Протокол тестування

Прізвище, ім’я	Пол	Тести та їх оцінки №1 №2 №3 №....	Середній бал
Дмитро С.	х			2…	3,6
Середній бал групі	д	4,6	3,8	4,2…	3,6
Середній бал групи	х		4,7	5…	3,5
Середній бал всієї групи (хлопчики + дівчатка)	х+д	4,1	3,1	3,6…	3,5

3. Методика визначення рухової підготовленості дітей

Якщо всі або більшість виконаних дитиною основних рухів відповідають середнім показникам, відхиляючись від наведених у таблиці даних не більше ніж на 1 сигму (а), його рухова підготовленість вважається середньою (нормальною). При відхиленні показників більше ніж на 1 а - рухова підготовленість висока (добра), а якщо 1 ст у бік зменшення, то - низька (недостатня). У такому випадку вихователю слід звернути увагу на фізичне виховання цієї дитини.

Зіставлення результатів обстеження рухової підготовленості з даними таблиці дають можливість з'ясувати, у виконанні яких конкретно основних рухів дитина відстає, і застосовувати необхідні засоби для їх покращання.

Одним з важливих факторів, що визначає ефективність фізичного виховання в дошкільному закладі, є руховий режим дітей різних вікових груп. Природна рухова активність дітей задовольняється проведенням комплексу організаційних форм фізичного виховання: ранкової гімнастики, щоденних занять з фізичної культури, фізкультурних хвилинок та пауз, гігієнічної гімнастики після денного сну, участі у рухливих іграх та вправах спортивного характеру під час прогулянок, самостійного використання іграшок, інвентарю та обладнання, розташованого у груповій кімнаті, на ділянці та фізкультурному майданчику.

Об'єктивними критеріями оцінки рухової активності дітей є:

1. Показники тривалості рухів протягом періоду дня. З цією метою визначається час (шляхом хронометрування), який витрачено дитиною на виконання різноманітних фізкультурних вправ, участь її у рухливих іграх, рухових діях, що пов'язані з самообслуговуванням, працею, самостійними іграми, та ін.

2. Величина добових енерговитрат.

3. Кількість локомоцій (ходьба, біг, підстрибування та ін.), які дитина виконує протягом дня.

Найбільш ефективним критерієм оцінки рухової активності дітей є метод крокометрії. Вранці крокоміри вкладають у торбинки, які прикріплюють до пояса двом-трьом дітям, а ввечері та під час денного сну (знімають). Результати фіксують протягом дня, а потім обчислюють середній показник. Природно, що при більшій руховій активності дитини кількість рухів (за показанням стрілок крокоміра) буде вищою.

Дослідження, проведене нами в даному напрямку, дало змогу визначити оптимальні норми рухового режиму (за даними крокоміра) за умов комплексного використання всіх засобів фізичного виховання в різних організаційних формах.

ІІІ

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Шкала оцінки темпів приросту фізичних якостей дітей	\|	ЛЕКЦІЯ №4

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.