Порушення мислення

Мислення – це притаманна людині властивість відображення об’єктивної реальності у поняттях та судженнях. У процесі мислення людина узагальнює, порівнює, аналізує те, що знайшло своє відбиття у сприйманнях та уявленнях.

При психічних захворюваннях мислення може порушуватися за темпом, механізмом і змістом.

Розрізняють три види порушення темпу мислення:

Прискоренемислення проявляється збільшенням кількості думок, безперервним їх виникненням. Мова при цьому стає квапливою.

Виражене прискорення мислення називається «стрибком ідей». Воно є симптомом, характерним для маніакальних станів, приймання наркотиків стимулюючої дії (кокаїн).

Сповільнення мислення характеризується зменшенням кількості думок, одноманітністю, сповільненням мови.

Це порушення спостерігається при депресивних станах, у стані оглушення.

Затримка мислення (шперрунг) є однією з ознак шизофренії. У хворого раптово, без будь-яких видимих причин, зникають думки, і він на деякий час замовкає.

За механізмом розрізняють такі порушення мислення:

Розірване мислення – є типовим для шизофренії і виявляється в неправильному, незвично парадоксальному поєднанні уявлень. Розірвана мова позбавлена змісту, відсутній змістовий зв’язок між окремими частинами фрази, хоча ззовні може здаватися впорядкованою, оскільки граматичні зв’язки зберігаються. Лише у разі дуже вираженої розірваності порушуються і граматичні зв’язки між словами, і тоді мова хворого являє собою безладний набір слів, словесну мішанину.

Приклад: «Машина поїхала тому, що кіно загорілося з труби».

«Оптимум-песимум навантаження і настрою переконливо малюється харчовим отруєнням і способом існування у космосі і на землі, а також військово-трудовими вправами».

«Давайте разом вознесемось на небо і там, поєднавши матеріалізм і емпіріокритицизм, впадемо в обійми найсвятішої інквізиції, тому що їде поїзд по паркану до перемоги абстрактного духу».

Патологічно деталізоване мислення – це нездатність розділяти головне і другорядне з надмірним акцентуванням уваги на неістотних деталях. Цей симптом характерний для епілепсії.

Резонерство – це порожні, безплідні міркування, позбавлені конкретного змісту і доцільності, з переважанням химерних висловлювань. Переважно виникає при шизофренії.

Наприклад, на запитання про здоров’я хворий відповідає: «залежно від того, що означає це слово. Якщо від слова «здорово», то я вельми здоровий, маю лише 60 кг маси, але це залежить від ваги і того, де вона стоїть; якщо в нашому парку, то там гравітація висока, багато людей і неможливо довго там знаходитись...»

Персеверація мислення – це одноманітне повторення одних і тих самих думок та їх сповільнення. Спостерігається при органічних ураженнях мозку, хворобі Піка, шизофренії, порушенні свідомості.

Символічне мислення – це такий розлад мислення, коли значення одного слова стає символом зовсім іншого поняття на підставі випадкових, другорядних ознак.

Наприклад, хворий відмовляється зайти в кабінет лікаря, тому що двері кабінету оббиті червоним дерматином. Він пояснює це тим, що червоний колір означає команду:»Стій, бос, на червоний колір світлофора не можна йти!» цей симптом характерний для шизофренії.

Паралогічне мислення, або «мимомова», – це порушення мислення на рівні суджень, коли висновок не випливає з передумов, суджень. На поставлене конкретне запитання хворий відповідає зовсім не по суті, логічно необґрунтовано.

Наприклад, на запитання: «Чому Ви не одягаєте білизну?» хворий відповідає: «Чергова медсестра не зробила манікюр». Або при розмові з лікарем хворий говорить: «Якщо Ви зі мною так люб’язно розмовляєте, то без сумнівів, цього року буде добрий урожай». Цей симптом характерний для шизофренії.

Аутичне мислення – це заглиблення у світ особистих переживань із послабленням або втратою контакту з реальною дійсністю, відсутністю бажання спілкуватися з людьми, обмеженням емоційних проявів. Це один з основних симптомів шизофренії.

Ментизм – це мимовільний, безперервний і некерований потік думок, спогадів, «вихор ідей», наплив образів і уявлень. Це явище неприємне для хворого, виснажує його, не дає можливості сконцентруватись або відпочити, але не має ознак насильства. Ментизм є складовою частиною синдрому Кандінського-Клерамбо, його спостерігають при шизофренії.

