• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характерні відмітні риси інвестиційних фондів

Міжнародні інвестиційні компанії та колективне інвестування

4.

Якщо національна валюта оцінюється високо стосовно валюти, у якій іноземне інвестування деноміноване, то доходи від інвестицій упадуть, і навпаки, спадна національна валюта збільшить вартість іноземних власників акцій, включаючи міжнародні інвестиційні фонди.

Валютний ризик

Коли виникає необхідність приймати рішення по розміщенню інвестиційних активів портфеля не тільки на місцевому ринку, але і на світовому, інвесторам приходиться зіштовхнутися з феноменом курсу іноземних валют. Відмінність рішення по валютах від рішення по розподілі активів на ринку дозволяє інвесторам визначити доход від закордонних активів і ризик, зв'язаний з ними, точно так само, як і доход від місцевих активів і ризик, зв'язаний з ними. У багатьох випадках мінливість валюти можна нейтралізувати за допомогою хеджування, а саме за допомогою використання валютних форвардних контрактів, ф¢ючерсів, опціонів чи свопів. Незалежно від того, чи буде інвестор приймати які-небудь конкретні рішення по роботі з валютою, різні види ризику, зв'язані з курсами валют, неминучі.

Таким чином, у цих випадкахнеобхідно оцінювати загальний ризик (ринковий ризик плюс ризик, зв'язаний з коливаннями курсів валют), а також можливий прибуток.

Ризик, зв'язаний з ринком, і ризик, зв'язаний з іноземними валютами, сильно відрізняються один від одного. Якщо не визначити їх окремо, можна прийти до неправильного висновку щодо ефективності передбачуваних капіталовкладень, що в остаточному підсумку приведе до несподіваних результатів.

Найбільш динамічним сектором фінансового ринку в останні роки виступають різні форми колективного інвестування. Інструменти колективного інвестування стають усе більш важливим елементом росту міжнародних ринків капіталу. Цей процес, знаходить своє відображення в мобілізації приватних заощаджень у різного роду колективних інвестиційних схемах, з одночасним зменшенням числа внесків на депозитних рахунках у комерційних банках.

Перші інвестиційні компанії виникли в Англії в 70-х рр. XIX в. Це були компанії по довірчому керуванню власністю вкладників — трасти (Investment trust). У США перший взаємний фонд з'явився в Бостоні в 1924 р., але вже в 1940 р. їх було 68, сукупний капітал, що знаходиться під керуванням цих фондів, досяг $ 448 млн.

Інвестиційні фонди будують свою діяльність шляхом акумулювання засобів рядових вкладників і розміщення їх між значним числом дохідних цінних паперів (з обмеженням вкладень у кожен окремий папір в інтересах своїх вкладників і відповідно до їх інвестиційними цілями).

Фонди акумулюють засоби вкладників шляхом випуску і продажу їм власних акцій чи паїв.Акумульовані засоби інвестиційні фонди можуть направити тільки на інвестиційну діяльність.Таким чином, зібравши засоби від рядових вкладників, інвестиційний фонд формує портфель з різних видів інвестиційних товарів, частіше цінних паперів. Отже,кожен акціонер чи пайовик фонду є власником пропорційної своєму внеску частини від загального портфеля. Він володіє пропорційною частиною кожного цінного папера, що знаходиться в портфелі фонду. Фонди наймають досвідчених фахівців для формування своїх портфелів цінних паперів.

У порівнянні з іншими формами інвестиційні фонди мають ряд характерних відмітних рис.

По-перше, особи, що надають свої кошти інвестиційному посереднику (керуючі), самі несуть ризики, зв'язані з інвестуванням.

По-друге, керуючий поєднує засоби багатьох осіб (як фізичних, так і юридичних), знеособлюючи окремі внески в єдиному грошовому визначенні й усереднюючи тим самим зазначені ризики для учасників колективної інвестиційної схеми.

По-третє, на відміну від ряду традиційних форм інвестування (банки, страхові компанії, індивідуальні пенсійні рахунки й ін.) схеми інвестиційних фондів не припускають заздалегідь обговорених фіксованих виплат.

По-четверте, інвестор, що бере участь в інвестиційних схемах, обізнаний про напрямки інвестування зібраних засобів і має в зв'язку з цим можливість вибрати ту форму інвестування, що найбільшою мірою відповідає його інвестиційним перевагам.

Читайте також:

1. Амортизація основних фондів
2. Амортизація основних фондів
3. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
4. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
5. Амортизація основних фондів, методи її нарахування.
6. Аналіз ефективності інвестиційних проектів
7. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
8. Аналіз факторів і причин відхилень від плану введення виробничих потужностей і основних фондів
9. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.
10. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
11. Біосфера Землі, її характерні властивості
12. Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Переглядів: 497