Порушення сприймання

Загальна психопатологія

Процессприймання – один з найважливіших етапів пізнавальної діяльності людини. За допомогою сприймання відображуються не лише окремі властивості предметів та явищ, але й увесь предмет в цілому.

Основними видами розладів сприймання є ілюзії, галюцинації і псевдогалюцинації, сенестопатії, психосенсорні розлади.

Ілюзія – це хибне сприймання реальних речей, об’єктів чи явищ із спотворенням їх справжнього змісту.

Відповідно до різних аналізаторів ілюзії поділяють на слухові, зорові, нюхові, тактильні і смакові. В основному спостерігаються зорові ілюзії. При білій гарячці хворий санітара чи лікаря може сприймати як бандита, одяг на вішаку – як потворне чудовисько. Хворий зі слуховими ілюзіями в постукуванні коліс поїзда чує погрози, докори.

Ілюзії спостерігаються і у здорових людей (це фізичні ілюзії, що виникають у зв’язку з певними законами фізики).

Близькі до ілюзій парейдолії: в різних візерунках, фігурах (орнаменти шпалер, складки фіранки, плями на стіні, хмари тощо) хворі з психічними розладами бачать образи людей, тварин, чудовиськ. Парейдолії можуть виникати в здорових дітей і творчих людей, але це лише «гра уяви», і вони це усвідомлюють. При психозах критичного ставлення до парейдолії немає. Парейдолії характерні для білої гарячки й інтоксикації наркотиками та токсинами галюциногенної дії.

Галюцинації – це переживання, сприймання образів, предметів і явищ, яких у реальному житті не існує.

Є різні види галюцинацій: зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні, псевдогалюцинації. Найчастіше зустрічаються слухові галюцинації. Вони характерні для шизофренії та алкогольних психозів. Найнебезпечнішими є так звані імперативні галюцинації, при яких голоси наказують здійснювати різні, часто небезпечні для хворого або оточуючих вчинки або навпаки, забороняють розмовляти, діяти, вживати їжу. При наявності імперативних галюцинацій хворого госпіталізують у психіатричну лікарню за невідкладними показаннями.

Зорові галюцинації здебільшого виникають при гострих захворюваннях, які супроводжуються порушенням свідомості (біла гарячка, інтоксикаційні та інфекційні психози, онейроїдні стани). Нюхові та смакові галюцинації найбільш характерні для шизофренії.

При всій відмінності і різноманітності галюцинацій можна визначити деякі загальні, властиві їм ознаки.

· Хворі сприймають галюцинаторні образи як реально існуючі: вони не мають сумніву в тому, що дійсно чують голоси якихось невидимих людей, бачать звірів, іноді незвичайних.

· Ці галюцинаторні образи проектуються назовні, чуттєво забарвлені. Так, хворий може дати чітку характеристику голосів, які він чує, він виразно їх розрізняє.

· Галюцинації виникають мимовільно, найчастіше галюцинуючого хворого неможливо переконати в тому, що це обман чуттів.

Із галюцинацій окремо виділяють псевдогалюцинації, коли галюцинаторні переживання сприймаються нечітко та неприродно, причому голоси звучать у голові або інших ділянках тіла, а не в навколишньому просторі. Нерідко хворі говорять, що вони бачать «внутрішнім оком», чують «внутрішнім вухом». Псевдогалюцинації не сприймаються хворим так реально, як істинні галюцинації, вони мало впливають на його вчинки. Найчастіше псевдогалюцинації спостерігаються при шизофренії.

Псевдогалюцинації входять до складу синдрому Кандінського-Клерамбо, що є безперечною ознакою параноїдної форми шизофренії. Синдром Кандінського-Клерамбо включає в себе, окрім псевдогалюцинацій, ментизм і психічний автоматизм. Ментизм – це мимовільний, некерований хворим плин думок на різну тематику, які мучать хворого. Психічний автоматизм – це суб’єктивне відчуття хворим штучності, зробленості, насильства.

Сенестопатії – це стан, при якому хворий має невизначені, тяжкі, дуже неприємні й нестерпні відчуття (стягування, натягування, переливання, печії, лоскотання тощо) в різних ділянках тіла (головному мозку, внутрішніх органах, кінцівках), до того ж нерідко звертає на себе увагу незвичність, часто химерність цих відчуттів.

Сенестопатії можуть виникати у хворих на неврози, при астенізації, викликаній соматичними чи інфекційними хворобами, як прояв так званого діенцефального синдрому, при судинних ураженнях головного мозку та шизофренії.

Психосенсорні розлади – це змінене зорове сприймання реальних предметів, об’єктів, явищ або суб’єктів із збереженням їх впізнавання і значення.

Цим вони відрізняються від ілюзій, бо при останніх усвідомлення значення предметів чи об’єктів змінене. Психосенсорні розлади, які стосуються навколишнього реального світу, називають дереалізацією.

Дереалізація – це стан, при якому навколишнє середовище й оточення сприймаються хворим нечітко, як щось безбарвне, декоративне, нереальне. Дереалізація може проявлятися макропсіями (коли предмети здаються збільшеними), мікропсіями (коли вони сприймаються зменшеними).

Психосенсорні розлади, що стосуються сприймання хворими самих себе, називаються деперсоналізацією. Це порушення самосвідомості, відчуття зміни, втрати, відчуження або роздвоєння свого «Я». Інколи деперсоналізація проявляється розладами схеми тіла. При цьому змінюється уявлення про форму чи величину тіла або його відділів. Такі симптоми спостерігаються при органічних ураженнях тім’яних часток головного мозку (пухлинах), при інфекційних захворюваннях та інтоксикаціях (симптоми скороминущі та оборотні).

Практичні поради:

· Більшість захворювань призводять до астенізації хворих і зниження порога сприймання. Звичайні подразники, на які здорова людина не звертає уваги, для хворих нерідко стають надсильними, неприємними або нестерпними. Тому медична сестра повинна слідкувати за тишею, помірним освітленням, чистим повітрям тощо.

· Якщо хворий слабо реагує чи не реагує зовсім на звичайні подразники, це свідчить про погіршення його стану. Тому необхідно викликати лікаря.

· Розвиток галюцинаторної поведінки свідчить про те, що у хворого розвинувся психоз. Біля такого хворого потрібно встановити індивідуальний пост і негайно сповістити лікаря.

· Спостерігаючи за поведінкою хворого, необхідно звертати увагу на ймовірні об’єктивні ознаки галюцинування (прислухання, приглядання, принюхування, неадекватний сміх тощо).

· Переключення уваги хворого зменшує інтенсивність галюцинацій.

· Найбільш небезпечними для хворого та оточуючих є імперативні галюцинації. Таких хворих необхідно негайно госпіталізувати в психіатричну лікарню або встановити біля нього індивідуальний пост.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етіологія, патогенез, класифікація психічних розладів.	\|	Порушення мислення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.