Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Джерела сімейного права.

За загальною теорією права джерела права — це форми виразу правових норм. Якщо давати визначення джерел сімейного права, то, відповідно, це форми зовнішнього виразу сімейно-правових норм. До них відносяться відповідні нормативно-правові акти, які можна поділити на сімейне законодавство та інші правові акти, якими регулюються сімейно-правові відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Конституція України як основний Закон держави має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно Законами України визначаються основи шлюбу, сім’ї, охорони дитинства, материнства, батьківства.

Перший Сімейний кодекс в Україні був прийнятий у 1919 р. і фактично в основу його були покладені положення російського кодексу 1918 р.

Кодекс Законів про акти громадянського стану, про сім’ю та опіку вперше зробив спробу врегулювати сімейно-шлюбні сторони життя, однак не набув чинності у зв’язку з подіями громадянської війни.

30 травня 1926 р. був прийнятий Кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УРСР. Норми цього Кодексу регулювали загальні питання сім’ї, шлюбу та посилили майнові гарантії дітей і жінок.

У першу чергу Кодекс зрівняв правовий статус позашлюбних дітей з дітьми, народженими у шлюбі, визначив процедуру встановлення батьківства для таких дітей. Крім того, поряд із зареєстрованим визнавався і фактичний шлюб, який не був зареєстрований у державних органах та наявність якого необхідно було довести у судовому порядку. Інститут усиновлення також отримав своє законодавче підтвердження у цьому Кодексі.

27 червня 1968 р. були прийняті основи законодавства Союзу РСР і союзних Республік про шлюб і сім’ю, на базі яких був прийнятий Кодекс про шлюб та сім’ю України, затверджений Законом УРСР від 20.06.1969 p., який набрав чинності 1 січня 1970 р. та діяв до прийняття Верховною Радою України нового Сімейного кодексу України як незалежної та суверенної держави. Сімейний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 р.

Цей кодекс визначає засади шлюбу та регулює особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, підстави виникнення, зміни особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів (ст. 1 СК України).

Сімейний кодекс України складається з семи розділів (І. Загальні положення; II. Шлюб. Права та обов’язки подружжя; III. Права та обов’язки матері, батька і дитини; IV. Влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; V. Права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів; VI. Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства; VII. Прикінцеві положення) та відповідно до Законів України (2003-2008 pp.) у статті Сімейного кодексу були внесені відповідні зміни та доповнення.

Крім Сімейного кодексу України, в окремих випадках для врегулювання сімейних правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України (ст. 8 СК України), зокрема ст. 25 ЦК України — цивільна правоздатність фізичної особи; ст. 28 ЦК України — ім’я фізичної особи; ст. 29 ЦК України — місце проживання фізичної особи; ст.ст. 30-37 ЦК України — цивільна дієздатність, ст. 49 ЦК України — акти цивільного стану та ін.

Цивільне законодавство застосовується до сімейних правовідносин у випадках, якщо майнові відносини не врегульовані сімейним законодавством та застосування норм цивільного законодавства не суперечить суті сімейних відносин.

До джерел сімейного права відносяться підзаконні нормативні акти, які приймаються на виконання і у відповідності із Законами України.

Так, наприклад, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного із подружжя, дітей, батьків, інших осіб» визначені види доходів, з яких стягуються аліменти з батьків на утримання їхніх дітей. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р. № 565 затверджено Положення про прийомну сім’ю.

Для правильного та однакового тлумачення і застосування норм сімейного права велике значення мають постанови і роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, які не розглядаються як джерела сімейного права, оскільки Верховний Суд не має повноважень творити норми права, а лише їх тлумачити. Серед постанов Пленуму Верховного Суду необхідно виділити такі: «Про практику розгляду судами справ, пов’язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» від 28.06.1991 р. № 5, «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 р. № 5, «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. № 3, «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. № З, «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. № 11.

Відповідно до ст. 9 Конституції України норми міжнародного права і міжнародні договори України є складовою частиною її правової системи.

Принципи і норми міжнародного права, які мають значення для регулювання сімейних відносин, є у Статуті ООН, у Загальній декларації прав людини, Декларації прав дитини, Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, часниками якої є держави-члени Співдружності Незалежних Держав.

У судовій практиці при розгляді спорів, які випливають із сімейних відносин, застосовують двосторонні міжнародні договори про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах. Україна є учасником таких договорів з Китайською Народною Республікою, Республікою Польща, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Монголією, Канадою та іншими країнами.

При застосуванні міжнародно-правових норм діє правило: якщо міжнародно-правова норма суперечить нормам сімейного права України, то застосовується міжнародно-правова норма.

 


Читайте також:

  1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  2. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  3. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  4. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  5. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  6. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
  7. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
  8. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
  9. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
  10. Антропологічні джерела
  11. Б/. Принципи виборчого права.
  12. Б/. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права.




Переглядів: 6346

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття та предмет сімейного права. | Державна сімейна політика України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.