• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р. № 565 затверджено Положення про прийомну сім'ю, яким визначено, що метою утворення прийомної сім'ї є забезпечення належних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім'ї на виховання та спільне проживання.

Прийомна сім'я- сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, уражені ВІЛ-інфекцією, можуть влаштовуватися для виховання та спільного проживання у прийомній сім'ї за наявності відповідних висновків органів опіки та піклування і закладів охорони здоров'я, а їх загальна кількість не повинна перевищувати чотирьох осіб.

Прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до прийомної сім'ї.

Прийомні діти виховуються у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації - до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.

У разі утворення прийомної сім'ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.

За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

У т в о р е н н я п р и й о м н о ї с і м ' ї

Рішення про утворення прийомної сім'ї приймається районною, районною у м.м. Києві та Севастополі райдержадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) на підставі заяви або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім'ю, за поданням відповідного висновку служби у справах неповнолітніх районної, районної у м.м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад про можливість утворення прийомної сім'ї за результатами проходження курсу підготовки і рекомендацією відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Зазначена сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, обов'язково інформується про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання.

Орган, який прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї, несе відповідальність за її функціонування відповідно до законодавства.

На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання (далі - договір) за формою згідно з додатком.

Дія договору припиняється у разі виникнення в прийомній сім'ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їхнього сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором.

У разі припинення дії договору сім'я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, - органом опіки і піклування на підставі висновку закладу охорони здоров'я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.

Контроль за виконанням договору, а також за умовами проживання, виховання прийомних дітей здійснюють місцеві служби у справах неповнолітніх і органи опіки та піклування районних, районних у м.м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад.

Місцеві відділи у справах сім'ї, дітей та молоді, служби у справах неповнолітніх, відділи освіти, охорони здоров'я (головні лікарі центральних районних лікарень), праці та соціального захисту населення районних, районних у м.м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад, адміністрація закладів, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, надають допомогу кандидатам у прийомні батьки в підборі дітей та налагодження контактів з ними.

Влаштування дітей у прийомну сім'ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім'ї. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім'я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом 5 років.

Обласні центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо періодично, але не рідше ніж один раз на два роки, організовують навчання для прийомних батьків з метою підвищення їх виховного потенціалу. Курс підготовки проводиться за програмою, затвердженою наказом центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді.

Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді здійснюють постійний соціальний супровід прийомних сімей, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім'ї. Для цього за прийомною сім'єю закріплюється соціальний працівник відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який пройшов спеціальну підготовку за програмою, затвердженою наказом центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді. Соціальний працівник проходить навчання не рідше ніж 1 раз на 5 років.

У разі відсутності за місцем проживання прийомної сім'ї центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді соціальний супровід здійснює міський або обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Порядок здійснення такого супроводу затверджується наказом центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді і реєструються у Мін'юсті.

В л а ш т у в а н н я д і т е й до п р и й о м н о ї с і м ' ї

На кожну дитину, яка передається у прийомну сім'ю, органи опіки і піклування зобов'язані видати такі документи:

• рішення органу опіки і піклування про направлення дитини у прийомну сім'ю;

• свідоцтво про народження дитини;

• висновок про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;

• довідка (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий псохолого-медико-педагогічною консультацією;

• рішення органу опіки і піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження);

• довідка про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;
• пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.

За прийомними дітьми зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям як пенсія, аліменти, інші види державної допомоги, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.

Органи опіки і піклування забезпечують збереження житла та майна прийомних дітей за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.

Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

П р и й о м н і б а т ь к и, ї х п р а в а т а о б о в ' я з к и

Прийомними батьками можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них:

• не пройшла курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки;
• визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;
• позбавлена батьківських прав;
• колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов'язків;
• за станом здоров'я не може виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди І і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).

Не можуть бути прийомними батьками особи, з якими на спільній житловій плоті проживають члени сім'ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.

Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім'ї, обчислений за останні шість календарних місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім'ї, не може бути менший ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), встановлений законодавством.

Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов'язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за програмою, затвердженою Міністерством у справах молоді та сорту.

Кандидати у прийомні батьки подають до органу, який утворює прийомну сім'ю, такі документи:

• заява кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім'ї;
• копії паспортів кандидатів у прийомні батьки;
• довідка про склад сім'ї;
• копія свідоцтва про шлюб;
• довідка про стан здоров'я кандидатів у прийомні батьки та членів сім'ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
• довідка про доходи потенційної прийомної сім'ї;
• довідка про проходження навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендація центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
• письмова згода всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім'ї, засвідчена нотаріально.

Кандидатури у прийомні батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування.

Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, несуть персональну відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей та дотримання принципу конфіденційності інформації щодо ураження прийомних дітей ВІЛ-інфекцією.

Лікувально-профілактичні заклади проводять щорічне медичне обстеження прийомних батьків, які виховують дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, у тому числі за їхнім бажанням на ВІЛ-інфекцію.

М а т е р і а л ь н е з а б е з п е ч е н н я п р и й о м н о ї с і м ' ї

Фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету.

Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків кого піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення. Порядок призначення і виплати грошового забезпечення визначається Кабінетом Міністрів України.

Кошти, що виділяються на утримання дітей у прийомній сім'ї, перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання прийомної сім'ї.

На час навчання прийомних дітей у професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації після досягнення ними 18-річного віку кошти на їх утримання виділяються прийомними батьками з державного бюджету, якщо прийомні діти на час навчання проживають у прийомній сім'ї.

Місцеві відділи у справах сім'ї, дітей та молоді щороку забезпечують безкоштовне оздоровлення прийомних дітей у дитячих навчальних закладах.

Прийомні діти, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до спеціалізованих санаторіїв органом, який прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї.

Інші питання матеріального та фінансового забезпечення прийомної сім'ї вирішуються органом, який прийняв рішення про її утворення.

Прийомній сім'ї може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями, фондами, фізичними особами.

Дитячий будинок сімейного типу. Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.

Порядок створення дитячих будинків сімейного типу та влаштування в них дітей регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 564 від 26 квітня 2002 року «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу».

Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського значення АР Крим і міст обласного значення) на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, подання відповідного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення.

Читайте також:

1. Будинок сиріт у Варшаві
2. Господарські товариства корпоративного і некорпоративного типу.
3. Джерела сімейного права.
4. Дитячий колектив, за твердженням А. Макаренка, у своєму розвитку долає декілька стадій.
5. Елізабет Грюнеліус. Вальфдорський дитячий садок. Виховання дітей молодшого віку.
6. Загальна характеристика занять позаурочного типу. Особливості позакласної роботи з фізичного виховання
7. Загальна характеристика Сімейного кодексу України
8. Загальна характеристика сімейного права.
9. Кролевецький районний Будинок дітей та юнацтва
10. Кролевецький районний Будинок дітей та юнацтва
11. Лекція 3. Дитячий будинок сімейного типу – нова форма сімейного влаштування дітей
12. Міжнародні організації (Дитячий фонд ООН, Міжнародна організація праці, Міжнародний альянс з

Переглядів: 2879