Порушення пам’яті та інтелекту

Розрізняють кількісні та якісні порушення пам’яті. До кількісних відносять гіпермнезію, гіпомнезію і амнезію.

Гіпермнезія – це короткочасне посилення пам’яті, спостерігається найчастіше при маніакальних і гарячкових станах, внаслідок приймання наркотиків стимулюючої дії, в гіпнотичному стані й у разі смертельної небезпеки.

Гіпомнезія (послаблення пам’яті) проявляється погіршенням відтворення інформації, необхідної в даний момент, зниженням здатності відтворювати окремі події, деталі (дати, цифри, імена). Спостерігається на схилі віку, при атеросклерозі судин головного мозку, астенічних станах, оглушенні.

Амнезія – випадіння з пам’яті певного відрізку часу. Спостерігається після порушення свідомості або в результаті грубих органічних уражень головного мозку. Розрізняють такі різновиди амнезії:

· Фіксаційна – втрата здатності запам’ятовувати, відсутність пам’яті на поточні події;

· Ретроградна – зникнення з пам’яті подій, які передували стану непритомності або психічному захворюванню;

· Антероградна– втрата спогадів про події, що відбувалися безпосередньо після закінчення стану непритомності або іншого розладу психіки;

Якісні порушення пам’яті, або спотворення спогадів, називають парамнезіями. Розрізняють такі види парамнезій:

Псевдоремінісценції – спогади хворого про події, які ніколи не відбувалися, але, в принципі, могли відбутися. Критична самооцінка цих подій, які він пригадує, при цьому збережена.

Конфабуляції – заповнення прогалин уявними або нереальними подіями, які не могли відбутися з хворим. Самокритична оцінка цих подій ним втрачена, що свідчить про зниження інтелекту.

Корсаковський амнестичний синдром – це поєднання розладів запам’ятовування поточних подій (фіксаційна амнезія) з псевдоремінісценціями або конфабуляціями. Синдром описаний С.Корсаковим при алкогольному поліневротичному психозі.

Порушення інтелекту буває вродженим і набутим.

Олігофренія – це вроджений недорозвиток інтелекту. За ступенем вираження олігофренії поділяють на дебільність, імбецильність, ідіотію.

При дебільності розвиток мислення у дітей зупиняється на рівні наочно-дійового і образного. Абстрактні поняття їм не доступні. Ці діти можуть навчатися у школах-інтернатах для розумово відсталих, де вони отримують елементарні знання з мови, письма і рахункових операцій (за 8 років засвоюють програму 3 класів).

При імбецильності діти не отримують знань, не пов’язаних з самообслуговуванням, але вони можуть обслужити себе. Це інваліди ІІ групи з дитинства.

При ідіотії розумовий розвиток сягає найтяжчого ступеня і такі діти не можуть себе обслуговувати. Вони є інвалідами І групи з дитинства.

Набуте зниження інтелекту називають деменцією (недоумством). Розрізняють глобарну і лакунарну деменцію.

При глобарнійдеменції крім запасів знань втрачається ядро особистості, хворі не можуть критично оцінити свій стан, вони не усвідомлюють свого дефекту, втрачають загальнолюдські етичні норми поведінки. Глобарна деменція є характерною ознакою старечого недоумства, хвороб Альцгеймера, Піка.

Лакунарнадеменція виникає при атеросклерозі судин головного мозку, хворі критично оцінюють свій стан, усвідомлюють хворобу, намагаються компенсувати втрату пам’яті (ведуть записи).

Практичні поради:

· Погіршення пам’яті внаслідок зниження уваги є звичайним явищем, що супроводжує різні хвороби. Таким хворим потрібно давати конкретні і зрозумілі рекомендації або записувати їх на папері.

· Хворі з амнезіями (особливо прогресуючими) потребують стороннього нагляду. Вони повинні постійно перебувати під контролем чергового медперсоналу.

· Недопустимо ігнорувати або з насмішкою ставитися до хворих із зниженим інтелектом. Вони вимагають особливої уваги, тактовного та душевного ставлення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порушення мислення	\|	Порушення емоцій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.