відсутності порушень режиму праці та відпочинку, правил техніки безпеки, в ритмічності праці та ін.

Соціально – побутова адаптація –це засвоєння особливостей матеріально – побутових умов праці ( матеріали соціологічних досліджень свідчать, що для робітників питання, пов’язані з санітарно – гігієнічними нормами комфорта, дуже актуальні), вирішення проблем побуту, задоволеності розміром зарплати, потреб у житлі, забезпеченості дитячими дошкільними закладами, медицинським обслуговуванням та ін.

Виявляється цей вид адаптації в задоволеності робітника умовами побуту.

Адаптація у сфері дозвілля – це процес засвоєння робітниками видів діяльності у неробочий час: спорту, творчості, суспільної діяльності, пов’язаних з фізичним і духовним розвитком людини.

Адаптивність виявляється в суспільній активності, наявності неформальних зв’язків у суспільному відпочинку та ін.

Між усіма видами адаптації існує тісний взаємозв’язок. Ядро складають професійний та організаційний види адаптації, які накладають відбиток на всі інші види адаптації.

 


Читайте також:

  1. Адаптації до паразитичного способу життя
  2. Адаптації та навчання
  3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  4. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  5. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  6. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
  7. Бізнес-план підприємства: сутність та складові
  8. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
  9. Бюджетне регулювання, його сутність та методи здійснення
  10. Бюджетні установи: сутність та класифікація.
  11. Важливий механізм адаптації до стресу полягає в зміні зкспрессіі генів
  12. Взаємозвязок соціалізації та професійної адаптації в




Переглядів: 4198

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Санкції. | Етапи, швидкість і показники адаптації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.