Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



План лекції

ТЕМА 6. Оперативно-календарне планування і контроль

 

1. Суть, значення і завдання оперативно-виробничого планування та регулювання роботи підприємства.

2. Особливості складання оперативно-виробничих планів на підприємствах різного типу виробництва

3. Оперативне регулювання роботи підприємства

 

1. Суть, завдання і зміст оперативно-виробничого планування та регулювання роботи підприємства

 

Важливим етапом внутрішньовиробничого планування є складання оперативних планів виробничо-господарської діяльності підприємства на поточний період. Оперативне планування забезпечує:

Ø своєчасне та якісне виконання поточних завдань, передбачених річними планами діяльності підприємства;

Ø ритмічне виробництво відповідно до встановлених обсягів, номенклатури, термінів виготовлення продукції та її поставки споживачам (замовникам);

Ø раціональний розподіл ресурсів підприємства – технічних, матеріальних, трудових, фінансових;

Ø конкретизацію і доведення завдань цехам, дільницям, бригадам, робочим місцям з регламентацією їх виконання;

Ø розробку календарно-планових нормативів – тривалості виробничого циклу, оптимального розміру партії деталей і випуску продукції, величини заділів та ін.;

Ø своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, напівфабрикатами, інструментами; складання графіків руху предметів праці в часі та просторі, доведення їх до виконавців;

Ø координацію роботи суміжних цехів, дільниць, бригад, робочих місць;

Ø контроль і регулювання ходу виробничого процесу та роботи підприємства.

Виконання цих завдань забезпечить чітку, ритмічну роботу всіх структурних підрозділів підприємства, своєчасний випуск продукції відповідно до встановлених термінів, стабільність діяльності підприємства.

Оперативно-виробниче планування – це поточна діяльність планово-виробничих служб підприємства впродовж короткого періоду часу, пов’язана з розподілом робіт між: структурними підрозділами, забезпеченням їх необхідними ресурсами, оперативним регулюванням виробничого процесу для реалізації поставлених завдань.

Розрізняють три рівні оперативного планування: заводський (міжцеховий), цеховий, дільничний.

За характером використовуваних методів планові роботи в ОВП поділяють на три послідовно виконуваних блоки:

Ø об’ємне планування;

Ø календарне планування;

Ø оперативне регулювання (диспетчерування).

Основне завдання об’ємного планування – розробка конкретних виробничих завдань і показників цехам, розподіл виробничої програми за підрозділами підприємства з врахуванням термінів її поставки замовникам (споживачам) та визначенням черговості робіт (замовлень).

Календарне планування передбачає визначення термінів початку і кінця робіт в основних цехах, термінів їх передачі з цеху в цех, передачі виробів на склад готової продукції, замовнику або в реалізацію.

Вихідними даними для складання календарних планів служать обсяги випуску продукції на певний період, трудомісткість виконуваних робіт, терміни поставок продукції на ринок (замовникові).

Суть оперативного регулювання полягає в оперативному контролі за ходом виробничої діяльності, його координації та регулюванні при виникненні збоїв у виробництві або зміні завдань, а також в оперативному обліку продукції та використаних ресурсів.

Продумане та якісне виконання основних завдань оперативно-виробничого планування сприяє реалізації зведених тактичних і стратегічних планів діяльності підприємства, поліпшує всі основні показники його роботи, сприяє організації ритмічного і рівномірного завантаження цехів і дільниць впродовж усього планового періоду (таблиця 5.1.).

 

Таблиця 5.1 - Вплив оперативно-виробничого планування і регулювання на результати економічної діяльності підприємства

 

Основні завдання ОВП і Р Економічні результати
1. Своєчасне та якісне виконання завдань з випуску готової продукції Найбільш повне забезпечення споживачів; скорочення запасів; збільшення оборотності коштів; збільшення доходів від реалізації; зниження витрат на виробництво продукції.
2. Організація ритмічного виробництва Скорочення обсягів незавершеного виробництва; зниження рівня запасів продукції; ліквідація простоїв устаткування і робочої сили; підвищення рівня використання виробничих потужностей; ліквідація понадурочної роботи; скорочення непродуктивних витрат, браку.
3. Забезпечення оптимального завантаження устаткування Підвищення ефективності використання основних фондів і робочої сили; зниження простоїв і витрат на виробництво; скорочення тривалості виробничого циклу.
4. Конкретизація і доведення завдань структурним підрозділам підприємства Виконання номенклатурного та асортиментного плану випуску продукції; своєчасне виявлення резервів і вузьких місць; поліпшення технічної підготовки виробництва.

Оперативно-виробниче планування на підприємстві здійснюється в декілька етапів:

Ø попередні розрахунки,

Ø складання планових завдань і графіків,

Ø внесення змін в оперативні плани і графіки.

Система оперативно-виробничого планування і регулювання роботи включає сукупність основних елементів:

Ø вибір та обґрунтування планово-облікових одиниць для кожного структурного підрозділу підприємства;

Ø формування цехових і дільничних виробничих завдань (програм);

Ø розрахунки завантаження устаткування і виробничих площ;

Ø розробка календарно-планових нормативів;

Ø календарні графіки проходження замовлень у виробництві.

Суть вибору та обґрунтування планово-облікових одиниць полягає в оптимальному укрупненні або деталізації номенклатури виробничої програми стосовно кожного рівня оперативного планування – від більш загальних одиниць на заводському рівні до більш детальних – на рівні цеху, дільниці.

Суть розробки календарно-планових нормативів зводиться до нормування ходу виробничого процесу в часі. Критерієм ефективності при виборі обсягів партії виробів можуть слугувати:

Ø найменша кількість і тривалість переналадок устаткування;

Ø максимальне завантаження устаткування;

Ø мінімальна тривалість виробничого циклу;

Ø найменший обсяг незавершеного виробництва;

Ø найменші витрати на виробництво продукції.

 


Читайте також:

  1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
  2. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
  3. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
  4. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
  5. ДОДАТОК до Лекції № 12
  6. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
  7. Закріплення матеріалу лекції
  8. Закріплення матеріалу лекції
  9. Закріплення матеріалу лекції
  10. ЗАПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ лекції № 3.
  11. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
  12. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ




Переглядів: 498

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Особливості складання оперативно-виробничих планів на підприємствах різного типу виробництва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.