• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Соціальна структура трудового колектива

Основні види суспільної праці.

Класифікація трудових колективів

Трудові колективи функціонують в усіх сферах суспільства, що привносить визначену специфіку в їх діяльність і враховується при класифікації.

У вітчизняній літературі для виділення різноманітних трудових колективів загальновизнаними є два соціально-економічних критерія:

1) форма власності;

За першим критерієм виділяють трудові колективи, які базуються на державній, кооперативній, колективній, арендній, приватній формі власності.

За другим критерієм виділяють колективи, які діють у сфері матеріального і нематеріального виробництва.

Крім вишеперелікованих критеріїв розрізняють і використовують додаткові ознаки класифікації трудових колективів.

o за рівнем розвитку – трудові колективи, які формуються; які склалися; які реорганізуються;

o за розміром – великі; середні (700-800 чол.); невеликі ( до 100 чол.);

o за організаційними зв’язками – основний колектив (всі робітники підприємства); проміжний (робітники цеху,відділу); первинний (бригада);

o за часом існування – колектив, який існує довго (більше 10 років); тимчасовий (від1-10 рр); колектив, який існує недовгий час (від 2 міс. до 1 року);

o за стабільністю складу – постійний та змішаний (колектив ВНЗ: викладацький состав – постійний, а студентський контингент – тимчасовий).

Трудові колективи незалежно від їх місця в класифікації являють собою складні соціальні системи.

Соціальна структура трудового колектива –це його побудова, яка визначається складом та співвідношенням у ній різних соціальних груп.

Соціальна група – це сукупність людей які мають якісь спільні соціальні ознаки: професію, стаж, вік і ін.

Розрізняють реальні та умовні групи.

Реальна групазавжди організаційно оформлена, тобто має керівника, чіткий розподіл функцій.

Умовна група – це номінальна, статистична сукупність, яка виокремлюється за такими ознаками як стать, вік, освіта, стаж роботи.

Соціальна структура трудового колектива є важливим параметром, який впливає на ефективність функціонування підприємства. Сприятлива соціальна структура сприяє розвитку трудової активності, ініціативи, підвищенню ефективності діяльності організації. Практика підтверджує, що у колективі повинні бути представники усіх поколінь, тому що кожний вік має свої переваги і недоліки (наприклад, люди старшого віку приймають більш правильні рішення, є дуже відповідальними, але можуть бути консервативними. Молодь – прогресивна, але може бути екстремальною). У колективі обов’язковою є наявність робітників обох статей (чоловіки – рішучі, мужні, але нетерпимі до монотонної роботи, жінки у більшості м′які, терплячі).

Єдиного погляду з приводу соціальної структури трудового колектива у вчених не має.

Традиційно виділяють наступні різновиди соціальної структури:

o функціонально-виробнича структура (службовці, робітники, МОП);

o національна;

o професійно-кваліфікаційна;

o демографічна;

o соціально-психологічна структура (групи формуються за спільністю цілей та інтересів).

Сукупність вказаних, а також інших соціальних груп формує в трудовому колективі визначений соціально-психологічний клімат, особливості відношення до праці, стан згуртованості або роз’єднаності, більшої або меншої зацікавленості у досягненні спільної мети виробництва. Наприклад, по-різному можуть віднестись ці групи до введення на підприємстві третьої зміни (що робиться для покращення використання обладнання, зростання обсягів виробництва). Для молоді, яка навчається, займається спортом, має хоббі – це неприйнятно.

У завдання спеціаліста з управління трудовими ресурсами входить вивчення соціальної структури колективу, виявлення негативних і позитивних тенденцій її змін, розробка заходів щодо оптимізації соціальних процесів через зміну соціальної структури.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
4. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
5. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
6. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
7. Аналіз трудового потенціалу
8. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
9. Атомно-кристалічна структура металів
10. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
11. Базова алгоритмічна структура
12. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.

Переглядів: 5305