Порушення мислення за змістом проявляється у вигляді настирливих, надцінних і маячних ідей.

Настирливі (нав’язливі) ідеї – це думки, побоювання, спогади, почуття, потяги, які виникають у хворого незалежно від його волі, хоч він усвідомлює їх хворобливість і критично ставиться до них, але боротися з ними, протидіяти їм не може.

Нав’язливі ідеї спостерігаються здебільшого при неврозах (невроз нав’язливих станів). Розрізняють такі види нав’язливих станів: нав’язливі страхи (фобії), нав’язливі сумніви, нав’язлива лічба, нав’язливе мудрування (що відбувалося б у світі, якщо б хворого не існувало).

Надцінні ідеї – це ідеї, зумовлені реальними обставинами, які надалі займають невідповідно важливе місце у свідомості хворого й супроводжуються надмірним емоційним напруженням.

Мислення стає однобічним, усе, що не має відношення до надцінної настанови, ігнорується. Надцінні ідеї можуть штовхати людину на надзвичайні дії. Надцінні ідеї, на відміну від маячення, можна коригувати за допомогою вагомих логічних доказів, у разі зміни життєвих обставин вони можуть втрачати актуальну значущість. Їх можна позбутися, знявши емоційне напруження до рівня звичайних переживань. Вони виникають при паранояльній формі психопатії і затяжних реактивних психозах. Надцінні ідеї з’являються і в здорових людей, наприклад, звичайні ревнощі.

Маячні ідеї – це думки та судження, які виникають лише на основі патології, не відповідають дійсності, хибно тлумачаться хворим, повністю охоплюють його свідомість і не коригуються при переконанні та роз’ясненні.

Основні види маячення за тематикою: фантастичне (усвідомлення хворим себе центром світу), величності (перебільшення своїх психічних та фізичних сил, соціального стану), високого походження, впливу (сторонній вплив на думки, почуття, вчинки), іпохондричне (ідея наявності у хворого невиліковної хвороби), Котара (депресивні чи іпохондричні фантазії з ідеями грандіозності – загальна загибель, світові катаклізми), звинувачення, особливого призначення, самозвинувачення тощо.

За структурою маячні ідеї поділяють на паранояльні, параноїдні та парафренні.

Паранояльне маячення – це наявність сталої, здебільшого монотематичної, систематизованої маячної ідеї, яка випливає з більш-менш реальних, правдоподібних ситуацій без галюцинацій і виражених афективних розладів. Наприклад, маячення матеріальних чи моральних збитків при інволюційному параноїді (хворому сусіди завдають збитків; щоб не трапилось неприємного, в усьому він звинувачує сусідів).

Параноїдне маячення менш систематизоване, неправдоподібне, але і не фантастичне, нерідко пов’язане з галюцинаціями. Характеризується наявністю різноманітних ідей несприятливого впливу на хворого ззовні (маячення переслідування, стосунків, отруєння, звинувачення тощо). Таке маячення характерне для параноїдної форми шизофренії.

Парафренне маячення містить абсурдні фантастичні ідеї величі, особливої місії, надприродності тощо, як правило, на тлі зниження інтелекту.

Хворі з активними проявами маячення повинні перебувати на режимі «А» і потребують підвищеної уваги медсестер.

Практичні поради:

· Чіткесповільнення мислення свідчить про погіршення загального стану хворого і здебільшого пов’язане з порушенням свідомості. До такого хворого слід викликати лікаря.

· Прискорення темпу мислення з пожвавленням мови свідчить про розвиток ейфорії. Його можуть викликати сп’яніння, інтоксикація або розвиток психотичної маніакальної фази.

· Наявність надцінних ідей щодо стану свого здоров’я є звичайним станом для хворих із нормальним інтелектом. З ними необхідно бути коректним, делікатним, потрібно дотримуватися правил деонтології і психопрофілактики.

· Настирливі ідеї виникають у свідомості раптово, але хворому практично неможливо їх позбутись. Медична сестра повинна негайно доповісти про це лікарю.

· Поява маячних ідей свідчить про розвиток психозу. Переконувати хворого в неправильності його суджень недоцільно. Необхідно встановити індивідуальний пост і негайно сповістити лікаря. Висміювати маячні ідеї недопустимо.

· Деталізоване мислення характерне для епілепсії. При розмові з такими хворими потрібні витримка і тактовність, бо вони схильні до дисфорій з агресивними тенденціями.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порушення сприймання	\|	Порушення пам’яті та інтелекту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.