Високий ризик суїциду або гомоциду

Алгоритм дії медичної сестри

· Хворого помістити в окрему палату, в якій знаходяться лише особи, що наглядають за ним, а при необхідності й фіксують: медики, працівники міліції, сусіди.

· Спостерігачі повинні бути поряд із хворим, щоб своєчасно попередити його спробу вистрибнути у вікно або втекти.

· Усі предмети, які хворий може використати для нападу або самогубства треба забрати і сховати.

· При різкому збудженні хворого необхідно негайно іммобілізувати. Щоб пом’якшити удари, які він може нанести, до нього підходять, тримаючи перед собою матрац, товсту ватну ковдру або перину.

· Найбільш раціонально фіксувати хворого в ліжку. Для цього достатньо 3-4 людей, бажано чоловіків. Один тримає ноги вище колін, другий – руки за передпліччя, третій – плечі. Не дозволяється тримати хворого за груди (небезпека перелому ребер) або тиснути на живіт. При необхідності можна тримати за голову: на лоб накласти рушник, і його кінці притиснути до подушки.

· Для пом’якшення явищ збудження перед транспортуванням хворому ввести 2-5 мл 2,5% розчину аміназину або тизерцину в/м. При делірійному збудженні в/в ввести 2-4 мл 0,5% розчину седуксену або реланіуму.

· При госпіталізації хворого необхідно уважно перевірити його речі, щоб він не міг взяти з собою небезпечні предмети.

· Для транспортування хворого виділяють супровід (медиків, працівників міліції), їх кількість залежить від стану хворого. В їх обов’язки входить нагляд за хворим, а при необхідності – його фіксація.

· Двері автомобільного салону краще зачинити на ключ, щоб хворий не міг вистрибнути на ходу.

Суїцидні і гомоциднідії – це дії особи з психічним захворюванням, спрямовані на самогубство або вбивство незнайомих і знайомих людей, родичів чи близьких.

Основними їх причинами є:

1. Наказові (імперативні) галюцинації, коли голоси наказують хворому вбити конкретну людину.

2. Маячення впливу, переслідування, отруєння, ревнощів, спрямоване на конкретних осіб.

3. Маячні ідеї депресивного хворого про те, що його рідні і знайомі переживають такі ж нестерпні душевні муки, як він сам (хворий перед самогубством повинен їх умертвити, щоб вони не мучились).

4. Прояв моторного автоматизму, коли хворий мимоволі виконує суїцидні або гомоцидні дії, відчуваючи, що його рухами і вчинками керує сила, якій він не може протистояти.

5. Затьмарення свідомості: делірій, епілептичне збудження при запаморочливих станах, патологічний афект, патологічне сп’яніння.

6. Імпульсивні дії.

Хворі, схильні до гомоцидних дій, психіатричною ЛКК визнаються соціально небезпечними. Після скоєння гомоцидного акту психічнохворих за рішенням суду примусово лікують у спеціалізованих психіатричних лікарнях.

Про те, що соціально небезпечного хворого виписали з лікарні, необхідно сповістити райвідділ міліції і дільничного лікаря-психіатра. Дільнична медична сестра повинна мати список соціально небезпечних хворих. Вона зобов’язана особливо уважно контролювати своєчасне відвідування ними лікаря-психіатра і приймання ними протирецидивного лікування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Судово-психіатрична експертиза.	\|	Високий ризик спрямованого на себе насилля

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.